Міністерство освіти і науки україни

Київський національний університет технологій та дизайну

Нарисна геометрія

Робочий зошит

для виконання розрахунково-графічних робіт

студентами всіх спеціальностей

факультету МКТ

Видання восьме

Студент групи _______________

___________________________

(Прізвище І.П.)

Київ кнутд 2013

Нарисна геометрія: Робочий зошит для виконання розрахунково-графічних робіт студентами всіх спеціальностей факультету МКТ /Упор.: Ю.А. Ковальов, В.І. Князєв, Плешко С.А., за ред. М.В. Кущ. – К.: КНУТД, 2013. – 65 с.

Упорядники: Ю.А. Ковальов, канд. тех. наук, доцент

В.І. Князєв, канд. тех. наук, доцент

С.А. Плешко, канд. тех. наук, асистент

Робота виконана під загальною редакцією канд. тех. наук, професора М.В. Куща

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри інженерної механіки д-р тех. наук, професор В.П. Місяць

Затверджено на засіданні кафедри інженерної механіки.

Протокол № 15 від 21.05.2013 р.

Робочий зошит складений на базі типової програми з нарисної геометрії у відповідності з курсом, що читається в Київському національному університеті технологій та дизайну.

У зошиті, за конкретними темами, наведені задачі для підготовки та виконанню під час практичних занять; наведені умови розрахунково-графічних робіт, настанови по їх оформленню.

Видання розраховане для студентів всіх спеціальностей факультету МКТ.

Методичні настанови

Нарисна геометрія вивчається студентами вищих навчальних закладів в перших семестрах навчання і досліджує просторові форми за їх зображеннями на площині. Зображеннями просторових форм користуються представники різних спеціальностей.

Нарисна геометрія має свої певні теоретичні обґрунтування. Тільки систематичне і глибоке вивчення цього курсу сприяє розвитку просторового мислення, вмінню уявити просторові форми предметів за їх зображеннями, виконувати креслення об’єктів, що проектуються.

В навчальному плані по вивченню нарисної геометрії передбачені лекції та практичні заняття. Після прослуховування лекції з кожної теми студенти мають готуватися до практичних занять. А саме, повторити теоретичний матеріал за конспектом лекцій та підручником і розв’язати задачі по даній теми з цього зошита, які наведені в розділі „Задачі для підготовки до практичних занять”. На практичних заняттях студенти, разом з викладачем, продовжують розв’язувати задачі з певної теми в робочому зошиті, які наведені в розділі „Аудиторні задачі”.

Закріплюють знання з теми шляхом самостійного виконання розрахунково-графічних робіт (РГР), які являють собою епюри (кресленики). Їх виконують по мірі послідовного проходження курсу. Завдання для РГР індивідуальні та розроблені по варіантах. Номер його надає викладач.

При оформленні завдань слід додержуватись таких вимог:

1. Завдання виконують на аркушах папері для креслення стандартного формату А4 (297х210) або А3 (297х420). На подальшому всі розміри визначаються в міліметрах (мм).

2. Кресленик (умова та рішення) має рівномірно заповнювати формат.

3. Написи виконують стандартним шрифтом розміром 5 або 7 згідно з ГОСТ 2.304-81.

4. Побудови виконують використовуючи інструменти для креслення та олівці: з грифелем ТМ або НВ для проведення тонких ліній та наведення кресленика, а з м’яким грифелем М або В – для виконання написів.

5. Товщина ліній на кресленику повинна становити (ГОСТ 2.303-68): лінія суцільна товста основна (лінії видимого контуру) – 0,8...1,4; лінія штрихова (лінії невидимого контуру) – 0,4...0,7; лінії виносні, розмірні, осьові, горизонтального та вертикального зв’язку та лінії допоміжної побудови – 0,3...0,4.

5. Проекції точок позначають кружками діаметром 1...2 мм.

6. Послідовність дій у графічній роботі має бути зазначена стрілками на відповідних лініях. Стрілками позначають напрям проекціювання. Також повинна бути відображена видимість геометричних елементів.

7. На аркуші РГР мають бути:

• внутрішня рамка, яку виконують суцільною товстою основною лінією, відступивши з лівого боку 20 мм, з правого боку, знизу, зверху по 5 мм;

3.

• у лівому верхньому куті записують номер завдання та його тему без скорочень (рис. 1);

Рис. 1

• у правому верхньому куті виконують таблицю з координатами точок (рис. 2) або наклеюють варіант умови задачі;

• у правому нижньому куті зазначається номер варіанту, академічна група, прізвище студента (рис. 3)).

Рис. 2 Рис. 3

Альбом графічних робіт оформляється титульним листом (рис. 4). На прикладі оформлення титульного листа в дужках зазначені номери шрифтів для кожного напису. Показані на прикладі осьові лінії є осями симетрії для компоновки написів. Після завершення роботи вони видаляються.

Титульний лист і графічні роботи за номерами підшивають в альбом, який студент особисто, у визначений термін, здає викладачу. Викладач підписує альбом після захисту всіх робіт студентом.

Без підписаного викладачем альбому графічних робіт студент до екзамену або заліку не допускається.

4.

Рис. 4

В посібнику використані такі позначення:

1. Точки в просторі (в натурі) позначають великими літерами латинської абетки, тобто: A, B, C, D, E, F… або 1, 2, 3, 4, 5....

2. Прямі і криві лінії в просторі позначають малими літерами латинської абетки, тобто: a, b, c, d, e, f … Лінії рівня (в тому числі сліди площин) позначають літерами: горизонталь – h, фронталь – f, профільна пряма – p, сліди –h⁰, f⁰.

3. Площини в просторі позначають літерами грецької абетки, тобто (Π, D, G, Σ, Ω, Φ, θ, Λ,).

4. Проекції точок, прямих ліній та інших елементів на площинах проекцій мають індекс площини, на яку спроекціювався геометричний елемент. Наприклад, А₁ – проекція точки А на П₁.

5. Плоскі або двогранні кути позначають літерами α, β, γ та значком Ð або з написанням літери: Ðα, або α.

6. Прямий кут позначають дугою з точкою в середині цього сектора – ⊾.

7. Шукані натуральні величини відрізків, плоских фігур позначають подвійною лінією, шукані натуральні величини кутів – подвійною дугою.

8. Умовні позначення: // – паралельно; ∦ – не паралельно; ^ – перпендикулярно; ∩ – перетин; ≡ – збігаються;  – належність; x, y, z – осі проекцій. Індекси при x, y, z означають належність до відповідних площини проекцій. Наприклад, x₁₂ – означає, що вісь x поділяє поле горизонтальних проекцій (індекс 1) і поле фронтальних проекцій (індекс 2).

5.

Студенту бажано користуватись запропонованими підручниками:

1. Богданов В.М. та ін. Інженерна графіка. Довідник. – К.: Техніка, 2001. – 268 с.

2. Браїловський В.В. та ін. Інженерна та комп’ютерна графіка. –Чернівці: Рута, 2008. – 320 с.

3. Бубенников А.В., Громов М.Я. Начертательная геометрия. – 3-е изд. – М.: Высшая школа, 1985. – 416 с.

4. Гордон В.О., Семенцов-Огиевский М.А. Курс начертательной геометрии. – М.: Наука, 1988. – 272 с.

5. Иванов Г.С. Начертательная геометрия.– М.: Машиностроение, 1995. – 310 с.

6. Колотов С.М и др. Курс начертательной геометрии. – К.: Госстройиздат УССР, 1961.– 264 с.

7. Кущ М.В., Князєв В.І. Нарисна геометрія в лекціях. Навчальний посібник. – К.: КНУТД, 2007. – 112 с.

8. Кущ М.В., Ковальов Ю.А., Князєв В.І. та ін. Нарисна геометрія: Навчальний посібник. – К.: КНУТД, 2010. – 259 с.

9. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика. –3-е изд. – К.: Вища школа,1990. – 280 с.

10. Михайленко В.Е. і др. Інженерна та комп’ютерна графіка. – К.: Вища школа, 2006. – 342 с.

11. В.Є. Михайленко – Збірник задач з інженерної та комп’ютерної графіки. Київ. Вища школа, 2003. – 270 с.

12. Русскевич Н.Л. Начертательная геометрия. – 3-е изд. – К.: Вища школа, 1978. – 321 с.

6.

ТОЧКА