§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі

Згідно зі ст. 25 КК України та ст. 17 ВТК України в тюрмах відбувають покарання у вигляді позбавлення волі такі категорії за­суджених:

особи, засуджені до довічного позбавленні волі;

особливо небезпечні рецидивісти;

особи, які по досягненні вісімнадцятилітнього віку вчинили особливо небезпечні злочини проти держави;

особи, які по досягненні вісімнадцятилітнього віку вчинили інші тяжкі злочини і засуджені за них до позбавлення волі на строк понад п'ять років;

особи, яких переведено з виправно-трудових колоній на підста­вах, передбачених ст. 47 ВТК України, а саме за злісні порушення встановленого режиму.

Також у тюрмах відбувають покарання особи, яких залишено в тюрмі в порядку, встановленому ст. 24 ВТК України, для роботи по господарському обслуговуванню.

Залишення засуджених для роботи по господарському обслуго­вуванню є винятковою мірою і згідно з указаною нормою застосо­вується до осіб, яких вперше засуджено до позбавлення волі за зло­чини, що не є тяжкими, і яким визначено відбування у виправно-тру­дових колоніях загального режиму, а також до осіб, котрих уперше засуджено на строк не більш ніж п'ять років за тяжкі злочини.

Залишення засуджених для роботи по господарському обслуго­вуванню здійснюється за наказом начальника тюрми і за письмової згоди засуджених.

Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку УВП (ст. 51) за­суджених, яких залишено в тюрмі для роботи по господарському обслуговуванню, використовують на роботах, пов'язаних з матері­альним забезпеченням і упорядкуванням тюрем, а також підтрим­кою в належному технічному стані їх будівель і споруд.

231

Кількість засуджених, залишених в тюрмах для їх господарсь­кого обслуговування, не може перебільшувати 7% від установленого ліміту.

Засуджені, залишені для виконання робіт з господарського об­слуговування тюрем, об'єднуються, як правило, в один загін, їх обов'язки визначаються начальниками відповідних служб.

На них поширюються вимоги того виду режиму, який їм був визначений вироком суду.

Крім цих категорій засуджених, припускається тимчасове три­мання в тюрмі осіб, засуджених до позбавлення волі у виправно-тру­довій або виховно-трудовій колоніях, але залишених в тюрмі через необхідність проведення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою (статті 23 і 25 ВТК України).

Також у тюрмах припускається тимчасове (не більше десяти діб) тримання осіб, яких переведено з одного місця позбавлення волі до іншого.

Тюрми обладнуються за типовими проектами. Територія тюр­ми розмежовується на режимну зону та господарський двір.

На території режимної зони розміщуються корпуси, у яких утри­муються засуджені, кухня з пекарнею, санпропускники, клуб, медич­на частина із стаціонаром та ізолятором для інфекційних хворих.

Дворики для прогулянок, як правило, розміщуються на верхніх поверхах корпусів. В окремих випадках для цього обладнуються наземні майданчики за умови, що вони не проглядаються з камер.

Дворики (майданчики) зверху каркаса обладнуються ґратами з розміром вічка 15 на 15 см і на відстані 70-100 см обтягуються ме­талевою сіткою.

Виробничі корпуси ізолюються від інших приміщень. Житлові корпуси, як правило, з'єднуються з виробничими, комунально-по­бутовими та іншими приміщеннями тунелями або закритими назем­ними переходами.

У господарському дворі розміщуються склади, овочесховища, гараж, господарські майстерні та інші допоміжні приміщення.

Режимна зона та господарський двір обносяться кам'яним або цегляним парканом суцільного заповнення висотою не менше 4,5 м і обладнуються інженерно-технічними засобами охорони. Таким самим парканом відокремлюється режимна зона від господарсько­го двору. Службові кабінети, контрольно-пропускний пункт, кімната чергового помічника начальника установи, приміщення для поба­чень засуджених з рідними та іншими особами розміщуються в адміністративному будинку.

232

Розділ XIV. Особливості відбування покарання ...

Територія тюрми поділяється на режимну зону та господарсь­кий двір. На території режимної зони розташовуються корпуси, де тримаються засуджені, кухня, санпропускник, школа, клуб, медична частина зі стаціонаром; майданчики для прогулянок, які, як прави­ло, розташовуються на верхніх поверхах корпусів.

Двори (майданчики) для прогулянок зверху за каркасом облад­нуються ґратами з вічками розміром 12 ла 20 сантиметрів і обтягу­ються металевою сіткою.

Виробничі корпуси ізолюються один від одного, а також від інших приміщень. Житлові корпуси здебільшого з'єднуються з ви­робничими, комунально-побутовими та іншими приміщеннями ту­нелями або закритими наземними переходами.

Засуджені, які відбувають покарання в тюрмі, розміщуються в загальних камерах. Але згідно зі ст. 29 ВТК України в необхідних випадках, мотивованих розпорядженням начальника тюрми, зі згоди прокурора, засуджені можуть триматися в одиночних камерах.

Камери в тюрмах обладнуються відповідно до вимог відом­чих інструкцій Державного департаменту України з питань ви­конання покарання. Так, за Правилами внутрішнього розпоряд­ку УВП засуджені в тюрмах забезпечуються житловою площею згідно з нормами, визначеними кримінально-виконавчим законо­давством України. Згідно зі ст. 74 ВТК України в тюрмах норма житлової площі на одного засудженого становить не менше 2,5 квадратних метрів.

Камери мають бути забезпеченими устаткуванням та іншими речами за нормами, встановленими додатком 4 до Правил внутріш­нього розпорядку. Законодавство (ст. 29 ВТК України) встановлює два види режиму в тюрмі: загальний і суворий.

На загальному режимі тюрми тримаються особи, засуджені вперше до тюремного ув'язнення, і особи, переведені з УВП суво­рого режиму.

На суворому режимі тримаються:

особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

особи, які раніше відбували тюремне ув'язнення;

особи, засуджені до тюремного ув'язнення за злочини, вчинені в місцях позбавлення волі;

особи, переведені з колоній для відбування покарання в тюрму;

особи, переведені у встановленому порядку на суворий режим як захід стягнення.

На суворому режимі перші два місяці тримаються:

особи, які раніше відбували тюремне ув'язнення;

233

особи, засуджені до тюремного ув'язнення за злочини, вчинені в місцях позбавлення волі;

особи, переведені з колоній для відбування покарання в тюрму.

Засудженим, яких перевели на суворий режим як захід стягнен­ня, строк тримання на суворому режимі встановлюють за мотиво­ваним розпорядженням начальника тюрми в межах від двох до шести місяців.

Закон також визначає, що засудженому, якого тримають на су­ворому режимі, у разі злісного порушення дисципліни за мотиво­ваним розпорядженням начальника тюрми може бути призначений новий строк тримання на цьому режимі, проте загальний його строк не може перевищувати шести місяців.

Стаття 29 ВТК України встановлює, що на суворому режимі тюрми, навіть з вищезазначених причин, не можна тримати вагіт­них жінок, а також жінок, які мають при собі немовлят.

Введення в тюрмі двох видів режиму має на меті диференцію­вання обсягу правообмежень у межах однієї установи виконання покарань.

Так, наприклад, засудженим, яких тримають у тюрмі на загаль­ному режимі, дозволяють щоденну прогулянку тривалістю одна година, а тим, кого утримують на суворому режимі, — тривалістю тридцять хвилин.

Засудженим на загальному режимі тюрми дозволяють витра­чати щомісяця на придбання продуктів харчування та предметів першої потреби до 50% розміру мінімальної заробітної плати, а на суворому режимі — до 30% (ст. 38 ВТК України). На засуджених, які відбувають покарання в тюрмі, поширюється за певних умов право на додаткове використання грошей на зазначені цілі, яке пе­редбачене зазначеною нормою.

Кримінально-виконавчим законом (ст. 39 ВТК України) не пе­редбачена можливість тривалих побачень для засуджених у тюрмах, але ті, що перебувають на загальному режимі, мають право на короткострокове побачення з родичами або іншими особами один раз на шість місяців. Один раз на три місяці ці засуджені, а також ті, хто перебуває на суворому режимі, мають право, якщо в установі є така технічна можливість, на одну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин.

Одержувати посилки і передачі в тюрмі не дозволяється (ст. 41 ВТК України).

Є певні особливості в тюрмах і в регулюванні листування засуд­жених. Так, засуджені можуть одержувати листи без обмежень їх

234

кількості, а відправляти за такими нормами: на загальному режимі — один лист на місяць, на суворому — один лист на два місяці (ст. 43 ВТК України).

Відповідно до ст. 46 ВТК України засуджених, які відбувають покарання в тюрмі і твердо стали на шлях виправлення, можуть пе­ревести з тюрми до виправно-трудової колонії після відбуття ними не менше половини строку тюремного ув'язнення, визначеного вироком суду.

За хорошу поведінку і чесне ставлення до роботи та навчання до засуджених у тюрмах згідно зі ст. 65 ВТК України можуть зас­тосовуватися тільки ті засоби заохочення з перелічених в зазначеній нормі, що не суперечать режимним вимогам у тюрмі. Слід також зазначити, що серед перелічених у ст. 65 ВТК України засобів зао­хочення є й такі, що застосовуються тільки в тюрмах. Це такі, нап­риклад, як збільшення часу на прогулянки засудженим, яких три­мають у тюрмі на загальному режимі, — до двох годин і яких три­мають на суворому режимі, — до однієї години.

Згідно зі ст. 67 ВТК України на засуджених у тюрмах наклада­ють такі стягнення: за порушення вимог режиму їх саджають у кар­цер (без виведення на роботу або навчання) на строк до п'ятнадця­ти діб за порушення вимог режиму; переводять із загального режи­му на суворий на строк від двох до шести місяців.

Виходячи із специфіки організації відбування засудженими позбавлення волі в тюрмах, ці установи мають певні особливості в організації їхнього працезастосування.

За Правилами внутрішнього розпорядку УВП (ст. 54) осіб, які відбувають покарання у вигляді тюремного ув'язнення, залучають до праці тільки на об'єктах або інших роботах всередині тюрем. Виводити їх на роботи за межі тюрми забороняється. Виробничі цехи в тюрмах розміщують в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється. Особливо небезпечних рецидивістів, а та­кож засуджених, смертна кара яким замінена позбавленням волі, виводять на роботу в спеціально обладнані цехи, забезпечені до­датковими засобами охорони і надійно ізольовані від зовнішньо­го світу, щоб запобігти їхнім контактам з іншими засудженими, яких тримають у тюрмах.

Під час виведення з цехів або камер засуджені підлягають об­шуку, а приміщення — огляду.

У необхідних випадках адміністрація тюрми може залучати засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, до ремонтно-буді­вельних робіт на території тюрем, забезпечуючи при цьому сувору

235

ізоляцію цих осіб від засуджених, яких залишено в тюрмі для ро­боти з господарського обслуговування.

Засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, заборонено залучати до будь-яких робіт, пов'язаних з господарським обслугову­ванням у режимних корпусах і на території тюрем.

При неможливості працезастосування засуджених у виробни­чих цехах їх можна залучати до роботи в камерах за умов дотриман­ня вимог санітарних норм і правил охорони праці.

Різні категорії засуджених, які перебувають у тюрмах, повинні працювати в повній ізоляції одне від одного.