
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
достроково звільненими від відбування покарання
Статтею 117 ВТК України законодавець, встановлюючи обов'язковість нагляду громадськими організаціями і трудовими колективами за поведінкою на роботі і в побуті осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, а також проведення з ними виховної роботи, таким чином встановлює право і обов'язок громадських організацій і трудових колективів за місцем працевлаштування умовно-достроково звільнених осіб, а також за місцем їх проживання громадський нагляд.
Відповідно до ст. 52 КК України суд, здійснюючи умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, може покласти на певний трудовий колектив, за його згоди, обов'язок наглядати за умовно-достроково звільненим протягом невідбутої частини призначеного судом строку покарання і проводити з ним виховну роботу. Однак на це потрібна попередня згода колективу, бо покладання такого обов'язку передбачає направлення звільненого саме в цей колектив.
Стаття 117 ВТК України ніякої попередньої згоди громадської організації і трудового колективу на виконання ним такого обов'язку
353
не передбачає, оскільки йдеться про осіб, що вже знаходяться в цьому колективі після їх умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Громадський нагляд, передбачений ст. 117 ВТК України, має дуже важливе значення для закріплення результатів виправлення таких осіб.
З факту обов'язковості встановлення громадського нагляду за особами, звільненими умовно-достроково, витікає відповідний обов'язок адміністрації державних органів, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі. Цей обов'язок полягає в тому, що при підготовці до звільнення осіб, щодо яких суддею винесена постанова про умовно-дострокове їх звільнення, слід серед них провести роботу з роз'яснення їх обов'язків, цілей, порядку і форм суспільного нагляду за ними після звільнення, інакше кажучи, умовно-достроково звільнені від відбування покарання повинні бути готові до того, що за ними буде встановлений громадський нагляд.
Статтею 117 ВТК України визначена мета суспільного нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання. По-перше, це закріплення досягнутих під час відбування покарання результатів виправлення умовно-достроково звільнених, по-друге — залучення вказаних осіб до чесного трудового життя. Внаслідок досягнення цієї мети вирішується важливе завдання — попередження рецидиву злочинів з боку осіб, звільнених умовно-достроково.
Підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого. Доказом виправлення закон вважає для дорослих засуджених зразкову поведінку і чесне ставлення до праці, а для неповнолітніх — ще й до навчання, за умови фактичного відбування засудженими певної частини призначеного покарання. У постановах вищих судових інстанцій роз'яснюється, що суди не повинні приймати до свого виробництва подання про умовно-дострокове звільнення, коли воно не відповідає вимогам, викладеним у ст. 110 ВТК України, і, окрім того, коли воно не містить даних, які характеризують поведінку засудженого, його ставлення до праці і навчання за весь час відбування покарання і які свідчать про те, що він досяг найвищого ступеня виправлення (довів своє виправлення, юридичне виправлення).
Частиною 1 статті 118 ВТК України суворо розмежовані функції державних органів, органів громадськості, громадських організацій і трудових колективів у здійсненні нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання. Організація цього громадського нагляду, згідно зі ст. 118 ВТК України, покладена на місцеві органи самоврядування.
354
Безпосереднє виконання цієї роботи покладається на громадські організації і трудові колективи за місцем роботи або навчання, а також за місцем проживання згаданих осіб. Контроль за виконанням громадського нагляду віднесений до компетенції спостережних комісій і служб у справах неповнолітніх.
Організуюча роль місцевих органів самоврядування щодо нагляду за поведінкою на роботі і в побуті осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, полягає в тому, що:
а) місцеві органи самоврядування, як виконавчо-фозпорядчі орга ни держави безпосередньо на місцях, мають право шляхом своїх рішень і розпоряджень регулювати діяльність громадських органі зацій і трудових колективів за місцем роботи і навчання осіб, звільне них умовно-достроково, для безпосереднього здійснення ними нагля ду за цими особами, організовувати на це керівників відповідних підприємств, установ, організацій і навчальних закладів;
б) здійснюючи управлінські функції щодо підлеглих їм домо управлінь, виконкоми направляють і мобілізують керівників цих ус танов, а також вуличні і будинкові комітети, що знаходяться при до моуправліннях, на безпосереднє виконання за місцем проживання нагляду за умовно-достроково звільненими особами;
в) здійснюючи керівництво спостережними комісіями і служ бами зі справ неповнолітніх, що знаходяться при них, виконкоми мають право спрямовувати їхню діяльність на виконання заходів щодо проведення ними контролю за організацією і виконанням гро мадського нагляду.
Безпосереднє виконання громадськими організаціями і трудовими колективами за місцем роботи нагляду за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, а також нагляду за ними самодіяльних органів населення за місцем проживання цих осіб полягає в:
а) обліку осіб, стосовно яких виконується нагляд, і заходів, спрямованих на роботу з ними;
б) закріпленні за ними громадських вихователів;
в) періодичному заслуховуванні їхніх звітів про поведінку на роботі і в побуті;
г) регулярному проведенні з ними заходів виховного характеру; ґ) залученні їх до роботи у громадських організаціях;
д) застосуванні до них заходів суспільного впливу і виховання;
е) порушенні перед керівниками підприємств, установ, органі зацій і навчальних закладів клопотання про застосування до цих осіб заходів заохочення і заходів стягнення;'
355
є) відповідно до ч. 2 ст. 119 ВТК України — порушенні перед органами внутрішніх справ клопотання про вживання заходів, передбачених законодавством про адміністративний нагляд, щодо осіб, які раніше відбували позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених понад два рази до позбавлення волі за будь-які умисні злочини і умовно-достроково звільнених.
Контроль спостережних комісій і служб у справах неповнолітніх за безпосереднім здійсненням громадського нагляду за особами, умовно-Д9строково звільненими від відбування покарання, регулюється Положенням про спостережні комісії, а також Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх і спеціальних установ для неповнолітніх» і проводиться в межах функцій, що виконуються ними, наданих прав і покладених на них обов'язків.