Добавил:
dipplus.com.ua Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №6.ppt
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.02.2020
Размер:
171.52 Кб
Скачать

МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Питання теми:

1.Сутність міжнародної інформаційної безпеки та моделі її забезпечення.

2.Основні загрози міжнародній інформаційній безпеці.

3.Співробітництво країн у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.

4.Характеристика національних та регіональних систем захисту інтелектуальної власності.

Аналізуючи зміст та роль інформації у сучасному світі, американський дослідник Маршалл Маклюен виводить цікаву тезу: «Істинно тотальна війна – це війна за допомогою інформації».

Інформаційний простір має кілька визначень:

1) це система спільного використання країнами своїх інформаційних ресурсів за узгодженими сферами діяльності.

3) це сукупність інформаційних технологій транснаціональних структур, що впливають на формування світоглядних процесів у суспільстві.

МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

конституційними нормами окремих держав, міжнародними угодами та технічним забезпеченням процесу інформації. Він складається із національних, регіональних та територіальних інформаційних просторів.

Міжнародна інформаційна безпека визначається як:

стан захищенності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання й розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

Центральним поняттям у міжнародній інформаційній безпеці є категорія «інформаційна зброя»

комплекс технічних заходів, методів і технологій, спрямованих на встановлення контролю над інформаційними структурами потенційного противника та втручання у роботу його інформаційних систем.

Моделі системи глобальної інформаційної безпеки

1. Модель А – створення абсолютної системи захисту країни-інформаційного лідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що змушує інші країни шукати альянсу з нею.

2. Модель В – створення значної переваги держави-потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у

знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу.

3. Модель С – наявність кількох країн-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, а також забезпечення в перспективі домінування однієї держави у сфері міжнародної інформаційної безпеки.

4. Модель D – всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів з метою використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях.