Контрольні питання

1. Феномен вундеркінда.

2. Що таке творче натхнення?

3. Як можна регулювати оперативні стани людини?

4. У чому психологічний сенс натхнення як творчого стану?

5. Що таке ноосфера?

6. Як пов’язані між собою логос і ноосфера?

7. Харизма і харизматичний лідер.

Рекомендована література

1. Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. -К.: Редакція "Бюлетеня ВАК України", 2000. - 302 с.

2. Брушлинский А. В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. - М., 1983. 700 с.

3. Гальперин П. Я., Котик Н. Р. К психологии творческого мышления // Вопр. психологии. - 1982. - № 5.

4. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

5. Калмыкова 3. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. -М., 1988.

6. Клименко В. В. Психологические тесты таланта. - Харьков: Фолио, 1996.

7. Клименко В. В. Как воспитать вундеркинда. - Харьков: Фолио, 1996.

8. Клименко В. В. Механізми психомоторики людини. - К., 1997.

9. Клименко В. В. Психологія наукової творчості. - К.: Аверс, 1998.

10. Максименко С .Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Теоретико- методологічні проблеми генетичної психології. -К.: Форум, 2002.

11. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К. : Форум, 2002

12. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972.

13. Немов Р. С. Психология. -М.: Просвещение, 1995.

14. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.

15. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1996.

16. Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод, пособие,-М., 1987.

17. Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника. М., 1977.

18. Пономарев Я. А. Психология творчества. - М.: І Іаука, 1976.

19. Психологія /Під ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

20. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М,: І Ірої мощение, 1995.

21. Тихомиров О. К. Психология мышления. - М., 1984.

Тема 3 Мислення і уяву в психології творчества.

План.

1. Поняття про мислення.

2. Мислення і мовлення.

3. Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту.

4. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви.

5. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси.

6. Уява й фантазія. Розвиток уяви.

1. Поняття про мислення.

Мислення являє собою процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях. Мислення є одним із провідних пізнавальних процесів, його вважають найвищим ступенем пізнання

Мислення надає людині можливість відобразити й зрозуміти не тільки те, що може бути безпосередньо сприйняте відчуттями, а й те, що сховане від безпосереднього чуттєвого сприймання. Через мислення відбувається процес цементування окремих пізнавальних процесів у єдиний блок - інтелект людини, бо воно забезпечує здатність людини будувати індивідуальну “картину світу”, по-своєму, особистісне відображати й розуміти навколишню дійсність, суб'єктивно розвивати й реорганізовувати індивідуальний суб'єктивний досвід, головним чином досвід пізнавальної взаємодії з навколишньою дійсністю.

Мислення - це процес (пізнавальна діяльність), продукт якої характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності, воно диференціюється на види залежно від рівнів узагальнення і характеру засобів, які використовуються, залежно від новизни узагальнень і засобів для суб'єкта, а також залежно від ступеня активності самого суб'єкта мислення. Мислення - процесуальне, тобто розгорнуте в часі, динамічне. Хід мислення рідко з самого початку є запрограмованим, сама детермінація мислення також створюється і розвивається під час мислення, тобто теж є процесом.

Мислення як процес відбувається завдяки мисленнєвим діям та операціям. Мисленнєві дії - це дії з об'єктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях. Вони відбиваються ”в думці” за допомогою мовлення. Людина не діє безпосередньо з предметами, вона робить це подумки, не вступаючи в контакт із самими предметами й не вносячи реальних змін у їхню будову, розміщення.

Серед мисленнєвих операцій найважливішими вважаються аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення

Операція “аналіз через синтез” має принципове значення для розгляду процесу мислення, бо завдяки їй усувається суперечність між такими моментами, як, з одного боку, відділення, відокремленість частин або властивостей об'єкта пізнання - аналіз і його нерозчленованість, монолітність, з іншого - синтез. Об'єкт пізнання не поділяється на частини, бо в мисленнєвому процесі аналізу через синтез завжди залишається єдиним, хоча мислено включається в різні системи зв'язків і виявляє в них різні властивості. За допомогою аналізу через синтез реалізується мисленнєва процедура так званого вичерпування змісту з об'єкта пізнання. Як відомо з гносеології, кожний об'єкт пізнання насправді є невичерпним, безконечним, однак він доступний процесові пізнання, тобто осмисленню й відповідному поглибленню розуміння за допомогою мисленнєвих операцій, зокрема аналізу через синтез.

Класифікація видів мислення

Сучасна психологія розглядає мислення як варіативний і досить неоднорідний процес, конкретні форми протікання якого залежать від багатьох чинників. Наведемо деякі класифікації видів мислення, кожна з яких базується на певних засадах.

Найпоширенішою класифікацією в сучасній психології є так звана трійка - виділення трьох видів мислення за його формою:

• наочно-дійове (практично-дійове),

• образне (наочно-образне),

• словесно-логічне (або поняттєве, вербальне, дискурсивне, теоретичне).

Ці види мислення подаємо в тій послідовності, в якій вони розвиваються в людини як у філогенезі (тобто історично), так і в онтогенезі (тобто в індивідуальному розвитку).

Будь-яке мислення є продуктивним, творчим процесом, який завжди відкриває і прогнозує щось суттєво нове.

Нарешті, дослідження на межі психології й психіатрії, необхідність вирішення психотерапевтичних проблем, якими, на жаль, так насичене сучасне життя, дали поштовх до ще одного поділу видів мислення на реалістичне й аутичне. Перше спрямоване на зовнішній світ, відображає його й керується його реальними законами, а друге майже не залежить від дійсності, логічних законів і керується не ними, а бажаннями людини, або, інакше, її афективними потребами. Під афективними потребами розуміють звичайно прагнення людини отримувати насолоду й уникати неприємних переживань. Ослаблення логічного мислення приводить до переваги аутичного, з іншого боку, аутичне мислення в дитини є природженим, а логічне, як уже зазначалося, набувається завдяки досвідові.

Професійне мислення - це інтелектуальна діяльність щодо розв'язування професійних задач. Оскільки специфіка професійної діяльності зумовлена особливостями задач, що їх розв'язують різні спеціалісти, то якість професійної діяльності, або рівень професіоналізму, залежить від типу мислення. Високий рівень професіоналізму пов'язаний з теоретичним (не емпіричним), творчим, часто інтуїтивним мисленням і розвиненим практичним інтелектом. Підготовка професіонала вимагає обов'язкового аналізу специфіки професійних задач і стратегії їхнього розв'язування, оскільки процес мислення полягає в розв'язуванні тих або інших задач.