3. Порядок виконання роботи
3.1 Використовуючи інструкції, зніміть кулер, радіатор та процесор.
3.2 Ознайомтесь з сонетом, процесором. Визначити тип процесору.
3.3 Замалюйте структурну схему процесору.
3.4 Зніміть модулі пам’яті, визначте тип пам’яті.
3.5 Встановити процесор, радіатор, та модулі пам’яті на місце.
3.6 На домашньому комп’ютері за допомогою програми Everest, визначте тип процесору, його характеристики та характеристики модулів пам’яті.
4. Контрольні запитання:
4.1 Яке призначення процесору?
4.2. Що таке сокет? Які види сокетів ви знаєте?
4.3. Для чого потрібна термопаста?
4.4. Які існують різновиди модулів пам’яті, в чому їх відмінності?
4.5. Яких мер безпеки потрібно дотримуватись при знятті процесору?
4.6 За якими ознаками встановлюють процесор у сокет?
4.7 Принцип роботи систем водяного охолодження комп'ютера.
5. Зміст звіту:
5.1 Тема та мета практичної роботи
5.2 Послідовність виконаних операцій
5.3 Структурна схема процесору
5.4 Характеристики процесору та модулів пам’яті
5.5 Відповіді на контрольні запитання
5.6 Висновок проведеної роботи
Практична робота № 6
Тема: Накопичувачі даних. Встановлення жорсткого диска. Розбір, збір та підключення приводів CD-ROM.
Мета: Вивчити методику тестування і технічного обслуговування (ТО) накопичувачів даних, освоїти практичні ТО накопичувачів даних.
Обладнання: ПК, жорсткий диск, CD-ROM.
1. Теоретичні відомості
Типовий привід накопичувачів даних складається з
• плати електроніки;
• шпиндельного двигуна;
• оптичної системи голівки, що зчитує;
• системи завантаження диска.
На платі електроніки розміщені всі керуючі схеми приводу, інтерфейс з контролером комп'ютера (IDE, SATA), роз'єми інтерфейсу і виходу звукового сигналу.
Шпиндельний двигун служить для приведення диска в обертання з постійною або змінною лінійною швидкістю.
Оптична система складається з каретки, на якій розміщені лазерний випромінювач, система фокусування і фотоприймачем ємників, і механізму її переміщення. Система фокусування являє собою рухливу лінзу, що приводиться в рух електромагнітної системою. Зміна напруги магнітного поля викликає переміщення лінзи у вертикальній площині і пере фокусування лазерного променя.
Система переміщення головки має власний мініатюрний двигун, що приводить в рух каретку за допомогою черв'ячної (іноді зубчастої) передачі.
Принцип роботи накопичувачів даних
Напівпровідниковий лазер генерує малопотужний інфрачервоний промінь, який потрапляє на відбиваюче дзеркало. Серводвигун по командах, що надходять від вбудованого мікропроцесора, зміщує рухому каретку з відбиваючим дзеркалом до потрібної доріжки на компакт-диску. Відбитий від диска промінь фокусується лінзою, розташованою під диском, відбивається від дзеркала і потрапляє на розділову призму. Роздільна призма направляє відбитий промінь на іншу фокусуються лінзу. Ця лінза направляє відбитий промінь на фото датчик, який перетворює світлову енергію в електричні імпульси. Сигнали з фотодатчика декодуються вбудованим мікропроцесором і передаються в комп'ютер у вигляді даних.
Рисунок 1 – Структурна схема диску
Можна виділити три основні групи несправностей накопичувачів даних:
• механічні несправності;
• несправності оптичної системи;
• несправності електронних компонентів.
Механічні несправності становлять 80 ... 85% загального числа несправностей. Їх можна розділити на кілька основних груп:
• відсутність змащування частин;
• скупчення пилу і бруду на рухомих частинах механізму транспортування диска;
• засолювання фрикційних поверхонь;
• порушення регулювань;
• механічні поломки деталей транспортного механізму.
Скупчення пилу і бруду на рухомих частинах, особливо на краях рухомих санчат каретки, робить практично неможливим замикання механізму, і в результаті CD-ROM постійно викидає диск.
Засолювання фрикційних поверхонь приводить або до зупинки механізму каретки в проміжних положеннях, або до прослизання позову під час обертання. І те й інше робить використання CD-ROM неможливим. До подібного результату приводить і порушення регулювань транспортного механізму.
Несправності оптико-електронної системи зчитування інформації.
Незважаючи на невеликі розміри, система ця - дуже складний і точний оптичний пристрій. За частотою появи протягом перших півтора-двох років експлуатації відмови оптичної системи складають 10 ... 15% від загального числа несправностей.
Основними частинами оптико-електронної системи є:
• сервосистема управління обертанням диска;
• сервосистема позиціонування лазерного пристрою, що зчитує;
• сервосистема автофокусування;
• сервосистема радіального стеження;
• система зчитування;
• схема управління лазерним діодом.
Рисунок 2 – Структура зв'язків оптико-електронної системи зчитування інформації
Сервосистема управління обертанням диска забезпечує сталість лінійної швидкості руху доріжки зчитування на диску щодо лазерної плями. Характерними ознаками несправності є або відсутність обертання диска, або, навпаки, розгін до максимальної швидкості обертання. При спробі вилучити диск з допомогою органів управління каретка відкривається з обертовим на ній диском.
Характерними ознаками справної роботи є чітко простежуються фази:
• старт і розгін обертання диска;
• сталий режим обертання;
• інтервал гальмування до повної зупинки;
• з'їм диска лотком каретки і винесення його назовні з дисковода.
Сервосистема позиціонування головки зчитування інформації забезпечує плавне підведення головки до заданої доріжці запису з помилкою, що не перевищує половини ширини доріжки в режимах пошуку необхідного фрагмента інформації і нормального відтворення.
Переміщення головки зчитування, а разом з нею і лазерного променя, по полю диска здійснюється двигуном голівки. Робота двигуна контролюється сигналами прямого і зворотного переміщення, які надходять з процесора управління, а також сигналами, виробляють процесором радіальних помилок.
Алгоритм пошуку несправностей НД
Принцип роботи жорсткого диску
Складові частини жорсткого диску однакові з іншими накопичувачами даних.
Під час роботи вінчестера , швидкість обертання шпинделя дуже висока ( в сучасних моделях це 5400 , 7200 і 10000 об / хв) , а відстань між поверхнею диска і головкою становить від одиниць до декількох часток мікрона. Тому блок дисків і робиться герметичним . При попаданні пилу між головкою і диском можливий збій в роботі , а найімовірніше і вихід з ладу вінчестера.
Логічна структура вінчестера така. Кожен диск ділитися на сектори і доріжки. Думаю , пояснювати що таке сектор не треба - згадайте хоча б геометрію. А доріжки являють собою концентричні кола , уздовж яких розміщується інформація . Доріжки з однаковими номерами з двох сторін диска і в усьому пакеті дисків називаються циліндром. Ці три параметри необхідні для правильної установки вінчестера в BIOS'е комп'ютера. Зараз це особливої складності не викликає , так як будь-який сучасний BIOS має функцію автодетектірованія параметрів вінчестера.
Також на диску існує так званий " інженерний циліндр " . У ньому зберігається службова інформація (серійний номер , модель , в деяких моделях частина програми ПЗУ тощо). Раніше вінчестери виготовлялися "чистими" , як і дискети. Тобто початкове форматування було покладено кінцевого споживача . Зараз ця операція проводиться безпосередньо на стадії виготовлення. Тому , якщо ви виявите у вашому BIOS або який-небудь утиліті пункт low level format HDD , ні в якому разі не користуйтеся ним ! При форматуванні в заводських умовах , на диск записується спеціальна інформація ( сервоінформація ) . Це спеціальні мітки , необхідні для пошуку секторів , відстеження положення головок і стабілізації частоти обертання диска. На сучасних вінчестерах ці мітки наносяться між секторами , а в більш ранніх моделях для них була призначена окрема поверхню пакету дисків. Сервоінформація є основою розмітки диска і при її псування контролер вінчестера не зможе відновити її самостійно!
Навіть при рівні сучасних технологій , будь-який новий вінчестер містить несправні блоки ( bad block ) . Несправний блок (або сектор ) не дозволяє зчитувати з нього записану раніше інформацію. При початковій розмітці , виявлені дефектні блоки заносяться в спеціальну таблицю перепризначення . Далі контролер вінчестера , при роботі , підміняє їх на резервні , які спеціально залишаються для цих цілей.
Сама робота вінчестера , в загальних рисах виглядає наступним чином . При включенні живлення , процесор вінчестера спочатку тестує електроніку , після цього дає команду на включення двигуна шпинделя. По досягненні критичної швидкості обертання , повітря захоплюємося поверхнями дисків змушує головки " спливати " над поверхнею диска. І весь час роботи вінчестера головки висять над поверхнею на повітряній подушці.
По досягненні швидкості обертання близькою до номінальної , головки виводяться з паркувальної зони і контролер вінчестера здійснює пошук сервометок , для стабілізації частоти обертання. Далі проводиться пошук різної службової інформації , наприклад таблиці перепризначення несправних ділянок . Останньою стадією ініціалізації жорсткого диска є перевірка позиціонування головок. Перевіряється це установкою головок на заздалегідь задану послідовність доріжок. Якщо всі ці етапи проходять успішно , контролер видає сигнал готовності і переходить в режим нормальної роботи.
Рисунок 3 – жорсткий диск
Для розбору вінчестеру потрібно викрутити болти по периметру.