§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх

Навчально-виховна робота охоплює в себе такі основні засоби виправлення, як загальноосвітнє і професійне навчання, виховна робота (сюди ж входить культурно-масова і фізкультурно-спортив­на робота). Вона є основою усього виховного процесу.

При організації і здійсненні процесу виправлення у виховно-трудових колоніях не можна не враховувати кримінально-правової і соціально-психологічної характеристики неповнолітніх до того, як їх позбавили волі.

Одним із важливих засобів впливу на засуджених неповнолітніх є режим (у цьому разі те, що становить сукупність педагогічних прин­ципів і правил режиму, позбавлених елементів покарання) і праця.

Виховна робота у виховно-трудових колоніях здійснюється шляхом: а) індивідуальної виховної роботи; б) читання лекцій, про­ведення бесід, читання газет, журналів і художньої літератури, ви­пуску стінних газет і організації місцевого радіомовлення; в) залу­чення засуджених до участі в художній самодіяльності, до приро­дознавчих і технічних гуртків; г) організації різних оглядів, вечорів, виставок творчості засуджених, демонстрації кінофільмів і прове­денні інших форм культурно-масової роботи; ґ) організації фізкуль­турно-спортивних заходів.

Участь засуджених у виховних заходах нарівні з хорошою по­ведінкою і сумлінним ставленням до праці і навчання заохочується і враховується при визначенні ступеня їх виправлення.

Особливістю виховно-трудових колоній є те, що всі без винят­ку працівники тією чи іншою мірою постійно беруть участь у про­цесі виховання, а тому в певному розумінні можуть бути включені до складу педагогічного колективу.

256

Первинний осередок колективу засуджених (25-30 чоловік) становлять відділення, яким керує старший вихователь. Вихователь і старший вихователь — центральні фігури, організатори всієї ви­ховної роботи з засудженими.

Для методичного керівництва виховною роботою з засудженими при начальникові виховно-трудової колонії створюється колегіальний дорадчий орган — навчально-виховна рада, до складу якої входять: начальник колонії (голова ради), його заступники, начальники служб, вихователі, вчителі, майстри виробничого навчання. У роботі ради беруть участь представники громадськості, громадських організацій, добродійних фондів, шефів і т. д. Навчально-виховна рада керується у своїй роботі спеціальним положенням про цей орган.

У кожному загоні створюють виховну раду, основним завдан­ням якої є організація і здійснення індивідуально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими.

Взаємовідносини працівників колонії і засуджених визначають­ся цілями виправлення засуджених. Засновані вони на суворому дот­риманні законності. Працівники колоній повинні вміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засуджено­го. У виховно-трудових колоніях засуджені можуть звертатися до працівників колонії на ім'я та по батькові. Останнім дозволено звер­татися до засуджених на «ти», називати їх «вихованець», «вихован­ка» і називати на ім'я (ст. 16 Правил внутрішнього розпорядку УВП).

Засуджених залучають до обов'язкового загальноосвітнього навчання. Підручники, зошити і письмові приладдя надають учням безкоштовно. Засуджених, котрі не мають спеціальності, залучають до обов'язкового професійного навчання. За рішенням адміністрації колонії до професійного навчання можуть залучатися особи, які мають спеціальність, з метою підвищення їх кваліфікації, а також ті, спеціальність яких не відповідає виробничому профілю колонії.

Засуджений відбуває весь строк покарання, як правило, в одній колонії. Переведення засудженого з однієї колонії до іншої того са­мого виду режиму допускається у випадках, передбачених ст. 26,46 і 47 ВТК України. Таке переведення проводять за рішенням управ­ління УВП на підставі подання начальника колонії, узгодженого зі службою у справах неповнолітніх. Переведення засудженого з одного виду виховно-трудової колонії до іншого виду режиму, а також з ви­ховно-трудової колонії до виправно-трудової колонії здійснюється за правилами, передбаченими ст. 26 ВТК України. Таке переведення проводять за визначенням суду на підставі подання начальника ко­лонії, узгодженого зі службою у справах неповнолітніх.

257

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Особливе місце в системі виховних засобів, які застосовують­ся у виховно-трудових колоніях, посідає праця. Організація праці засуджених неповнолітніх має специфічну спрямованість. У вихов­но-трудових колоніях значно більше уваги порівняно з УВП для дорослих приділяється навчально-виробничій діяльності і профе­сійному навчанню.

Цю роботу проводять на підставі залучення засуджених у трудові процеси, організовані в цехах, майстернях, підсобних господарствах. Через те у всіх виховно-трудових колоніях є самостійне виробництво на зразок заводу, фабрики, а також створені і відповідним чином ос­нащені навчально-виробничі майстерні, професійно-технічні училища.

При організації праці осіб, яких тримають у виховно-трудових колоніях, враховується вік, з якого дозволене працевикористовуван-ня засуджених. Згідно зі ст. 188 КзпП України не допускається залу­чення до праці осіб, які молодші шістнадцяти років, але для підго­товки молоді до продуктивної праці допускається залучення до ро­боти учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятилітнього віку.

Згідно зі ст. 190 КзпП України забороняється залучати осіб, які молодші вісімнадцяти років, до важких робіт і до робіт зі шкідли­вими або небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми¹. Забороняється залучати неповнолітніх злочинців до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. Норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників, скорочених пропорційно до робочого часу для осіб, що не досягай вісімнадцяти років. Всі особи, яких залучають до праці, в обов'язковому порядку проходять щорічний медичний огляд (ст. 191 КзпП України).

Для неповнолітніх вихованців встановлена скорочена три­валість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років) — 24 години на тиждень.

Працю осіб, позбавлених волі, оплачують відповідно до кількості, якості за нормами і розцінками, що діють у народному! господарстві. У виховно-трудових колоніях на особовий рахуноо

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетені 1 законодавства і юридичної практики України. - 1997. - № 11, 12. - С. 85.

258

засуджених повинно зараховуватися незалежно від усіх утримань не менше 45% нарахованого їм місячного заробітку.

Згідно зі ст. 53 ВТК України із заробітку неповнолітніх не роб­лять відрахувань на відшкодування вартості харчування, одягу, білизни і взуття, як це передбачено відносно дорослих засуджених, — харчування, одяг, білизна і взуття, а також комунально-побутові по­слуги надаються неповнолітнім безкоштовно.

У виховно-трудових колоніях професійне навчання проводять у межах тривалості робочого дня засуджених. На час підготовки і здачі кваліфікаційних іспитів з професійного навчання засуджених звільняють від роботи.

В установах виконання покарання здійснюється два види про­фесійного навчання засуджених:

навчання у професійно-технічних училищах системи професійної освіти або в їх філіалах, які створюються в місцях позбавлення волі;

навчання на виробництві установ виконання покарання.

Навчання засуджених у професійно-технічних училищах — основний вид професійного навчання осіб, позбавлених волі.

Професійно-технічні училища при УВП створюють за спільним клопотанням управлінь (відділів) Державного департаменту Украї­ни з питань виконання покарань і профосвіти. Діють вони на базі навчальних програм, інструкцій та інших нормативних документів системи професійної освіти.

Професійно-технічні училища в місцях позбавлення волі вико­нують низку функцій:

здійснюють підготовку фахівців відповідного профілю;

організують підвищення кваліфікації професій;

виступають як методичний центр, що надає допомогу засудже­ним учням безпосередньо на виробництві УВП.

Понад дві третини неповнолітніх засуджених не мають загаль­ної середньої освіти. Переважна більшість осіб, яких тримають у виховно-трудових колоніях, підлягає загальноосвітньому навчанню і прагне дістати завершену загальну середню освіту. Для організації навчання у виховно-трудових колоніях створюють необхідні умови. Відповідно до ст. 60 ВТК України на час підготовки і здачі шкільних іспитів засуджених, які відбувають покарання у виховно-трудових колоніях, звільняють від роботи.