Цільовий педагогічний проект «Інноваційний розвиток Шкіл майбутнього – стратегічний поступ української освіти»

У справжнього є вельми неприємна звичка

ставати минулим. Минуле вже нам не підвладне,

але майбутнє залежить від нас

(Народна мудрість)

У сучасній школі стратегія особистісно-зорієнтованого навчання та виховання повинна забезпечити функціонування виховних і навчальних процесів, в яких проходить становлення особистості.

Допомогти школяру самовизначитись - це значить сформувати в нього внутрішню готовність і потребу самостійно, свідомо намічати і корегувати, вибрати шляхи реалізації перспектив власного розвитку: особистісного, життєвого, професійного, громадянського. «Школа життєтворчості» - таку назву носить заклад із 2003 року. Проблемним завданням є: «Формування особистості учня в умовах школи життєтворчості з урахуванням технології «Педагогічної підтримки»». Метою педагогічної підтримки є усунення труднощів, що заважають успішному самостійному рухові дитини у світі. При цьому необхідно орієнтуватись на її реальні можливості і здібності, розвиваючі потреби в успішності

За результатами психодіагностики (за методиками Л.Виготського, О.Лурії, П.Нечаєва, Дж.Гілфорда, С.Муника, Дж.Ревена, Є.Крепліна та інших) у школі було визначено чотири групи учнів для секційно-групової моделі педагогічної підтримки:

3-5 кл. «Шкільна тривожність»

5-6 кл. «Низький рівень комунікативності»

7-8 кл. «Знижена пізнавальна активність»

9-11 кл. «Самовизначення»

Шкільна тривожність.

Педагогічна практика в даний час стикається з такою проблемою: учням з яких-небудь причин не комфортно в школі: одна з причин виступає на перше місце - це підвищена тривога у дітей. З кожним роком стає більше дітей з підвищеним рівнем тривожності. Тривога може проявлятися в спілкуванні з однолітками, з вчителями, батьками, при перевірці знань і т.д.  Шкільна тривожність - це одна з типових проблем, з якими стикається вчитель початкових класів. Особливу увагу вчителі приділяють не тільки на навчання, але і на спілкування, в тому числі і за межами школи, на здоров'я та загальний рівень психологічного благополуччя.

Ознаки шкільної тривожності у молодшому шкільному віці :

• не може довго працювати, не стомлюючись;

• дитині важко зосередитися на чомусь;

• будь-яке завдання викликає надмірне занепокоєння;

• під час виконання завдань дуже напружена, скута;

• бентежиться частіше за інших;

• часто говорить про напружені ситуації;

• скаржиться, що їй сняться страшні сни;

• руки в неї зазвичай холодні, вологі;

• у неї поганий апетит;

• полохлива, багато що викликає в неї страх;

• зазвичай неспокійна, легко засмучується;

• часто не може стримати сліз;

• погано переносить чекання;

• не любить братися за нову справу;

• невпевнена у собі, у своїх силах;

Робота по подоланню тривожності починається з діагностики рівня тривожності учня. Результати обробляються і починається кропітка робота по створенню комфортних психофізіологічних умов перебування дитини у школі. Найбільше виражена тривожність у першому класі, коли відбувається адаптація до школи та в четвертому класі, коли дитина збирається переходити до середньої школи.

Провідною технологією в усіх напрямках навчання та виховання є технологія «Педагогічної підтримки». Підтримання в класі атмосфери доброзичливості між однокласниками допомагають ранкові зустрічі, які впроваджують у практику всі класні керівники.