- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
Нормами кримінально-виконавчого права є правові норми, що регламентують суспільні відносини, які виникають у процесі вико-
Шаргородский М. Д. Прогноз й правовая наука // Правоведение..- 1971. -№1.-С. 50.
2 Докладніше про це див.: Рубанов Г. В. Предвидение й случайность (статис-тическое предвидение й его роль в научном познании). - Минск, 1974; Ляхов П. Й. Об одном способе прогнозирования соціального поведения // Моделирование со-циальньїх процессов. - М., 1970; СолопановЮ. В., ИващенкоА. П. Прогнозирова-ние рецидива преступлений со сторони лиц, освобожденньїх из исправительно-трудовмх учреждений: Учеб. пособие. — М., 1981', Алексеев А. Й. Индивидуальная профилактика рецидива преступлений. - М., 1975; ЗакалюкА. П. Прогнозирование индивидуального преступного поведения / Отв. ред. Г. М. Миньковский // Вопро-сьі социального планирования борьбьі с преступностью. - М., 1979. - С. 60-74.
49
зліллопл
нання покарань між державою Україна у вигляді відповідних уста* нов та органів і засудженими для досягнення мети покарання,
За характером приписів, які містяться в нормах кримінальне* виконавчого права, їх розподіляють на такі,
що зобов'язують,
що забороняють,
що уповноважують.
Норми, що зобав 'язують, вимагають певної конкретної позитивної дії або діяльності. Наприклад, у ст, 56 ВТК України передбачений обов'язок (вимога) організувати серед засуджених до позбавлення волі виховну роботу; у ст. 21 ВТК України міститься вимога обов'язкового роздільного тримання чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих, а також інших категорій засуджених до позбавлення волі. У статті 20 ВТК України викладена обов'язкова вимога до адмішет-рації місця попереднього ув'язнення водночас з направленням засудженого до установи виконання покарання повідомляти родині засудженого про місце, куди він направлений для відбування покарання. '^ Норми крймінально-вйконавчого права, що зобов'язують» стосуються безпосередньо й самих засуджених. Такі у ст. 10 ВТК України записана вимога до засуджених неухильно дотримуватися вимог законів; відповідно до ст. 98 ВТК України засуджені до вип-равних робіт без позбавлення волі зобов'язані дотримуватися встановленого цим Кодексом порядку відбування покарання, прибувати за викликом до органів, які виконують цей вид покарання, та ін,
Норми кримінально-виконавчого права, що забороняють, навпаки, вимагають утримуватися від означених у ній дій (заборони). Згідно зі статтею 104 ВТК України протягом строку відбування виправних робіт без позбавлення волі заборонено звільнення засуджених з роботи за власним бажанням без дозволу органів, які відають виконанням цього виду покарання; згідно зі ст. 28 ВТК України засудженим до позбавлення волі заборонено зберігання при собі грошей і цінних речей, а також предметів, заборонених до використання в установах виконання покарання; засудженим до позбавлення волі (за деяким винятком) заборонено пересування без конвою за межами колонії (ст. 78 ВТК України) тощо.
Норми кримінальнО'витнавчого права, що уповноважують, передбачають конкретні умови, при дотриманні яких можливе вчинення тих чи інших дії (діянь) з боку суб'єктів правовідносин. Так, у виправно-трудових колоніях у виняткових випадках засудженим, що твердо стали на цілях виправлення, після відбування не менше однієї третини строку покарання, може бути дозволено перееувйн-
зо
гозоїл їй. правове регулювання виконання покарань ...
ня без конвою за межами колонії, але за умови* коли це вимагає характер виконуваної ними роботи. Засудженим до позбавлення йолі жінкам, які сумлінно ставляться до праці і дотримуються вимог режиму, постановою начальника установи виконання покарання за погодженням зі спостережною комісією може бути дозволено проживання поза колонією на час звільнення від роботи за вагітностю і родами, а також до досягнення дитиною трирічного віку (ст, 35 ВТК України), Отже, норми, що уповноважують, надають адміністрації У ВП повноваження здійснювати певні дії щодо засуджених.
Усі ці норми кримінально-виконавчого права, як і взагалі всі правові норми, мають загальну для них структуру:,
гіпотезу, тобто вказівку на умови застосування правової норми,
диспозицію, тобто опис поведінки, що приписується, суб'єктів кримінально-виконавчих правовідносин, ,
санкцію, тобто вказівку на правові наслідки невиконання нормативної вимоги.
Гіпотеза норми кримінально-виконавчого права визначає рамки, межі її дії, тобто конкретні умови, за наявності яких може діяти норма і, зрозуміло, конкретних учасників правових відносин, наділених певними правами і відповідними обов'язками.
Диспозиція норми кримінально-виконавчого права містить вказівку на права І обов'язки суб'єктів цих правовідносин (держава в особі установ і органів, які виконують кримінальні покарання, і засуджених, яким приписується законослухняна поведінка). Санкція норми кримінально-виконавчого права вказує на несприятливі наслідки, які можуть настати у разі невиконання оДниМ із суб'єктів правовідносин покладених на нього обов'язків. Так, обопільний обов'язок суворого дотримання законів покладається відповідно до ст. 10 ВТК України як на посадових осіб установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують покарання, так і на осіб, які відбувають позбавлення волі.
У разі порушення засудженими до позбавлення волі приписів правил внутрішнього розпорядку УВП вони можуть бути піддані заходам дисциплінарного впливу, порядок застосування яких передбачений спеціальною нормою кримінально-виконавчого права (ст. 67 ВТК України). На практиці не завжди норми кримінально-виконавчого права мають повну структуру: гіпотезу, диспозицію і санкцію. Найчастіше норми кримінально-виконавчого права містять диспозицію і санкцію. Щодо гіпотези (умов застосування тієї чи інщої правової норми), то її мають на увазі, хоча прямо вона й не сформульована в законі (умова фізичної ізоляції засудженого від
ЗІ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
суспільства), тобто зміст гіпотези визначається порядком і умовами виконання того чи іншого конкретного виду кримінального покарання. У разі потреби вказівки на конкретну умову, яка має бути дотримана суб'єктами саме в цих конкретних правовідносинах; зміст гіпотези наводиться в тексті правової норми.
Норми кримінально-виконавчого права можуть поділятися за обсягом правового регулювання: одна група норм поширюється на всіх без винятку засуджених, інша — має вибірковий характерні їх дія регламентує поведінку окремих категорій засуджених.