Для нотаток

Тема 12. Форми суспільної організації виробництва

Територіальна форма поділу праці зумовлює спеціалізацію сільськогосподарського виробництва окремих районів та зон.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Вони є формами суспільного поділу праці і знаходяться в постійному взаємозв’язку та взаємозумовленості.

Мета: визначити загальногосподарську та галузеву спеціалізації, рівень спеціалізації та її економічну ефективність.

Основні категорії

1. Розміщення характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території (в зоні, області, районі).

2. Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території.

Спеціалізація сільського господарства – це складний процес, що розвивається в різноманітних формах : територіальна, спеціалізація аграрних підприємств, внутрішньогосподарська спеціалізація.

3. Галузь - це частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією кадрів та кінцевою продукцією.

Галузі поділяють на: головні, додаткові та підсобні.

4. Головні галузі мають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства і характеризують його спеціалізацію.

5. Додаткові галузі мають меншу питому вагу в товарній продукції господарства порівняно з головними. Сприяють головних галузей і ефективному використанні земельних угідь, засобів виробництва та трудових ресурсів.

6. Підсобні – це галузі несільськогосподарського виробництва. Створюються для виробничого обслуговування головних та додаткових галузей або для задоволення споживчих потреб сільського населення.

7. Концентрація сільського господарського виробництва – це зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили й обсягу виробництва продукції на одних і тих же підприємствах, що зумовлює збільшення їх розмірів.

Рівні концентрації – абсолютний

відносний

Завдання 12.1: Визначити та проаналізувати загальногосподарську та галузеві спеціалізації, визначити рівень спеціалізації та її виробничий напрям.

Для визначення рівня спеціалізації користуються формулою:

, де

К_с - коефіцієнт спеціалізації

Т – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції, %

і – порядковий номер галузі (виду продукції) в ранжированому ряду по питомій вазі в структурі товарної продукції.

Коефіцієнт спеціалізації господарства =

Таблиця 12.1

Структура товарної продукції в _______ _____________________

Види продукції	200_р.		200_р.		200_р.		В середньому за 3 роки		Місце га лузі ранжированому ряду
	тис.грн.	в % до всього	тис.грн.	в % до всього	тис.грн.	в в % до ввсього	ттис.грн.	в % до всього
1.Зерно
2.Соняшник
3.Цукрові буряки
4.Овочі відкритого грунту
5.Плоди
6.Інша продукція рослинництва
7.Разом по рослинництву									х
8.ВРХ (жива маса)
9.Свині (жива маса)
10.Коні (жива маса)
11.Молоко незбиране
12.Вовна
13.Яйця
14.Мед
15.Риба ставкова
16.Інша продукція тваринництва
17.Разом по тваринництву									х
18.Інша реалізація по господарству
19.Всього по господарству		100		100		100		100	х

Висновки__________________________________________________________________________

Задачі для самоконтролю

1. Визначити виробничий напрям та рівень спеціалізації підприємства, якщо дохід (виручка) від реалізації зернових культур становить 7830 тис. грн; цукрових буряків – 6500 тис. грн; соняшнику – 1200 тис. грн; овочів – 780 тис. грн; молока – 6850 тис. грн; м’яса ВРХ – 4300 тис. грн.

2. Визначити виробничий напрям та рівень спеціалізації підприємства, якщо дохід (виручка) від реалізації зернових культур становить 1500 тис. грн; ріпаку – 1100 тис. грн; соняшнику – 2200 тис. грн; плодів – 480 тис. грн; молока – 3250 тис. грн; м’яса свиней – 1300 тис. грн.

3. Визначити рівень товарності, виробничу собівартість 1 ц та собівартість 1 ц реалізованого молока за умови, що підприємством було вироблено 2200 ц, реалізовано – 1850 ц, виробничі витрати становлять – 500 тис.грн, собівартість реалізованої продукції – 690 тис. грн.

4. Обчислити точку беззбитковості виробництва за умови, що виробнича потужність підприємства, яке виробляє один вид продукції, становить 650 тис. од. на рік, а надходження від реалізації виробів – 2600000 грн. Постійні витрати на виробництво продукції складають 900000 грн., змінні витрати – 1360000 грн.

Теми рефератів

1. Особливості та принципи розміщення сільськогосподарського виробництва.

2. Спеціалізація природно-кліматичних зон України

3. Особливості внутрішньогалузевої спеціалізації у сільському господарстві.

4. Диверсифікація виробництва аграрних підприємств, її економічна оцінка.

5. Поняття концентрації, показники і оптимальні розміри виробництва.

6. Економічна суть міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції.

7. Види агропромислової інтеграції та господарських формувань.

Тести

1. Спеціалізація це:

а) форма суспільного поділу праці, що характеризує його з якісного боку і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;

б) форма суспільного поділу праці, що характеризує його з кількісного боку і вказує, які види продукції, в якому обсязі і на якій площі виробляються на тій чи іншій території (зоні, мікрозоні, області, районі, окремій виробничій одиниці);

в) показник, що відображає місце кожної товарної галузі у формуванні грошової виручки від реалізації продукції;

г) це частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від інших його частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва (предметів і знарядь праці), технологією виробництва і організацією, а також професійним складом працівників).

2. Зональна (мікрозональна) спеціалізація це:

а) переважаюче виробництво тих чи ін­ших видів сільськогосподарської продукції на певній території;

б) різновид територіальної спеціалізації, що вказує на переважаюче виробництво відповідних видів продукції в певній ґрунтово-кліматичній зоні (мікрозоні);

в) це переважаюче виробництво відповідного виду (видів) продукції, для якого тут є відносно кращі ґрунтово-кліматичні умови;

г) це зосередження виробництва певних видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах підприємства – бригадах, фермах, кооперативах, ланках, загонах.

3. Форма суспільного поділу праці, що характеризує його з кількісного боку і вказує, які види продукції, в якому обсязі і на якій площі виробляються на тій чи іншій території – це:

а) спеціалізація;

б) розміщення;

в) концентрація;

г) структура продукції.

4. Зосередження виробництва певних видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах підприємства – це:

а) територіальна спеціалізація;

б) галузева спеціалізація;

в) внутрішньогосподарська спеціалізація;

г) зональна спеціалізація

5. Залежно об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:

а) територіальну, спеціалізацію аграрних підприємств, внутрішньогосподарську спеціалізацію;

б) спеціалізацію аграрних підприємств, внутрішньогосподарську спеціалізацію;

в) територіальну, спеціалізацію аграрних підприємств;

г) територіальну, внутрішньогосподарську спеціалізацію.

6. Структура товарної продукції це показник, що відображає:

а) місце кож­ної товарної галузі у формуванні грошової виручки від реалізації продукції;

б) місце кож­ної галузі у виробництві валової продукції сільського господарства;

в) показник, що відображає місце кожної товар­ної галузі у формуванні прибутку підприємства, не скоригованого на поза-цінові доходи і витрати та на одержаний збиток від реалізації продукції окремих галузей;

г) місце кож­ної товарної галузі у формуванні загального обсягу витрат.

7. На розміщення і спеціалізацію виробництва не впливають:

а) природно-кліматичні фактори;

б) економічні фактори;

в) етнічні фактори;

г) соціальні фактори.

8. Коефіцієнт зосередження товарного виробництва - показник, що характеризує:

а) розмір галузей підприємства;

б) рівень спеціалізації господарства з урахуванням розміру всіх товарних галузей;

в) виробництво яких саме видів продукції є пе­реважаючим на даній території.

9. Підприємство є багатогалузевим, якщо коефіцієнт спеціалізації становить:

а) не більше 0,20;

б) 0,21-0,30;

в) 0,31-0,40;

г) 0,51-0,60.

10. До факторів, що сприяють поглибленню спеціалізації не відносять:

а) науково-технічний прогрес;

б) місце розташування та природні умови;

в) розвиток дорожньої мережі;

г) сезонність сільськогосподарського виробництва.

11. Інтеграція в широкому розумінні це:

а) посилення економічних і вироб­ничих зв'язків між країнами, окремими сферами і суміжними галузями, а також між різними підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами ринку;

б) ефективне функціонування багаторівневої світової системи господарських зв’язків, об’єднуючих окремі країни в глобальний світовий комплекс (взаємозв’язок і взаємозалежність національних економічних систем);

в) це прагнення країн та окремих регіонів до економічної активності за межами своїх кордонів (лібералізація умов господарювання, зняття зовнішніх торгових та інвестиційних процесів);

г) спосіб виробництва, заснований на співробітництві у виробничій сфері.

12. Під концентрацією виробництва розуміється:

а) процес зосередження засобів виробництва, робочої сили й обсягу виробництва продукції на одних і тих же підприємствах, що зумовлює збільшення їх розмірів на великих підприємствах;

б) одночасний розвиток багатьох видів виробництва, розширення асортименту виробів;

в) процес суспільного виробництва, що базується на застосуванні найефективніших засобів, предметів праці, більш кваліфікованої робочої сили, найновіших форм і методів організації праці;

г) процес зосередження засобів виробництва на великих підприємствах, що передбачає одночасний розвиток багатьох видів виробництва та розширення асортименту виробів.

Питання для самоконтролю

1. Економічна суть розміщення і спеціалізації виробництва.

2. Фактори розміщення і спеціалізації сільськогосподарського вироб­ництва в умовах ринкових відносин.

3. Форми і види спеціалізації.

4. Методика визначення виробничого напрямку і рівня спеціалізації підприємства.

5. Товарна продукція та її структура. Виробничий напрям підприємства.

6. Диверсифікація виробництва аграрних підприємств, її економічна оцінка.

7. Поняття концентрації, показники і оптимальні розміри вироб­ництва.

8. Економічна суть міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції.

9. Види агропромислової інтеграції та господарських формувань.

10. Напрямки підвищення ефективності виробництва в спеціалізованих та інтегрованих підприємствах.

Рекомендована література:

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г.Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. – С.535 - 554.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Г.Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2000. – С.313 - 328.

3. Бондар Н.М., Воротін В.Є., Гаєвський О.А. Економіка підприємства: Навч. посіб./ Н.М.Бондар, В.Є.Воротін, О.А.Гаєвський та ін.; За заг. ред. А.В.Калини. – К.: МАУП, 2006. – С.163 - 191.

4. Круша П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / П.В. Круша, В.І.Подвігіна, Б.М.Сердюк. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – С.389 - 415.

5. Курган В.П. Економіка аграрних підприємств: Навчально-методичний посібник / В.П.Курган.-Суми: ВДТ «Університетська книга», 2008. - С.197 - 207.

6. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / З.О.Манів, І.М.Луцький. – К.: Знання, 2004. – С.287 - 319.

7. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / С.Ф.Покропивний. – Вид. 3-тє, без змін. – К.:КНЕУ, 2006. – С.246 - 276.

8. Швиданенко Г.О., Покропивний С.Ф., Клименко С.М. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. - С.110 - 121.