
- •Опорний конспект лекцій
- •З дисципліни
- •Введення до інтелектуальної власності
- •Тема 1. Інтелектуальна власність: поняття та її роль для розвитку економіки
- •1.1. Поняття інтелектуальної власності.
- •1.2. Інтелектуальна власність як один з визначальних факторів розвитку економіки.
- •1.3. Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •1.4. Еволюція інтелектуальної власності в Україні.
- •1.5. Законодавча база інтелектуальної власності в Україні.
- •1.6. Структура національної системи охорони інтелектуальної власності.
- •1.7. Міжнародна система інтелектуальної власності.
- •Контрольні питання до теми 1.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 1.
- •Тема 2. Авторське право та суміжні права
- •2.1. Поняття та еволюція розвитку авторського права.
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти авторського права.
- •2.3. Особисті немайнові і майнові права авторів.
- •2.4. Вільне використання творів.
- •2.5. Особливості набуття прав на комп'ютерну програму.
- •2.6. Визначення суміжних прав та їх об’єкти. Умови здійснення суміжних прав.
- •2.7. Суб’єкти суміжних прав.
- •2.8. Суб’єктивні суміжні права. Умови здійснення суміжних прав.
- •2.9. Захист авторського та суміжних прав.
- •2.10. Міжнародно-правова охорона авторського права і суміжних прав.
- •Контрольні питання до теми 2.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 2.
- •Тема 3. Правова охорона об’єктів промислової власності
- •3.1. Еволюція промислової власності.
- •3.2. Поняття та об’єкти патентного права.
- •3.3. Суб’єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.4. Патент як форма охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •3.5. Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •3.6. Обов’язки, що накладаються патентом.
- •3.7. Дії, що не визнаються порушенням прав власника патенту.
- •3.8. Захист прав патентовласника.
- •3.9. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.
- •3.10. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг та їх види.
- •3.11. Фірмове найменування (фірма).
- •3.12. Зазначення походження товарів: загальна характеристика.
- •3.14. Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення.
- •3.15. Об’єкти знаків для товарів і послуг та їх види.
- •3.16. Права і обов’язки, що випливають зі свідоцтва на знак.
- •3.17. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •3.18. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару та права, що випливають з неї.
- •3.19. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
- •Контрольні питання до теми 3.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 4.
- •Тема 4. Оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності
- •4.1. Інтелектуальна власність як об'єкт оцінки.
- •4.2. Підходи до оцінки.
- •4.3. Методи оцінки.
- •4.4. Послідовність оцінки.
- •4.5. Приклади оцінки.
- •Контрольні питання до теми 4.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 4.
- •Тема 5. Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •5.1. Суть торгівлі ліцензіями.
- •5.2. Види ліцензій.
- •5.3. Ліцензійні договори.
- •5.4. Ліцензійні платежі.
- •5.5. Передача прав за авторськими договорами.
- •Контрольні питання до теми 5.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 5.
- •Тема 6. Захист прав інтелектуальної власності
- •6.1. Поняття захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.2. Дії, що визнаються порушеннями прав інтелектуальної власності.
- •6.3. Форми захисту прав інтелектуальної власності.
- •6.4. Способи захисту прав інтелектуальної власності.
- •Контрольні питання до теми 6.
- •Літературні та законодавчі джерела до теми 6.
2.8. Суб’єктивні суміжні права. Умови здійснення суміжних прав.
Усі суб’єкти суміжних прав мають використовувати свої суб’єктивні права (особисті немайнові і майнові) в такий спосіб, щоб не порушити прав авторів, чиї твори використовуються. Зокрема виконавці мають здійснювати свої суб’єктивні права за умови дотримання прав авторів, виробники фонограм і організацій мовлення – прав авторів і виконавців. Організації мовлення – прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
Закон не передбачає процедури закріплення виникнення і здійснення суміжних прав. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Проте виробники фонограм і виконавці з метою інформування про належність їм суміжних прав, що виникли у процесі створення фонограми, можуть на всіх її примірниках або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав: та ім’я (найменування) особи, що має суміжні права і зазначення року першої публікації фонограми.
Права виконавців. За виконавцями визнаються як особисті немайнові так і майнові права. Право на ім’я означає можливість виконавця вимагати згадування його справжнього імені чи псевдоніму, яке при цьому не повинно спотворюватися. Це право охороняється безстроково, а будь-які поправки, зміни , доповнення у виконання можуть вноситися тільки за згодою виконавців. Право на захист репутації виконавця це право на захист виконання від будь-якого спотворення або ін. посягання, здатного завдати шкоди честі і гідності виконавцям.
Майнові інтереси виконавців забезпечуються закріпленням за ними права на використання виконання в будь-якій формі, включаючи право на отримання винагороди за кожний вид використання виконання. Виконавцеві належить право виконувати або дозволяти виконувати такі дії: передавати в ефір або сповіщати для загального відома по кабелю виконання, якщо використане для такої передачі виконання не було раніше передано в ефір або не здійснюється з використанням запису; записувати раніше не записане виконання; відтворювати запис виконання, тобто виготовляти примірники запису; здавати у тимчасове користування в комерційних цілях фонограму, на які записано виконання за участю виконавця.
Усі виключні права виконавця можуть передаватися за договором будь-яким іншим особам, в ролі яких можуть виступати організації, що управляють майновими правами власників авторських і суміжних прав на колективній основі. Ними можуть бути особи, які спеціалізуються в галузі комерційного використання створених творів і об’єктів суміжних прав.
Виконавцеві не надається охорона від наслідування, тобто естрадний співак, музикант або актор не можуть заборонити будь-кому з інших виконавців запозичити їх манеру і форму виконання.
Права виробників фонограм. За виробником фонограми визнаються лише майнові права.
Виробнику фонограми належать виключні права на використання фонограми в будь-якій формі, включаючи право на винагороду за кожний вид її використання. Виключне право на використання фонограми означає право здійснювати або дозволяти здійснювати наступні дії: відтворювати (прямо чи опосередковано)фонограму; переробляти або ін. способом аналогічно змінювати фонограму; розповсюджувати оригінал або примірник фонограми шляхом продажу або ін. передачі права власності; імпортувати примірники фонограми з метою розповсюдження, включаючи примірники фонограми, виготовлені за дозволом виробника цієї фонограми; доводити до загального відома фонограму, щоб представники публіки могли здійснювати до неї доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором.
Якщо примірники правомірно опублікованої введені за дозволом виконавця і виробника фонограми в цивільний оборот шляхом її продажу, то допускається їх подальше розповсюдження на території певної країни без згоди виконавця і виробника і без виплати їм винагороди. При цьому право на прокат належить виконавцю і виробнику фонограми незалежно від належності права власності на оригінал або примірники фонограми. Виключні права виробник фонограми може передавати іншим особам за спеціальним договором.
Права організацій ефірного та кабельного мовлення. Організації мовлення не створюють творів, а лише здійснюють їх використання шляхом передачі в ефір або сповіщення для загального відома. Їх майнові інтереси потребують особливої охорони. На створення передач витрачаються значні кошти, які повинні окуповуватися за рахунок монопольного права на їх використання.
Організації ефірного мовлення стосовно щодо її передачі належать виключні права використовувати передачу у будь-якій формі і давати дозвіл на використання передачі, включаючи право на одержання винагороди за надання такого дозволу. Виключне право організації ефірного мовлення давати дозвіл на використання її передачі означає здійснювати або дозволяти здійснювати наступні дії: передавати в ефір її передачу іншою організацією ефірного мовлення; записувати передачу; відтворювати запис передачі; розповсюджувати серед публіки записи передачі шляхом продажу, прокату або іншої передачі права власності; сповіщати передачу для загального відома у місцях з платним входом.
Дія зазначених прав не поширюється на ті випадки, коли запис передачі було зроблено за згодою організацій ефірного і кабельного мовлення і відтворення передачі здійснювалося з тією ж метою.
Обмеження прав об’єктів суміжних прав (вільне використання) зводяться до того, що: допускається вільне використання (невеликих уривків) виконання, передачі в ефір, відтворення фонограми з метою включення в огляд про поточні події; цитування в інформаційних цілях; навчання або наукові дослідження, або в особистих цілях.