Торгівля послугами за
Світовий експорт комерційних послуг, у % та млрд. дол. США,
Всі види послуг
Транспортні
послуги
Туристичні
Інші види послуг
Всі види послуг
Транспортні
послуги 
Туристичні
Інші види послуг
|
Експорт послуг |
|
|
|
|
2005 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2005 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2415 |
3290 |
3780 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
570 |
750 |
890 |
23,3 |
22,8 |
23,6 |
685 |
855 |
950 |
27,7 |
25,6 |
25,2 |
1160 |
1685 |
1935 |
49,0 |
51,6 |
51,2 |
|
|
Імпорт послуг |
|
|
|
|
|
3490 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
|
|
1045 |
29,0 |
29,0 |
29,9 |
|
|
850 |
26,9 |
25,1 |
24,4 |
|
|
1595 |
44,1 |
45,9 |
45,7 |
22
|
Експортери послуг, 2008 р. |
|
|
Імпортери послуг, 2008 р. |
|
|
||
|
|
Вартість, |
Частка, |
|
|
Вартість, |
Частка, |
|
Місце |
Країни |
млрд.дол.США |
% |
Місце |
Країни |
млрд.дол.США |
% |
|
|
Світ |
3780 |
100 |
|
Світ |
3490 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Світ без ЄС-27* |
2765* |
100* |
|
Світ без ЄС* |
2565* |
100* |
|
|
ЄС-27* |
743,2* |
26,9* |
|
ЄС-27* |
620,7* |
23,9* |
|
1 |
США |
521,4 |
13,8 |
1 |
США |
367,9 |
10,5 |
|
2 |
Велика Британія |
283,0 |
7,5 |
2 |
Німеччина |
283,0 |
8,1 |
|
3 |
Німеччина |
241,6 |
6,4 |
3 |
Велика Британія |
196,2 |
5,6 |
|
4 |
Франція |
160,5 |
4,2 |
4 |
Японія |
167,4 |
4,8 |
|
5 |
КНР |
146,4 |
3,9 |
5 |
КНР |
158,0 |
4,5 |
|
6 |
Японія |
146,4 |
3,9 |
6 |
Франція |
139,4 |
4,0 |
|
7 |
Іспанія |
142,6 |
3,8 |
7 |
Італія |
131,7 |
3,8 |
|
8 |
Італія |
121,9 |
3,2 |
8 |
Ірландія |
106,2 |
3,0 |
|
9 |
Індія |
102,6 |
2,7 |
9 |
Іспанія |
104,3 |
3,0 |
|
10 |
Нідерланди |
101,6 |
2,7 |
10 |
Республіка Корея |
91,8 |
2,6 |
|
11 |
Ірландія |
99,2 |
2,6 |
11 |
Нідерланди |
90,8 |
2,6 |
|
12 |
Гонконг, Китай |
92,3 |
2,4 |
12 |
Канада |
86,6 |
2,5 |
|
13 |
Бельгія |
86,1 |
2,3 |
13 |
Індія |
83,6 |
2,4 |
|
14 |
Сінгапур |
82,9 |
2,2 |
14 |
Бельгія |
81,9 |
2,3 |
|
15 |
Швейцарія |
75,2 |
2,0 |
15 |
Сінгапур |
78,9 |
2,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
23 |
|
|
|
|
|
|
|
* Без врахування торгівлі в ЄС |
||
Більша волатильність у торгівлі послугами, 2008-2009 рр., % до попереднього періоду
Зростання частки внутрішньофірмової торгівлі послугами у США, млрд.дол.США
24
2. Показники міжнародної
Зовнішня торгівля |
Міжнародна торгівля |
Світова торгівля |
торгівлі |
Показники обсягів
Експорт
Імпорт
Зовнішньоторговий
обіг
Фізичний обсяг торгівлі
Генеральна торгівля 
Спеціальна торгівля
Показники |
Показники |
Показники |
|
структури |
динаміки |
результатів |
|
Товарна структура |
|
Сальдо торгового |
|
Темпи росту та |
балансу |
||
|
|||
|
приросту відповідних |
Сальдо балансу послуг |
|
Географічна структура |
показників |
||
та некомерційних |
|||
|
|
операцій |
|
Видова структура |
|
«Умови торгівлі» |
|
|
|
Обсяг експорту, |
|
Інституціональна |
|
імпорту та зовнішньо- |
|
структура |
|
торгового обігу на |
|
|
|
душу населення |
|
|
|
Експортна, імпортна, |
|
|
|
зовнішньоторговельна |
|
|
|
квоти |
3. Види міжнародної торгівлі
Ознаки класифікації форм міжнародної торгівлі
За предметом
За специфікою взаємодії суб'єктів
За специфікою
регулювання
Характер торговельних операцій
торгівля товарами;
торгівля послугами;
торгівля результатами творчої діяльності
традиційна (звичайні експортно-імпортні операції);
зустрічна торгівля;
торгівля кооперованою й спеціалізованою продукцією
-звичайна торгівля;
-торгівля за режимом найбільшого сприяння;
-дискримінаційна торгівля;
-преференційна торгівля
міжнародної Різновиди торгівлі зустрічної
1. Товарообмінні операції |
1.1. Угоди з єдиноразовою |
1.1.1. Бартерні угоди |
та компенсаційні угоди на |
поставкою |
1.1.2. Пряма компенсація |
безвалютній основі |
|
|
|
1.2. Угоди з тривалими термінами |
1.2.1. Базові угоди |
|
виконання. |
1.2.2. Угоди про товарообмін на основі листа |
|
Глобальні угоди |
|
|
|
зобов’язання |
|
|
1.2.3. Протоколи |
2. Компенсаційні угоди на |
2.1. Короткочасні компенсаційні |
2.1.1. Часткова компенсація |
комерційній основі |
угоди |
2.1.2. Повна компенсація |
|
|
|
|
|
2.1.3. Трьохстороння компенсація |
|
|
2.1.4. Короткочасні зв’язані угоди |
|
2.2. Зустрічні закупки |
2.2.1. Паралельні угоди |
|
|
2.2.2. Джентельменські угоди |
|
|
2.2.3. Угоди з доданням фінансових зобов’язань |
|
2.3. Довгострокові авансові закупки |
|
3. Компенсаційні угоди на |
3.1. Великомасштабні |
3.1.1. Угоди з зобов’язаннями про компенсації |
основі домовленостей про |
довгострокові компенсаційні |
вартості обладнання, яке поставляється |
виробниче |
угоди із зворотньою закупкою |
|
співробітництво |
товарів |
3.1.2. Угоди з зобов’язаннями по компенсаційним |
|
|
закупкам рівними чи нижчими за вартістю |
|
|
обладнання, яке поставляється |
|
3.2. “Угоди про розподіл продукції” |
27 |
3.3. Угоди “розвиток-імпорт”
Еволюція теорій міжнародної торгівлі
На сьогодні можна виокремити п’ять груп
концепцій розвитку
міжнародної торгівлі:
меркантилізму (раннього та пізнього);
переваг (абсолютних і
відносних);
факторів виробництва;
неотехнологічні;
конкурентоспроможності
Ранній меркантилізм ( У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія))-доктрина “грошового балансу” — нагромадженні грошей внаслідок вивезення товарів при забороні (або суб’єктивному обмеженні) вивезення грошей.
Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра (Італія), А.Монкрет’єн (Франція)) - доктрина “активного торговельного балансу” шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі (перепродаж іноземних товарів, надання транспортних послуг, кредитів з метою одержання додаткових надходжень від операцій на зовнішніх ринках).
28
Теорії переваг (абсолютних та відносних)
Розвиток міжнародної торгівлі в епоху після Великих географічних відкриттів і переходу провідних країн до крупного машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг. Її автором став Адам Сміт, який, використовуючи трудову теорію вартості, у відомій праці “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.) піддав критиці меркантилізм. Учений стверджував, що для держави можуть бути вигідними не тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку. Крім того, була зроблена спроба визначити, які саме товари вигідно експортувати, а які — імпортувати. Необхідною умовою застосування теорії абсолютних переваг є вільна торгівля.
Однак А.Сміт не розглядав ситуацію, за якої яка-небудь країна має абсолютну перевагу з усіх товарів. Це зробив Давід Рікардо, який у праці “Початки політичної економії та оподаткування” (1817 р.) сформулював принцип взаємовигідної торгівлі та міжнародної спеціалізації, що включає як окремий випадок модель А.Сміта. Д.Рікардо створив модель міжнародної торгівлі, в якій показав, що недотримання принципу А.Сміта не є перешкодою для взаємовигідної переваги: країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу абсолютну перевагу (тобто абсолютні переваги щодо кількох товарів) або найменшу абсолютну неперевагу (тобто абсолютні непереваги щодо жодного з товарів). Як і в теорії абсолютних переваг, в основі теорії порівняльних переваг лежала трудова теорія вартості, а необхідною умовою товарообміну виступала вільна торгівля.
29
Теорія |
У 1954 р. американський економіст Василій Леонтьєв застосував теорію |
|
Хекшера-Оліна до аналізу зовнішньої торгівлі США, а саме: розрахунку |
||
повних витрат праці і капіталу на експорт й імпорт. Згідно з робочою |
||
гіпотезою, США повинні були експортувати капіталомісткі товари, а |
||
факторів |
імпортувати — трудомісткі. Однак результат виявився зворотним |
|
відносний надлишок капіталу в США не впливає на зовнішню торгівлю. |
||
|
(експортувалася трудомісткіша і менш капіталоємна продукція, ніж |
|
|
імпортувалася) і дістав назву “парадокс Леонтьєва”. Було встановлено, що |
|
виробницт |
кваліфіковану. |
|
|
Леонтьєв пояснює цей парадокс за рахунок поділу праці на більш і менш |
|
Теорію факторів виробництва обґрунтував у 30-х |
Чотири теореми теорії факторонаділеності: |
||
ва |
роках ХІХ ст. Жан-Батист Сей, включаючи до таких |
|
кожна країна має порівняльні переваги щодо випуску |
|
чинників працю, капітал і землю, які в сукупності |
|
товару, виробництва якого потребує значних витрат |
|
визначають витрати виробництва. |
|
відносно надлишкового фактора (теорема Хекшера- |
Шведські економісти Елі Хекшер та Бертіль Олін у 20 — |
|
Оліна); |
|
|
30-х роках ХХ ст. застосували цю теорію для |
|
вільна торгівля, зрівнюючи факторні винагороди між |
|
пояснення причин міжнародної торгівлі. Основні |
|
країнами, слугує заміною зовнішньої мобільності |
|
положення їхньої концепції можна подати таким |
|
факторів виробництва (теорема П.Самуельсона); |
|
чином: найважливішою умовою раціонального |
|
зростання відносних цін товарів призводить до |
|
обміну товарами між країнами є різниця у |
||
|
|
винагороди того фактора, який ефективно |
|
|
співвідношенні в них факторів виробництва |
|
|
|
|
використовується у виробництві товару і скорочує |
|
|
(наявність більших за розмірами та |
|
|
|
|
реальні винагороди іншого фактора (теорема |
|
|
продуктивніших земельних ресурсів, значних або |
|
|
|
|
Столпера-Самуельсона); |
|
|
дешевших ресурсів робочої сили, функціонування |
|
|
|
|
зростання пропозиції одного з факторів виробництва у |
|
|
порівняно більшого за обсягом і продуктивнішого |
||
|
за структурою капіталу). За їх схемою, найбільш |
|
разі постійності інших змінних призводить до |
|
жваво торгівля має розвиватися між країнами з |
|
зростання випуску товару, який виробляється за |
|
різним рівнем економічного розвитку та |
|
інтенсивного використання цього фактора, і до |
|
неподібними структурами економіки. |
|
скорочення випуску інших товарів (теорема |
|
|
|
Рибчинського). |
30