2. Інструкції по виконанню практичної роботи
2.1 Розібрати вінчестер, ознайомитись з внутрішнім складом. Зібрати вінчестер.
2.2 Ознайомиться з методикою ТО НД для цього:
– ознайомиться з методикою розбирання НД та чищення оптичної системи;
– вимкнути ПК;
– зняти НД і виконати його розбирання, дотримуючись при цьому акуратність;
– використовуючи протиральні матеріали відчистити НД від пилу і бруду;
– м'яким пензликом обережно очистити лінзу від пилу. Робити це треба з великою акуратністю, щоб не пошкодити підвіску лазера;
– зібрати НД та встановити його в ПК;
2.3 Зробити висновки.
3. Порядок виконання роботи
3.1 Ознайомитися з теоретичними відомостями;
3.2 Виконати практичні завдання;
3.3 Відповісти на контрольні запитання;
3.4 Оформити звіт про виконання лабораторної роботи.
4. Контрольні запитання:
4.1 З яких основних елементів складається НД? Вказати їх розташування.
4.2 Яка послідовність розбирання НД?
4.3 Яке призначення елементів оптичної головки НД?
4.4 Які основні типи несправностей НД та яка методика їх усунення?
4.5 Які системи автоматичного регулювання (САР) існують у НД та яке їх призначення?
4.6 Який принцип роботи САР НД?
5. Зміст звіту:
5.1 Тема та мета практичної роботи
5.2 Алгоритм пошуку несправностей НД
5.3 Послідовність виконаних операцій
5.4 Відповіді на контрольні запитання
5.5 Висновок проведеної роботи
Практична робота № 7
Тема: Електрична схема блоку живлення. Конфігурація, розбір та збір блоку живлення.
Мета: Вивчити структуру блоку живлення. Ознайомитись з основною методикою розбору та збору блоку живлення.
Обладнання: ПК, блок живлення.
1. Теоретичні відомості
Комп’ютерний блок живлення – блок живлення (вторинне джерело живлення), призначений для забезпечення вузлів комп'ютера електричною енергією постійного струму. У його завдання входить перетворення мережевої напруги до заданих значень напруги живлення, її стабілізація і захист від незначних завад з боку електричних мереж живлення. Також, будучи забезпеченим вентилятором, він бере участь в охолоджуванні системного блоку.
Основним параметром комп'ютерного блоку живлення є максимальна потужність, що споживається з мережі. В наш час існують блоки живлення із заявленої виробником потужністю від 50 (вбудовані платформи малих форм-факторів) до 1600 Вт.
Другим за важливістю параметром є напруга живлення від електричної мережі (100-127 В у Північній Америці, Південній Америці, Японії і на Тайвані, 220-240 В в іншому світі). Деякі джерела живлення мають перемикач зміни вхідної напруги від 230 В до 115 В, інші можуть автоматично підлаштовуватися під будь-яку напругу в цьому діапазоні.
Джерело живлення являє собою складний радіоелектронний пристрій, ремонт якого необхідно здійснювати, точно представляючи його роботу і володіючи навичками знаходження та усунення дефектів.
Проблеми, які можуть мати місце при несправності блоку живлення, можна класифікувати як очевидні і неочевидні.
До очевидних відносяться: комп'ютер взагалі не працює, поява диму, згорає запобіжник на розподільному щиті.
Неочевидні з метою виключення помилок визначення несправного елемента вимагають додаткового діагностування системи, тим не менш, вони можуть бути пов'язані з працездатністю джерела:
• будь-які помилки і зависання при включенні живлення;
• спонтанне перезавантаження і періодичні зависання під час звичайної роботи;
• хаотичні помилки парності і інші помилки пам'яті;
• одночасна зупинка жорсткого диска і вентилятора (немає +12 В), перегрів комп'ютера через вихід з ладу вентилятора;
• перезапуск комп'ютера при найменшому зниженні напруги мережі;
• удари електричним струмом під час дотику до корпусу комп'ютера або до роз'ємів;
• невеликі статичні розряди, що порушують роботу мережі.
Типові несправності БЖ ПК
Характерними причинами виникнення аварійних режимів у схемі БЖ є:
• "кидки" мережевої напруги, що викликають збільшення амплітуди імпульсу на колекторі ключового транзистора:
• коротке замикання в ланцюзі навантаження
• лавиноподібне наростання струму колектора через насичення магнітопровода імпульсного трансформатора, наприклад, через зміни характеристики намагнічування магнітопровода при перегріві або випадкового збільшення тривалості імпульсу, який відкриває транзистор.
Запобіжник (3-5А) завжди розташований на монтажній платі БЖ і практично захищає мережу від коротких замикань в БЖ, а не БЖ від перевантажень Практично завжди перегорання мережевого запобіжники сигналізує про вихід БЖ з ладу.
Своєрідним індикатором працюючого БЖ може служити обертання вентилятора, який запускається вихідною напругою +12 В (або-12В).
Однак для виведення БЖ в номінальний режим і коректного контролю всіх вихідних напруг БЖ необхідна зовнішня навантаження або на системну плату, або на опору, щоб забезпечити отримання всього діапазону струмових навантажень.
Справний БЖ повинен працювати безшумно. Це випливає з того, що частота перетворення перебуває за межею верхнього порогу діапазону чутності. Єдиним джерелом акустичного шуму є працюючий вентилятор.
Якщо крім гудіння вентилятора прослуховуються писк, "циканье" або інші звуки, то це однозначно свідчить про несправність БЖ або про його перебування в аварійному режимі! У цьому випадку слід негайно вимкнути БЖ з мережі і усунути несправність.
Для більш складних випадків виходу з ладу БЖ необхідно добре уявляти принципи роботи БЖ. Причинно-наслідковий взаємозв'язок окремих вузлів схеми і звичайно, мати принципову схему даного блоку живлення.
Таблиця 1 – Типові несправності джерел живлення
Практично всі блоки живлення комп'ютерів виготовлені за нижче наведеної структурної схемою. Електронні компоненти на схемі приведені тільки ті, які найчастіше виходять з ладу, і доступні для самостійної заміни непрофесіоналам.
Рисунок 1 – Структурна схема блоку живлення
Напруга живлення мережевим шнуром подається через роз'ємне з'єднання на плату блоку живлення. Першим елементом захисту є запобіжник Пр1 зазвичай стоїть на 5А. Але залежно від потужності джерела може бути і іншого номіналу. Конденсатори С1-С4 і дросель L1 утворюють фільтр, який служить для придушення синфазних і диференціальних перешкод, які виникають в результаті роботи самого блоку живлення і можуть приходити з мережі. Мережеві фільтри, встановлюють в обов'язковому порядку у всіх виробах, в яких блок живлення виконаний без силового трансформатора, в телевізорах, відеомагнітофонах, принтерах, сканерах і ін Максимальна ефективність роботи фільтра можлива тільки при підключенні до мережі з заземлюючим проводом. На жаль, в дешевих китайських джерелах живлення комп'ютерів елементи фільтра часто відсутні.
Рисунок 2 – Розташування запобіжнику