
evngu_2017_4_7
.pdf
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ
УДК 336.74
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ: СУТНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
Н. Л. Шишкова, к. е. н., доцент, ,Nlshishkova@gmail.com, Є. Ю. Мороз, студент, evgmoroz97@ gmail.com,
ДВНЗ «Національний гірничий університет»
У статті розглянуто сутність електронних грошей як економічного і правового феномену. Визначено та проаналізовано переваги й недоліки електронних грошей. Обґрунтовано необхідність здійснення заходів, що сприяли б масовому поширенню електронних грошей в Україні. Наведено класифікацію недоліків та проблем, пов’язаних з використанням е-коштів. Запропоновано заходи щодо вирішення проблем та усунення недоліків електронних грошей.
Ключові слова: електронні гроші, е-гаманці, електронні платіжні системи, мікроплатежі, емітент.
Постановка проблеми. Останні деся-
тиріччя характеризуються стрімким розвитком науки й техніки. Бурхливо розвиваються інформаційні технології та Інтернет. З’являються принципові нові технології здійснення та оплати господарських операцій. До таких слід віднести і так звані електронні гроші. Ще не так давно мало хто взагалі знав про їх існування, однак з кожним роком вони набувають усе більшого поширення. Це стосується не лише провідних європейських країн, а й України. Все частіше електронні кошти використовуються як підприємствами для здійснення господарських розрахунків, так і населенням для сплати різноманітних рахунків та здійснення грошових переказів. Визначальну роль у розповсюдженні електронних грошей (ЕГ) грає швидкий розвиток електронної комерції – способу ведення господарської діяльності, за якого всі або більшість господарських процесів/операцій здійснюються в електронному вигляді у Інтернеті на основі відповідних комп’ютерних програм.
Нові платіжні інструменти з’явилися не випадково за бажанням розробників, їх поява є об’єктивним процесом, що викликаний новими незадоволеними потребами і підвищенням вимог до ефективності та надійності платежів. Традиційні технології проведення розрахунків через банк, пов’язані з ідентифікацією клієнта, виявляються дорогими для систем масових платежів, які здебільшого оброблюють операції з невеликими сумами. Очевидним варіантом вирішення питання ефективності платіжних трансакцій є відмова від зберігання конфіденційних відомостей при віддаленому здій-
сненні тих угод, які не потребують ідентифікації клієнта. Безпека без ідентифікації може бути реалізована за допомогою електронного платіжного засобу на пред’явника, що випускається в обіг без відкриття банківського рахунку. Саме таким платіжним засобом є електронні гроші.
Однак використання електронних грошей, як і будь-якої іншої нової розробки, стикається з низкою проблем, що пов’язано в першу чергу з недостатнім досвідом роботи підприємств, державних органів та споживачів з системами електронних коштів і платежів. Для вирішення таких проблем часто доводиться приймати емпіричні рішення, без належного теоретичного обґрунтування. А відтак доцільність деяких подібних рішень і заходів можна поставити під сумнів. Тому знаходження шляхів адекватного розв’язання даних проблем має велике значення для ефективного використання ЕГ у народному господарстві й економіці України.
Аналіз останніх досліджень і публі-
кацій. Теоретичні та практичні аспекти використання електронних грошей досліджуються у працях таких українських науковців, як М. Радченко [1], Т. Батракова [2], П. Сенищ [3], В. Міщенко, М. Савлук, І. Трубін. Серед зарубіжних вчених, що досліджували дані питання, можна назвати Б. Коена, Г. Селджі-на, А. Генкіна, М. Кінга, С. Кляйна і Л. Уайта.
Однак у більшості публікацій українських дослідників розглядаються лише окремі проблеми електронних грошей; практично відсутні фундаментальні дослідження, які б розкривали концептуальні ос-
ISSN 2073-9982, Економічний вісник, 2017, №4 |
39 |

ECONOMIC THEORY |
|
|
|
|
|
|
|
нови функціонування ЕГ і в яких комплекс- |
пристрої, в тому числі магнітному, випуска- |
||||||
но розглядалися б їх переваги та недоліки. |
ється для отримання коштів з метою здій- |
||||||
Тому проблеми використання е-грошей в |
снення платіжних операцій та приймається |
||||||
українських реаліях |
є дуже актуальними і |
фізичною або юридичною особою, відмін- |
|||||
малодослідженими. |
|
|
|
ною від установи-емітента ЕГ» [5]. В іно- |
|||
Формулювання мети статті. Метою |
земній економічній літературі поширеними |
||||||
статті є з’ясування економічної та правової |
є такі інтерпретації даного поняття: 1) дема- |
||||||
сутності електронних грошей; аналіз пере- |
теріалізована/електронна форма банківсько- |
||||||
ваг і недоліків е-грошей; запропонування |
го білету, емісія яких здійснюється через |
||||||
заходів щодо вирішення проблем, пов’я- |
перетворення в електронну форму грошової |
||||||
заних з використанням і масовим впровад- |
вартості; 2) фінансовий продукт з передпла- |
||||||
женням е-коштів та електронних платіжних |
ченою вартістю; 3) засіб обміну, що випус- |
||||||
систем. |
|
|
|
|
кається приватним емітентом і являє собою |
||
Виклад основного матеріалу дослід- |
обіцянку емітента про сплату еквівалентної |
||||||
ження. Ідея електронної готівки, або елект- |
суми [6]. |
|
|
||||
ронних грошей, була висунута американцем |
Якщо звернутися до українського за- |
||||||
Девідом Чаумом у середині 80-х рр. 20-го |
конодавства, а саме до Постанови № 481 |
||||||
ст. Важливе значення для розвитку е-грошей |
НБУ «Положення про електронні гроші в |
||||||
мало розроблення тим же Чаумом системи |
Україні», |
то знаходимо |
таке визначення: |
||||
«сліпого цифрового (електронного) підпи- |
«одиниці вартості, які зберігаються на |
||||||
су», що дало можливість реалізувати на |
електронному пристрої, приймаються як |
||||||
практиці, по-перше, анонімність грошових |
засіб платежу іншими особами, ніж особа, |
||||||
операцій, по-друге, захист від шахрайства |
яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням |
||||||
[4]. Завдяки цьому, а також через поширен- |
цієї особи, що виконується в готівковій або |
||||||
ня Інтернету на початку 1990-х рр. в захід- |
безготівковій формі» [7]. Як бачимо, за зміс- |
||||||
них країнах почали виникати перші |
том це тлумачення досить близьке до того, |
||||||
електронно-платіжні системи. В 1994 р. іс- |
що дане в Директиві 2009/110/46. |
||||||
нування електронних грошей було визнане |
Водночас з точки зору НБУ (а також |
||||||
на офіційному рівні банками ЄС. У подаль- |
міжнародних банківських установ на кшталт |
||||||
шому для регулювання операцій з ЕГ Євро- |
ЄЦБ) передплачені телефонні, паливні, по- |
||||||
пейським парламентом і Радою ЄС були |
дарункові та інші подібні карти з електрон- |
||||||
прийняті |
Директиви |
2000/46/ЕС |
і |
ним носієм не є електронними грошима, хоч |
|||
2009/110/ЕС. Також з’явилася низка доку- |
формально вони також відповідають вище- |
||||||
ментів міжнародних банківських установ, |
наведеному визначенню. Принципова від- |
||||||
зокрема, матеріали Банку міжнародних роз- |
мінність полягає в тому, що оплати |
||||||
рахунків і Європейського центрального бан- |
передплаченими картками не є грошовими |
||||||
ку (ЄЦБ), які висвітлюють різні сторони |
платежами, оскільки такі операції оплачу- |
||||||
даного питання: вимоги до емітентів елект- |
ються один раз – при купівлі карти перед- |
||||||
ронних грошей, нагляд за ними, захист від |
оплати; тоді як з електронними коштами |
||||||
шахрайства тощо. |
|
|
|
кожна нова подія є новим платежем. Також |
|||
Тим не менш, в сучасній економічній |
не вважаються е-грошима: 1) трансакції ін- |
||||||
науці ще не склалася цілісна теорія елект- |
тернет-банкінгу зі звичайними рахунками та |
||||||
ронних грошей. Серед економістів немає |
коштами в звичайних державних валютах; |
||||||
одностайності в розумінні поняття е-грошей |
звичайні грошові перекази за допомогою |
||||||
як таких; значно відрізняються оцінки зна- |
інтернет-порталів; 2) пластикові банківські |
||||||
чущості е-коштів для економіки; по-різному |
картки, що є сучасними засобами доступу до |
||||||
оцінюються перспективи ЕГ у майбутньому. |
банківського рахунку (у системах, що здій- |
||||||
Існують різні |
визначення терміну |
снюють розрахунки з е-коштами, банківські |
|||||
«електронні гроші». Згідно з Директивою |
рахунки використовують-ся тільки при вве- |
||||||
2009/110/ЕС електронні гроші – «грошова |
денні/виведенні з системи грошей; при цьо- |
||||||
вартість, яку представлено у вимозі до емі- |
му використовуються не карткові чи поточні |
||||||
тента, що |
зберігається |
на електронному |
рахунки |
користувачів, а |
консолідований |
40 |
ISSN 2073-9982, Economics Bulletin, 2017, №4 |

|
|
|
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ |
рахунок емітента ЕГ); 3) віртуальні локальні |
няно з мережевими, оскільки потребують |
||
валюти, що діють всередині окремих інтер- |
спеціального обладнання – карт-ридерів. |
||
нет-порталів (це псевдомонетарна форма |
До другої групи електронних грошей |
||
приватного обміну, незалежно від способу |
відносяться мережеві гроші (інша назва – |
||
їх придбання та погашення) [8]. |
гроші на програмній основі), які емітуються |
||
Таким чином, з правового погляду |
у вигляді грошового файлу, що пересилаєть- |
||
електронні гроші є грошовим зобов’язанням |
ся організатором розрахунків при отриманні |
||
емітента, який повинен обміняти їх на зви- |
ним традиційних грошей; зберігаються в |
||
чайні гроші за вимогою пред’явника; а з тех- |
пам’яті на жорстких дисках ПЕОМ або ін- |
||
нічного погляду – електронним записом про |
ших знімних носіях і переносяться при пла- |
||
певний обсяг вартості, який захищений від- |
тежах по електронних каналах зв’язку, в |
||
повідними криптографічними алгоритмами. |
тому числі і через Інтернет. Вони викорис- |
||
За економічною сутністю е-кошти не можна |
товуються для оплати товарів і послуг в ін- |
||
однозначно віднести до готівкових чи безго- |
тернет-магазинах. Їх можна також обміняти |
||
тівкових грошей – вони швидше є своєрід- |
на традиційні гроші. За своєю природою цей |
||
ною третьою формою грошей. Однак через |
вид ЕГ ближче до безготівкових банківських |
||
недостатню |
розповсюдженість і відносну |
грошей [6]. |
|
новизну електронних грошей для них влас- |
Проведення операцій з електронними |
||
тиве внутрішнє протиріччя – з одного боку |
грошима здійснюється за допомогою елект- |
||
вони є засобом платежу, з іншого – зо- |
ронних платіжних систем (ЕПС) – платіж- |
||
бов’язанням емітента, яке повинно бути ви- |
них систем, які призначені для здійснення |
||
конано в |
традиційних |
неелектронних |
платіжних операцій в Інтернеті. А конкретні |
грошах. Такий парадокс можна пояснити за |
програми та пристрої, що дають можливість |
||
допомогою історичної аналогії: свого часу |
здійснення трансакцій з е-грошима (зокре- |
||
банкноти теж розглядалися як зобов’язання, |
ма, акаунти на інтернет-порталах), назива- |
||
яке підлягає оплаті монетами або дорого- |
ють електронними гаманцями. Найбільш |
||
цінними металами, тоді як зараз прямого |
відомими у світі електронно-платіжними |
||
зв’язку між банкнотами і дорогоцінними |
системами є WebMoney, Яндекс. Деньги, |
||
металами немає. Тому є підстави стверджу- |
RBK-Money, E-Gold, PayPal. Саме PayPal є |
||
вати, що в майбутньому е-гроші будуть ви- |
найпоширенішим у світі способом розраху- |
||
користовуватися нарівні з готівкою і |
нків в Інтернеті. Нині її використовують |
||
безготівковими грошима. Більше того, за |
понад 230 мільйонів людей у 190 країнах |
||
своїм потенціалом електронні гроші цілком |
світу [9]. |
||
можуть стати провідною формою грошей – |
В Україні правовий статус електрон- |
||
за умови, якщо будуть знайдені рішення |
них грошей та операцій з ними регулюється |
||
багатьох проблем, пов’язаних з їх викорис- |
Постановою № 481 Нацбанку, Законом Ук- |
||
танням [3]. Утім, поки більш імовірним ви- |
раїни «Про електронну комерцію» та Зако- |
||
глядає сценарій, за яким ЕГ займуть певну |
ном «Про платіжні системи та переказ |
||
нішу на ринку – а саме сферу мікроплатежів |
коштів в Україні» [7, 10–11]. Серед основ- |
||
(мобільних та інших платежів, розмір яких, |
них положень, що стосуються ЕГ, можна |
||
як правило, не перевищує 20 |
$), де викорис- |
виділити такі: |
|
тання готівки і безготівкових розрахунків є |
1. Випуск електронних грошей може |
||
економічно недоцільним. |
|
здійснювати виключно банк, причому вони |
|
Двома основними групами електрон- |
можуть бути номіновані тільки в гривні. |
||
них грошей є карткові (card-based) і мереже- |
Банк, що здійснює випуск е-грошей, бере на |
||
ві (network-based). Карткові гроші базуються |
себе зобов’язання з їх погашення. |
||
на використанні так званих смарт-карт – |
2. Користувачем електронних грошей |
||
багатоцільових пластикових карт з вбудова- |
може бути суб’єкт господарювання або фі- |
||
ними чіпами (мікропроцесорами). На їх чіп |
зична особа. Суб’єкти господарювання ма- |
||
записується грошовий файл – еквівалент |
ють право використовувати електронні |
||
грошей, заздалегідь переведений емітенту |
гроші для здійснення оплати товарів, робіт, |
||
цих карт. Карткові гроші менш зручні порів- |
послуг. Фізичні особи мають право викорис- |
ISSN 2073-9982, Економічний вісник, 2017, №4 |
41 |

ECONOMIC THEORY |
|
товувати е-кошти для здійснення оплати |
жі» е-гаманці – на базі електронно- |
товарів, робіт, послуг і переказувати елект- |
платіжних систем ПРОСТІР, Visa та |
ронні гроші іншим користувачам – фізосо- |
MasterCard [8, 12]. |
бам. |
Операції з ЕГ в Україні можуть прово- |
3. Користувач – суб’єкт господарю- |
дитися не лише в рамках національних ЕПС, |
вання має право отримувати е-гроші та |
а й з використанням грошей, випущених |
пред’являти їх до погашення лише в обмін |
емітентами-нерезидентами. Утім, це стосу- |
на безготівкові кошти. Фізособи мають пра- |
ється лише тих іноземних систем, які отри- |
во отримувати ЕГ та пред’являти їх до по- |
мали дозвіл від НБУ на роботу в країні. |
гашення в обмін на готівкові або |
Багато відомих систем, як і раніше, не ма- |
безготівкові кошти. |
ють легального статусу – наприклад, Ян- |
4. Банк має право випускати електрон- |
декс. Деньги, PayPal. |
ні гроші на суму, яка не перевищує суму |
Незважаючи на поступове розповсюд- |
отриманих ним грошових коштів. |
ження та вдосконалення ЕПС, обсяги опера- |
5. Сума е-грошей на електронному |
цій з е-грошима в Україні залишаються |
пристрої, який не може поповнюватися, має |
невеликими на фоні показників США та |
не перевищувати 4000 грн.; сума грошей на |
європейських країн. Як свідчить статистика |
електронному пристрої, який може попов- |
НБУ, в 2016 р. обсяг емітованих ЕГ оціню- |
нюватися, не повинна перевищувати 14000 |
вався у 40,5 млн. грн., а загальний обсяг |
грн. |
операцій з ними склав близько 3 млрд. грн. |
6. Користувачі мають право викорис- |
[12]. |
товувати е-гроші для здійснення розрахун- |
Для порівняння, кількість емітованих |
ків за допомогою електронного пристрою, |
електронних грошей в ЄС на кінець 2016 р. |
що поповнюється, в сумі до 62 000 гривень |
склала 10,6 млрд. євро; за 2016 р. в ЄС було |
протягом календарного року. До розрахунку |
здійснено 2,844 млрд. трансакцій з е- |
цієї суми не включаються ЕГ, погашені на |
грошима на суму 119,5 млрд. євро [13]. |
вимогу користувача протягом календарного |
Розглянемо тепер переваги електрон- |
року. |
них грошей. У порівнянні з готівкою |
7. Порядок здійснення операцій з е- |
плюсами е-коштів є [14–15]: |
грошима та максимальна сума електронних |
1) висока швидкість здійснення опера- |
грошей на електронному пристрої, що пере- |
цій – обмежується лише можливостями пла- |
буває у розпорядженні користувача, визна- |
тіжної системи, практично операція |
чаються нормативно-правовими актами |
відбувається миттєво, що дозволяє легко |
Національного банку України. Банк, що має |
розраховуватися за товари і послуги в Ін- |
намір здійснювати випуск е-коштів, зо- |
тернеті або відправляти грошові перекази; |
бов’язаний до початку їх випуску узгодити з |
2) простота і низька вартість емісії – |
Нацбанком правила використання ЕГ, у по- |
електронні гроші не потребують друку- |
рядку, встановленому нормативно-правовим |
вання, на яке витрачається чимало грошей; |
актом НБУ. |
3) висока портативність – електронні |
Розглянуті правові норми мають пря- |
кошти, незалежно від суми, не мають габа- |
мий зв'язок з проблемами використання е- |
ритів (об’єм, вага), а отже, не потребують |
грошей в Україні, оскільки саме недоскона- |
витрат на транспортування, інкасацію, охо- |
лість цих норм є одним з головних чинників, |
рону, грошові сховища і т. д.; |
що стримують розвиток і поширення ЕПС, а |
4) абсолютна подільність – є можли- |
відтак – заважають масовому використанню |
вим моментальне списання будь-якої необ- |
електронних коштів фірмами і споживача- |
хідної суми коштів, немає потреби |
ми. |
підбирати потрібну суму і давати здачу; |
Право випускати власні електронні |
5) анонімність – для здійснення плате- |
гроші в Україні наразі мають лише два бан- |
жів потрібні лише реквізити отримувача, а |
ки – Ощадбанк (платіжна система |
той, хто відправляє кошти, може надавати |
GlobalMoney) та Альфа-Банк (система |
мінімум персональних даних; |
Maxi). Ще 8 банків можуть випускати «чу- |
6) зменшення витрат держави на об- |
42 |
ISSN 2073-9982, Economics Bulletin, 2017, №4 |

|
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ |
|
слуговування, заміну та знищення готівки; |
ристання ЕГ в деяких випадках може сприя- |
|
7) відсутність необхідності перерахун- |
ти підвищенню продуктивності праці. |
|
ку – здійснюється ЕПС автоматично; |
Окремо виділимо ті підприємства, що |
|
8) низька вартість трансакцій – дозво- |
є емітентами е-грошей та власниками ЕПС – |
|
ляє використовувати е-гроші в сфері мікро- |
тобто передусім банки (а в перспективі це |
|
платежів, де використання звичайних кош- |
можуть бути і небанківські фінустанови). |
|
тів пов’язане з певними незручностями; |
Для них головний зиск полягає у отриманні |
|
9) зменшення контакту людей з готів- |
комісійних виплат за проведення операцій з |
|
кою – потенційно небезпечним переносни- |
ЕГ. Чим більше коло клієнтів, тим більше |
|
ком шкідливих бактерій; |
обсяг комісійних – тому емітенти зацікавле- |
|
10) висока безпека операцій – сучасні |
ні у масовому поширенні е-коштів. |
|
криптографічні та електронні методи захис- |
Споживачі. Очевидно, що для пересіч- |
|
ту дозволяють захиститися від більшості |
ного споживача основними |
позитивними |
злочинів, пов’язаних з готівкою (грабунки |
результатами користування |
електронними |
тощо). |
грошима є економія часу і грошей. Адже не |
|
У порівнянні з безготівковими кошта- |
потрібно витрачати час у чергах до кас і |
|
ми, операції з якими здійснюються через |
терміналів; багато товарів можна купувати |
|
банківський рахунок, головною перевагою |
через Інтернет-магазини, де ціни часто є |
|
е-грошей є відсутність обов’язкової іденти- |
нижчими; здійснювати платіжні операції |
|
фікації клієнта. Як вже зазначалося, поява |
можна швидко і в будь-який зручний для |
|
електронних грошей багато в чому зумовле- |
себе час. Безпека і конфіденційність опера- |
|
на тим, що безготівкові розрахунки в певних |
цій також є важливими для споживача – е- |
|
випадках є занадто дорогими і недостатньо |
гроші дозволяють забезпечити і те, і інше, |
|
ефективними (напр., у системах масових |
на відміну від банку, де вимагається іденти- |
|
платежів). Крім того, операції з ЕГ в цілому |
фікація клієнта. |
|
зручніше здійснювати, ніж безготівкові роз- |
Однак крім економії коштів споживач |
|
рахунки – немає потреби враховувати час |
також отримає збільшення доходів. Воно |
|
роботи банку. До того ж вартість трансакцій |
буде викликано деяким підвищенням зар- |
|
з е-грошима є меншою. |
плати та збільшенням зайнятості населення, |
|
Проаналізуємо, які конкретні потен- |
обумовленими розширенням виробництва та |
|
ційні вигоди (не обов’язково економічні) від |
більшими обсягами реалізації продукції, про |
|
зазначених переваг можуть отримати основ- |
що говорилося в попередньому пункті. |
|
ні суб’єкти економіки України – держава, |
Зауважимо, що для отримання такого |
|
підприємства та домогосподарства-спо- |
економічного ефекту, який був би відчутним |
|
живачі. |
в масштабах країни, навряд чи можна обій- |
|
Підприємства (фірми). Для фірми ви- |
тися без досягнення масової поширеності е- |
|
користання електронних грошей дає змогу, |
грошей. За умовну межу масової поширено- |
|
по-перше, збільшити обсяги продажу това- |
сті нами обрано такі показники: обсяг емі- |
|
рів за рахунок спрощення процесу купівлі і |
тованих електронних коштів Ме у розмірі 5 |
|
розширення кола потенційних споживачів; |
% від загального обсягу готівкових коштів |
|
по-друге, зменшити витрати на обслугову- |
(агрегату М0) та обсяг операцій з е-грошима |
|
вання готівки і готівкових операцій (зокре- |
Ve у розмірі 11Ме, де 11 – відношення за- |
|
ма, витрати на інкасацію); по-третє, завдяки |
гального обсягу операцій до кількості еміто- |
|
збільшенню швидкості обороту коштів |
ваних коштів (розраховане на основі даних |
|
збільшується обсяг вільних оборотних кош- |
ЄЦБ за 2016 р. [13]). В жовтні 2017 р. абсо- |
|
тів, що прямо впливає на прибуток фірми; |
лютні значення цих показників дорівнювали |
|
по-четверте, вища швидкість і зручність |
би: Ме=15,415 млрд. грн., Vе=169,565 млрд. |
|
здійснення операцій дозволяють скоротити |
грн. |
|
витрати на ці операції. Логічним наслідком |
Держава. Аналізуючи список переваг, |
|
вказаних вигод є збільшення прибутку, а |
можна дійти висновку, що найочевиднішою |
|
отже – поява мотивації до розширення обся- |
вигодою держави є зменшення витрат на |
|
гів виробництва продукції. Крім того, вико- |
виготовлення, обслуговування, виведення з |
ISSN 2073-9982, Економічний вісник, 2017, №4 |
43 |

ECONOMIC THEORY |
|
|
|
|
|
|
|
обігу та знищення готівки – внаслідок замі- |
гу та знищення готівки за відсутністю дос- |
||||||
ни певної частини готівки на електронні |
товірних даних прирівняні до витрат на дру- |
||||||
гроші. Які ж розміри потенційної економії? |
кування. Коефіцієнт заміни банкнот |
||||||
Для здійснення розрахунків (табл. 1) |
позначає частку банкнот, які будуть замінені |
||||||
ми використали наявні статистичні дані, до |
на електронні гроші (складає 0,1, або 10 %; |
||||||
яких відносяться: кількість банкнот в гро- |
при цьому вказані 10 % банкнот охоплюють |
||||||
шовому обігу України на липень 2017 р. – |
5 % обсягу готівкових коштів – |
||||||
2,8 млрд. шт. на суму 328,9 млрд. грн. [16]; |
диспропорція пояснюється тим, що ЕГ ви- |
||||||
кількість банкнот, яка щорічно виводиться з |
користовуються в першу чергу для здійс- |
||||||
обігу внаслідок фізичного зношення і замі- |
нення невеликих платежів (до 100 грн.), |
||||||
нюється на нові – близько 900 млн. шт. [17]; |
відповідно, більшість замінених банкнот |
||||||
витрати на друкування однієї купюри – 0,12 |
повинна бути низьких номіналів – від 1 до |
||||||
грн. [18]. |
Розрахунок економії коштів здій- |
50 грн.). Коефіцієнт вивільнення готівки |
|||||
снено за п’ятирічний |
період. Планова (тоб- |
позначає частку банкнот, які виявляться не- |
|||||
то без урахування впливу е-грошей) |
потрібними внаслідок підвищення швидкос- |
||||||
кількість банкнот, що виводиться з обігу, |
ті обігу грошей – |
|
|||||
прийнята для всіх років однаковою – 900 |
через масове поширення е-грошей – таке |
||||||
млн. шт. Також однаковими прийняті питомі |
підвищення прийнято рівним 5 %. |
||||||
витрати на друкування банкноти – 0,12 грн.; |
|
|
|
||||
витрати на обслуговування, виведення з обі- |
|
|
Таблиця 1 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахунок економії держвитрат через зменшення необхідного |
||||||
|
|
|
обсягу друкування готівки |
|
|||
|
Планова |
|
|
|
|
Витрати на об- |
Розмір економії |
|
кількість |
|
|
|
|
||
|
|
Коефіцієнт |
Витрати на дру- |
внаслідок частко- |
|||
|
банкнот, що |
|
слуговування та |
||||
|
|
заміни банкнот |
кування однієї |
вої заміни готівки |
|||
|
виводяться з |
|
знищення однієї |
||||
|
|
Кзб |
банкноти, грн. |
е-грошима, млн. |
|||
|
обігу, млн. |
|
банкноти, грн |
||||
|
|
|
|
|
грн. |
||
|
шт. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-й рік |
900 |
|
0,311 |
|
0,12 |
0,12 |
33,588 |
2-й рік |
900 |
|
0,1 |
|
0,12 |
0,12 |
21,6 |
3-й рік |
900 |
|
0,1 |
|
0,12 |
0,12 |
21,6 |
4-й рік |
900 |
|
0,1 |
|
0,12 |
0,12 |
21,6 |
5-й рік |
900 |
|
0,1 |
|
0,12 |
0,12 |
21,6 |
Загалом |
4500 |
|
- |
|
- |
- |
119,988 |
|
|
|
Розмір еконо- |
Фактична кіль- |
Фактична кіль- |
|
|
|
Коефіцієнт |
|
мії внаслідок |
|
|||
|
|
збільшення |
кість банкнот, |
кість банкнот, |
Загальна економія, |
||
|
вивільнення |
|
|||||
|
|
швидкості обі- |
що виводяться з |
що вводяться в |
млн. грн. |
||
|
готівки Квг |
|
|||||
|
|
гу грошей, млн. |
обігу, млн. шт. |
обіг, млн. шт. |
|
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
грн. |
|
|
393,381 |
|
1-й рік |
0,252 |
|
27,206 |
|
900 |
60,794 |
|
2-й рік |
0,081 |
|
17,496 |
|
737,1 |
737,1 |
39,096 |
3-й рік |
0,081 |
|
17,496 |
|
737,1 |
737,1 |
39,096 |
4-й рік |
0,081 |
|
17,496 |
|
737,1 |
737,1 |
39,096 |
5-й рік |
0,081 |
|
17,496 |
|
737,1 |
737,1 |
39,096 |
Загалом |
– |
|
97,190 |
|
3848,4 |
3341,781 |
217,178 |
Коефіцієнт вивільнення розрахований |
на рівнянні Фішера [19]: |
|
|||||
шляхом застосування формул, що базуються |
|
|
|
44 |
ISSN 2073-9982, Economics Bulletin, 2017, №4 |

|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
близько 217 млн. грн. (в цінах 2017 р.). |
||||||||||
|
|
|
∙ |
|
|
та |
|
|
∙ |
, |
|
|
|
(1) |
ти |
|
На перший погляд, це не надто велика |
|||||||||
де: V – швидкість обігу грошей; P – середній |
сума, якщо порівнювати її, наприклад, з об- |
|||||||||||||||||||||||||
сягом річних видатків держбюджету. Але ж |
||||||||||||||||||||||||||
рівень цін на товари та послуги; Q – фізич- |
||||||||||||||||||||||||||
вигоди держави зовсім не обмежуються ви- |
||||||||||||||||||||||||||
ний обсяг товарів та послуг, що реалізовані |
||||||||||||||||||||||||||
ще розрахованою економією. Якщо подиви- |
||||||||||||||||||||||||||
в даному періоді; M – середня маса грошей, |
||||||||||||||||||||||||||
тися |
|
на |
попередні |
пункти, |
де |
були |
||||||||||||||||||||
що перебуває в обороті за даний період. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
перелічені плюси для споживачів та фірм, то |
|||||||||||||||||||||||||
Початкова швидкість обігу V1 |
визна- |
|||||||||||||||||||||||||
стає зрозумілим, що бюджет отримає зиск |
||||||||||||||||||||||||||
чена за даними статистики (2016 р.) [20–21]: |
||||||||||||||||||||||||||
від |
|
збільшення надходжень податків – |
||||||||||||||||||||||||
номінальний ВВП (P*Q) поділено на грошо- |
|
|||||||||||||||||||||||||
ПДФО, ПДВ та податку на прибуток. Це |
||||||||||||||||||||||||||
вий агрегат |
М1 — V1=2383182/529928=4,5. |
|||||||||||||||||||||||||
пояснюється, по-перше, збільшенням обся- |
||||||||||||||||||||||||||
Звідси V2 (нова |
швидкість |
обігу) |
складе |
|||||||||||||||||||||||
гів |
|
реалізації товарів (ПДВ↑), по-друге, |
||||||||||||||||||||||||
4,5*1,05=4,725 обертів за рік. Відповідно до |
|
|||||||||||||||||||||||||
збільшенням |
прибутку |
фірм |
(ПнП↑), по- |
|||||||||||||||||||||||
зміни |
швидкості |
має |
змінитися |
і |
M1: |
|||||||||||||||||||||
третє, |
збільшенням |
доходів |
населення |
|||||||||||||||||||||||
М1=2383182/4,725=504377 |
млн. грн. Отже, |
|||||||||||||||||||||||||
(ПДФО↑). Тобто, якщо узагальнити сказане |
||||||||||||||||||||||||||
обсяг |
вивільнених |
коштів дорівнюватиме |
||||||||||||||||||||||||
до |
|
макро-економічного рівня, то масове |
||||||||||||||||||||||||
529928–504377=25551 млн. грн. Враховую- |
|
|||||||||||||||||||||||||
використання |
електронних |
|
грошей |
|||||||||||||||||||||||
чи, що агрегат М0 входить до складу М1, то |
|
|||||||||||||||||||||||||
дозволить |
домогтися |
певного |
зростання |
|||||||||||||||||||||||
є можливим |
|
вивільнення |
коштів |
лише за |
||||||||||||||||||||||
|
ВВП України. Інша справа, |
що конкретні |
||||||||||||||||||||||||
рахунок |
готівки, |
тоді |
частка вивільнених |
|||||||||||||||||||||||
економічні |
результати |
в даному |
випадку |
|||||||||||||||||||||||
коштів |
складе |
25551/314392=0,081 |
(у зна- |
|||||||||||||||||||||||
дуже |
важко |
обчислити, |
оскільки на |
|||||||||||||||||||||||
меннику агрегат М0 |
за 2016 р.). Для спро- |
|||||||||||||||||||||||||
розмір ВВП і податкових надходжень |
||||||||||||||||||||||||||
щення |
|
розрахунків |
частка |
вивільнених |
||||||||||||||||||||||
|
впливає багато факторів. Однак сама |
|||||||||||||||||||||||||
банкнот |
прийнята |
рівною частці |
вивільне- |
|||||||||||||||||||||||
наявність |
економічного зиску |
не |
може |
|||||||||||||||||||||||
них коштів – 0,081. Розмір річної економії |
||||||||||||||||||||||||||
піддаватися сумніву. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
коштів |
(за рахунок |
зменшення витрат |
на |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
Додатковим джерелом бюджетних на- |
||||||||||||||||||||||||
виготовлення і знищення банкнот та за ра- |
|
|
||||||||||||||||||||||||
дходжень міг би виступити гіпотетичний |
||||||||||||||||||||||||||
хунок збільшення швидкості обігу грошей) |
||||||||||||||||||||||||||
податок на анонімність. Його мета – усклад- |
||||||||||||||||||||||||||
обчислюється |
шляхом |
множення |
відповід- |
|||||||||||||||||||||||
нити можливість відмивання грошей за до- |
||||||||||||||||||||||||||
них коефіцієнтів на планові обсяги виведен- |
||||||||||||||||||||||||||
помогою е-гаманців та ЕПС. Якщо |
|
|
||||||||||||||||||||||||
ня банкнот |
|
та питомі |
витрати. |
Але |
це |
|
|
|||||||||||||||||||
|
припустити, що такий податок стягувався би |
|||||||||||||||||||||||||
стосується всіх років, крім першого. В пер- |
||||||||||||||||||||||||||
з десяти відсотків від обсягу операцій з е- |
||||||||||||||||||||||||||
шому році здійснюється, |
по-перше, повна |
|||||||||||||||||||||||||
грошима при ставці податку 20 %, то розмір |
||||||||||||||||||||||||||
заміна 10 % банкнот на електронні гроші, |
||||||||||||||||||||||||||
щорічних надходжень склав би: |
|
|
||||||||||||||||||||||||
по-друге, вивід з обігу купюр, вивільнених |
|
|
||||||||||||||||||||||||
Панон=Vе*0,1*0,2=169,5*0,02=3,4 млрд. грн. |
||||||||||||||||||||||||||
через збільшення швидкості – і те, й інше в |
||||||||||||||||||||||||||
на рік. Як бачимо, цілком солідна сума. |
||||||||||||||||||||||||||
рамках планового виводу банкнот. Загальна |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Нарешті, не варто забувати про зиск |
||||||||||||||||||||||||
кількість банкнот приймається за 2800 млн. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
державних підприємств. Всі позитивні нас- |
||||||||||||||||||||||||||
шт. Тому для першого року коефіцієнти Кзб і |
||||||||||||||||||||||||||
лідки, які описувалися в пункті про фірми, |
||||||||||||||||||||||||||
Квг домножені на число 3,11, що є відно- |
||||||||||||||||||||||||||
можна віднести й до них. Навіть той же НБУ |
||||||||||||||||||||||||||
шенням кількості банкнот в 2017 р. до обся- |
||||||||||||||||||||||||||
міг би отримати додаткові обсяги комісій- |
||||||||||||||||||||||||||
гу планового виводу – 2800/900. В першому |
||||||||||||||||||||||||||
них |
виплат, оскільки він є розробником і |
|||||||||||||||||||||||||
році економія коштів досягається за рахунок |
||||||||||||||||||||||||||
власником платіжної системи ПРОСТІР, яка |
||||||||||||||||||||||||||
перевищення |
|
кількості |
знищених |
(виведе- |
||||||||||||||||||||||
|
дає можливість здійснювати операції в тому |
|||||||||||||||||||||||||
них) банкнот |
над |
кількістю |
надрукованих |
|||||||||||||||||||||||
числі і з електронними грошима. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
(уведених в обіг), |
що є безпосереднім ре- |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
Підсумовуючи результати аналізу пе- |
||||||||||||||||||||||||
зультатом впровадження |
е-грошей. В |
по- |
|
|
||||||||||||||||||||||
реваг |
ЕГ, |
можна |
стверджувати, що усі |
|||||||||||||||||||||||
дальші |
|
роки |
джерелом |
економії |
є |
|||||||||||||||||||||
|
суб’єкти української економіки – домогос- |
|||||||||||||||||||||||||
зменшення |
необхідних |
обсягів |
виведен- |
|||||||||||||||||||||||
подарства, фірми і держава – можуть отри- |
||||||||||||||||||||||||||
ня/введення |
готівки |
через зменшення |
за- |
|||||||||||||||||||||||
мати досить значні економічні вигоди від |
||||||||||||||||||||||||||
гальної |
маси |
готівки |
в |
обігу. Загальний |
||||||||||||||||||||||
використання електронних грошей. При |
||||||||||||||||||||||||||
розмір економії коштів за 5 років має склас- |
||||||||||||||||||||||||||
цьому |
досягнення |
скільки-небудь значних |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ISSN 2073-9982, Економічний вісник, 2017, №4
45

ECONOMIC THEORY |
|
результатів можливе лише при ситуації, в |
(рис. 1). Ця класифікація є трохи умовною, |
якій є масова поширеність даного виду гро- |
адже проблема шахрайства, наприклад, сто- |
шей. Отже, становиться очевидною необ- |
сується також і правової безпеки. |
хідність проведення заходів для забез- |
До першої групи входять недоліки, що |
печення такої поширеності, а відповідно – і |
пов’язані з фізичною безпекою електронних |
заходів для нівелювання недоліків е-коштів. |
коштів. Тобто ті проблеми, які можуть ви- |
Зауважимо також, що досягнення масового |
никнути під час безпосереднього зберігання |
використання – це справа не одного року і |
грошей в е-гаманцях та на картках. |
навіть не двох. Досить лише порівняти не- |
В цьому контексті насамперед потріб- |
обхідний обсяг операцій (Vе – 169,5 млрд. |
но вказати на можливість шахрайських та |
грн.) з фактично наявним (3 млрд. грн.), щоб |
інших злочинних дій у відношенні до корис- |
це стало зрозумілим. Тому на наш погляд |
тувачів ЕГ. Так, сучасні методи захисту є |
масове поширення має бути віддаленою ме- |
надійними, проте у світовій практиці успіш- |
тою. Першочерговим завданням є поступове |
ні випадки розкрадання і махінацій трапля- |
впровадження е-грошей з паралельним ви- |
лися. Крім того, теоретично можливі |
рішенням проблем, пов’язаних з цим проце- |
крадіжки коштів з допомогою інноваційних |
сом. В нинішній ситуації економічні вигоди |
методів, що використовують недостатню |
від використання ЕГ є мізерними, тому |
зрілість технологій захисту. А впіймати |
будь-який прогрес в цьому напрямі дасть |
шахрая, який, наприклад, здійснив злам га- |
збільшення зиску для економіки України. |
манця, майже неможливо. Також треба за- |
Ми не випадково приділили стільки |
уважити, що існує ризик крадіжки чи втрати |
уваги розгляду економічних вигод держави. |
фізичного носія грошей – смарт-картки. При |
Адже основна частина необхідних заходів |
знищенні такого носія е-кошти відновленню |
має проводитися саме державними органами |
не підлягають [14]. |
і фінансуватися з держбюджету. |
Іншою проблемою є вірусні й хакер- |
Попри велику кількість згаданих пере- |
ські атаки на платіжну систему або конкрет- |
ваг, електронні гроші мають і чимало недо- |
ний електронний гаманець. Яскравим |
ліків та проблем, пов’язаних з їх |
прикладом є атака вірусу Petya на українські |
використанням. Недоліки електронних кош- |
компанії й |
тів можна класифікувати за трьома групами |
|
Рис. 1. Недоліки електронних грошей
Джерело: складено на основі [9, 14–15]. |
|
держустанови влітку 2017 р. Такі дії можуть |
тимчасове або повне припинення функціо- |
бути спрямовані не обов’язково на викра- |
нування системи, що може спричинити |
дання грошей, однак результатом все одно є |
втрату коштів. Те саме може статися при |
46 |
ISSN 2073-9982, Economics Bulletin, 2017, №4 |

збоях в роботі ЕПС через технічні причини |
|
|
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ |
||||
від оподаткування, а також видається зруч- |
|||||||
[9]. |
ною у |
використанні |
для |
пропонуван- |
|||
Друга група проблем пов’язана з пра- |
ня/отримання хабара, розрахунків при |
||||||
вовою безпекою коштів, тобто стосується |
купівлі наркотичних речовин, створення |
||||||
юридичного статусу електронних грошей та |
фінансових пірамід, відмивання «брудних» |
||||||
операцій з ними. Перш за все треба згадати |
грошей тощо. У той час, коли отримувача та |
||||||
недосконалість українського законодавства |
відправника грошей при безготівкових роз- |
||||||
у сфері регулювання даних відносин. Можна |
рахунках завжди можна встановити, анало- |
||||||
назвати такі вади законодавства: 1) недос- |
гічно і при готівкових (шляхом маркування |
||||||
татня визначеність понять (зокрема, ніде не |
грошей спецфарбою тощо), то отримувача і |
||||||
вказано, до якого виду грошей відносяться |
відправника е-грошей встановити у перева- |
||||||
е-кошти і чи є вони окремим видом грошей); |
жній більшості випадків незаконних опера- |
||||||
2) наявність суперечностей між різними |
цій майже нереально [22]. |
|
|
|
|
||
нормативними документами (напр., різне |
Кошти на е-гаманцях можуть бути за- |
||||||
трактування правил операцій з ЕГ у «Законі |
блоковані. Багато ЕПС залишають засобою |
||||||
про платіжні системи…» та Інструкції про |
таку можливість, |
з якої |
|
користувач погод- |
|||
відкриття рахунків); 3) наявність жорстких |
жується при підписанні оферти. У разі бло- |
||||||
обмежень на обсяги електронних коштів та |
кування, навіть якщо воно сталося не з вини |
||||||
платіжних операцій, що стримує розвиток їх |
користувача, повернути гроші з електронно- |
||||||
застосування українськими підприємствами |
го гаманця дуже складно, іноді – неможли- |
||||||
та фізособами; 4) монополія банків на емі- |
во. |
|
|
|
|
|
|
сію е-грошей, що не сприяє їх масовому |
Наостанок коротко зупинимося на ін- |
||||||
поширенню; 5) відсутність законодавчого |
ших недоліках електронних грошей. Якщо |
||||||
механізму компенсування коштів, що були |
проблеми, згадані в першій та другій групі, |
||||||
втрачені внаслідок технічних проблем пла- |
можна вирішувати шляхом певних заходів |
||||||
тіжної системи або банкрутства банку – |
по вдосконаленню технічних та правових |
||||||
партнеру системи; 6) малообґрунтовані за- |
нюансів, то до третьої групи відносяться |
||||||
конодавчі обмеження щодо використання |
недоліки, які притаманні е-грошам внаслі- |
||||||
електронних грошей у господарських опе- |
док самої їх сутності і є об’єктивними нас- |
||||||
раціях підприємства; 7) складність бухоблі- |
лідками, що не можуть бути усунуті. До них |
||||||
ку е-грошей (пояснюється, зокрема, тим, що |
відносяться: 1) потреба у спеціальному об- |
||||||
рахунок 335 «Електронні гроші» не корес- |
ладнанні для зберігання і обігу (карт-рідери, |
||||||
пондує з рахунками 2-го класу і рахунком |
термінали), що є перешкодою для масового |
||||||
64, а це не дає можливості відобразити |
використання ЕГ в дрібному бізнесі та ма- |
||||||
придбання товару, нарахування ПДВ чи |
сових розрахунках; 2) потреба у безперебій- |
||||||
сплату податків); 8) недостатній захист |
ному |
енергопостачанні |
й |
інтернет- |
|||
прав споживачів, які користуються такими |
підключенні та |
необхідність |
достатнього |
||||
грошима – недостатньо прописані питання |
рівня обізнаності в користуванні Інтернетом |
||||||
виконання та оскарження угод, в яких вико- |
і ЕПС; 3) відсутність впізнаваності – без |
||||||
ристовувалися ЕГ; 9) недовіра населення до |
спеціальних електронних пристроїв не мож- |
||||||
банківських установ та «віртуальних» гро- |
на легко і швидко визначити, що це за пред- |
||||||
шей (значною мірою є наслідком попередніх |
мет, його суму тощо; 4) необхідність |
||||||
пунктів) [1, 22–23]. Власне, наявність таких |
зберігати паролі та використовувати мобіль- |
||||||
недоліків у законодавстві частково можна |
ні телефони – у більшості випадків з метою |
||||||
пояснити новизною об’єкту. Так чи інакше, |
безпеки |
проведення розрахунків |
акаунт |
||||
все це суттєво впливає на поширеність ви- |
учасника системи прив’язується до його |
||||||
користання е-грошей. |
номеру мобільного телефону, підтверджен- |
||||||
Ще однією проблемою є анонімність |
ня операцій здійснюється через СМС; крім |
||||||
операцій з е-коштами. Так, з одного боку це |
того, необхідно пам'ятати і зберігати паролі |
||||||
можна вважати перевагою. Проте в україн- |
доступу, а при втраті пароля або номера те- |
||||||
ських реаліях функція анонімності сприяє |
лефону відновлення доступу може бути |
||||||
процвітанню тіньової економіки, уникненню |
проблематичним; |
5) |
недостатня |
роз- |
ISSN 2073-9982, Економічний вісник, 2017, №4 |
47 |

ECONOMIC THEORY |
|
|
|
|
|
|
повсюдженість ЕГ в Україні – місць, де |
дів, який дозволив би нейтралізувати всі чи |
|||||
можна розплачуватися такими коштами, не |
принаймні більшість недоліків і водночас |
|||||
так багато, навіть деякі інтернет-магазини |
максимально використати переваги е- |
|||||
не приймають їх до сплати; 6) необхідність |
коштів. На нашу думку, вирішення однієї |
|||||
сплачувати чималі (від 2 до 6 %) комісії |
або навіть кількох проблем суттєво не впли- |
|||||
банкам та/або платіжним системам за вве- |
не на ситуацію. І це підтверджується факта- |
|||||
дення/виведення коштів; 7) недостатня обіз- |
ми: за останні 7 років український уряд |
|||||
наність потенційних користувачів про е- |
здійснив певні кроки по врегулюванню пра- |
|||||
гроші, правила та принципи користування |
вового статусу ЕГ – було прийнято Поло- |
|||||
ними [14]. |
|
|
ження про електронні гроші (2010 р.), |
|||
Окремою проблемою можна вважати |
включено до Плану рахунків рахунок 335 |
|||||
неповноцінність е-грошей, яка виражається |
(2013 р.), підвищено ліміти на обсяг е- |
|||||
в тому, що вони поки що вважаються не |
коштів та операцій з ними (2017 р.), розгля- |
|||||
власне грошима, а грошовими |
зо- |
дався законопроект про надання права емісії |
||||
бов’язаннями, що мають бути виконані в |
небанківським установам (не прийнятий, |
|||||
традиційних грошах. Відповідно, обмежу- |
щоправда). Однак це не дало істотного |
|||||
ється здатність е-коштів виконувати функції |
ефекту. Так, з кожним роком обсяг ЕГ та |
|||||
грошей (зокрема, функції засобу обігу та |
операцій в ЕПС зростає, але до скільки- |
|||||
засобу накопичення). На наш погляд, за |
небудь масового використання е-грошей, як |
|||||
умови реформування законодавчих норм і |
і раніше, дуже далеко. А ті ж ліміти на обсяг |
|||||
стабільного поширення використання е- |
явно є заниженими і встановлювалися без |
|||||
грошей ліквідація даної проблеми є лише |
належного теоретичного обґрунтування. |
|||||
справою часу. При масовому поширенні |
Більше того, аналізуючи літературу з даного |
|||||
обмеження кола виконуваних функцій зни- |
питання [2, 9, 22–25], ми дійшли висновку, |
|||||
кають; і тоді статус ЕГ буде приблизно та- |
що хоч для вирішення певних проблем ав- |
|||||
ким же, який зараз мають безготівкові |
тори |
пропонують |
конкретні |
засоби їх |
||
кошти. |
|
|
розв’язання, але розрізненість рекомендова- |
|||
Неважко помітити, що проблеми, по- |
них заходів і відсутність розуміння комп- |
|||||
в’язані з е-грошима, носять комплексний |
лексності проблем зводять до мінімуму їх |
|||||
характер. Тобто ліквідація однієї проблеми |
корисність. |
|
|
|||
не дає суттєвого ефекту, бо залишається |
|
З урахуванням вищесказаного і на ос- |
||||
багато інших взаємопов’язаних недоліків, |
нові класифікаційного поділу недоліків на- |
|||||
що заважають широкому використанню е- |
ми |
пропонується |
наступний |
комплекс |
||
коштів; до того ж різні проблеми мають різ- |
заходів для вирішення проблем електронних |
|||||
ну значимість для конкретних економічних |
грошей і досягнення масової поширеності: |
|||||
суб’єктів. Наприклад, споживача хвилюють |
|
I. Заходи щодо фізичної безпеки. |
||||
перш за все такі проблеми, як шахрайство, |
|
А) Для запобігання шахрайству та ін- |
||||
відсутність |
компенсаційного механізму, |
шим злочинам: 1) посилення відповідально- |
||||
жорсткі обмеження на обсяги коштів та опе- |
сті за порушення, пов’язані з крадіжками |
|||||
рацій; підприємство – законодавчі обмежен- |
електронних коштів чи особистих даних |
|||||
ня, потреба в спецобладнанні, складність |
користувачів; за порушення, пов’язані з ле- |
|||||
обліку; державу – можливість використання |
галізацією через платіжні системи коштів, |
|||||
е-коштів для здійснення незаконних опера- |
отриманих незаконним шляхом; за викорис- |
|||||
цій. Виходить, що отримання тих економіч- |
тання е-грошей для незаконних цілей; 2) |
|||||
них вигод, про які йшлося в пункті про |
збільшення державного фінансування нау- |
|||||
переваги, є практично неможливим без мак- |
кових розробок у сфері криптографічного |
|||||
симального усунення недоліків. А відтак для |
захисту інформації; 3) створення спеціаль- |
|||||
досягнення масового поширення електрон- |
ного органу для регулювання діяльності |
|||||
них грошей необхідно застосувати комп- |
емітентів е-грошей та контролю за операці- |
|||||
лексний підхід. |
|
ями з ЕГ. |
|
|
||
Інакше кажучи, потрібно розробити |
|
Б) Для протидії хакерським та вірус- |
||||
теоретично |
обґрунтований комплекс |
захо- |
ним атакам, а також для мінімізації наслід- |
48 |
ISSN 2073-9982, Economics Bulletin, 2017, №4 |