
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
Згідно зі ст. 25 КК України та ст. 17 ВТК України в тюрмах відбувають покарання у вигляді позбавлення волі такі категорії засуджених:
особи, засуджені до довічного позбавленні волі;
особливо небезпечні рецидивісти;
особи, які по досягненні вісімнадцятилітнього віку вчинили особливо небезпечні злочини проти держави;
особи, які по досягненні вісімнадцятилітнього віку вчинили інші тяжкі злочини і засуджені за них до позбавлення волі на строк понад п'ять років;
особи, яких переведено з виправно-трудових колоній на підставах, передбачених ст. 47 ВТК України, а саме за злісні порушення встановленого режиму.
Також у тюрмах відбувають покарання особи, яких залишено в тюрмі в порядку, встановленому ст. 24 ВТК України, для роботи по господарському обслуговуванню.
Залишення засуджених для роботи по господарському обслуговуванню є винятковою мірою і згідно з указаною нормою застосовується до осіб, яких вперше засуджено до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, і яким визначено відбування у виправно-трудових колоніях загального режиму, а також до осіб, котрих уперше засуджено на строк не більш ніж п'ять років за тяжкі злочини.
Залишення засуджених для роботи по господарському обслуговуванню здійснюється за наказом начальника тюрми і за письмової згоди засуджених.
Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку УВП (ст. 51) засуджених, яких залишено в тюрмі для роботи по господарському обслуговуванню, використовують на роботах, пов'язаних з матеріальним забезпеченням і упорядкуванням тюрем, а також підтримкою в належному технічному стані їх будівель і споруд.
231
Кількість засуджених, залишених в тюрмах для їх господарського обслуговування, не може перебільшувати 7% від установленого ліміту.
Засуджені, залишені для виконання робіт з господарського обслуговування тюрем, об'єднуються, як правило, в один загін, їх обов'язки визначаються начальниками відповідних служб.
На них поширюються вимоги того виду режиму, який їм був визначений вироком суду.
Крім цих категорій засуджених, припускається тимчасове тримання в тюрмі осіб, засуджених до позбавлення волі у виправно-трудовій або виховно-трудовій колоніях, але залишених в тюрмі через необхідність проведення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою (статті 23 і 25 ВТК України).
Також у тюрмах припускається тимчасове (не більше десяти діб) тримання осіб, яких переведено з одного місця позбавлення волі до іншого.
Тюрми обладнуються за типовими проектами. Територія тюрми розмежовується на режимну зону та господарський двір.
На території режимної зони розміщуються корпуси, у яких утримуються засуджені, кухня з пекарнею, санпропускники, клуб, медична частина із стаціонаром та ізолятором для інфекційних хворих.
Дворики для прогулянок, як правило, розміщуються на верхніх поверхах корпусів. В окремих випадках для цього обладнуються наземні майданчики за умови, що вони не проглядаються з камер.
Дворики (майданчики) зверху каркаса обладнуються ґратами з розміром вічка 15 на 15 см і на відстані 70-100 см обтягуються металевою сіткою.
Виробничі корпуси ізолюються від інших приміщень. Житлові корпуси, як правило, з'єднуються з виробничими, комунально-побутовими та іншими приміщеннями тунелями або закритими наземними переходами.
У господарському дворі розміщуються склади, овочесховища, гараж, господарські майстерні та інші допоміжні приміщення.
Режимна зона та господарський двір обносяться кам'яним або цегляним парканом суцільного заповнення висотою не менше 4,5 м і обладнуються інженерно-технічними засобами охорони. Таким самим парканом відокремлюється режимна зона від господарського двору. Службові кабінети, контрольно-пропускний пункт, кімната чергового помічника начальника установи, приміщення для побачень засуджених з рідними та іншими особами розміщуються в адміністративному будинку.
232
Розділ XIV. Особливості відбування покарання ...
Територія тюрми поділяється на режимну зону та господарський двір. На території режимної зони розташовуються корпуси, де тримаються засуджені, кухня, санпропускник, школа, клуб, медична частина зі стаціонаром; майданчики для прогулянок, які, як правило, розташовуються на верхніх поверхах корпусів.
Двори (майданчики) для прогулянок зверху за каркасом обладнуються ґратами з вічками розміром 12 ла 20 сантиметрів і обтягуються металевою сіткою.
Виробничі корпуси ізолюються один від одного, а також від інших приміщень. Житлові корпуси здебільшого з'єднуються з виробничими, комунально-побутовими та іншими приміщеннями тунелями або закритими наземними переходами.
Засуджені, які відбувають покарання в тюрмі, розміщуються в загальних камерах. Але згідно зі ст. 29 ВТК України в необхідних випадках, мотивованих розпорядженням начальника тюрми, зі згоди прокурора, засуджені можуть триматися в одиночних камерах.
Камери в тюрмах обладнуються відповідно до вимог відомчих інструкцій Державного департаменту України з питань виконання покарання. Так, за Правилами внутрішнього розпорядку УВП засуджені в тюрмах забезпечуються житловою площею згідно з нормами, визначеними кримінально-виконавчим законодавством України. Згідно зі ст. 74 ВТК України в тюрмах норма житлової площі на одного засудженого становить не менше 2,5 квадратних метрів.
Камери мають бути забезпеченими устаткуванням та іншими речами за нормами, встановленими додатком 4 до Правил внутрішнього розпорядку. Законодавство (ст. 29 ВТК України) встановлює два види режиму в тюрмі: загальний і суворий.
На загальному режимі тюрми тримаються особи, засуджені вперше до тюремного ув'язнення, і особи, переведені з УВП суворого режиму.
На суворому режимі тримаються:
особи, засуджені до довічного позбавлення волі;
особи, які раніше відбували тюремне ув'язнення;
особи, засуджені до тюремного ув'язнення за злочини, вчинені в місцях позбавлення волі;
особи, переведені з колоній для відбування покарання в тюрму;
особи, переведені у встановленому порядку на суворий режим як захід стягнення.
На суворому режимі перші два місяці тримаються:
особи, які раніше відбували тюремне ув'язнення;
233
особи, засуджені до тюремного ув'язнення за злочини, вчинені в місцях позбавлення волі;
особи, переведені з колоній для відбування покарання в тюрму.
Засудженим, яких перевели на суворий режим як захід стягнення, строк тримання на суворому режимі встановлюють за мотивованим розпорядженням начальника тюрми в межах від двох до шести місяців.
Закон також визначає, що засудженому, якого тримають на суворому режимі, у разі злісного порушення дисципліни за мотивованим розпорядженням начальника тюрми може бути призначений новий строк тримання на цьому режимі, проте загальний його строк не може перевищувати шести місяців.
Стаття 29 ВТК України встановлює, що на суворому режимі тюрми, навіть з вищезазначених причин, не можна тримати вагітних жінок, а також жінок, які мають при собі немовлят.
Введення в тюрмі двох видів режиму має на меті диференціювання обсягу правообмежень у межах однієї установи виконання покарань.
Так, наприклад, засудженим, яких тримають у тюрмі на загальному режимі, дозволяють щоденну прогулянку тривалістю одна година, а тим, кого утримують на суворому режимі, — тривалістю тридцять хвилин.
Засудженим на загальному режимі тюрми дозволяють витрачати щомісяця на придбання продуктів харчування та предметів першої потреби до 50% розміру мінімальної заробітної плати, а на суворому режимі — до 30% (ст. 38 ВТК України). На засуджених, які відбувають покарання в тюрмі, поширюється за певних умов право на додаткове використання грошей на зазначені цілі, яке передбачене зазначеною нормою.
Кримінально-виконавчим законом (ст. 39 ВТК України) не передбачена можливість тривалих побачень для засуджених у тюрмах, але ті, що перебувають на загальному режимі, мають право на короткострокове побачення з родичами або іншими особами один раз на шість місяців. Один раз на три місяці ці засуджені, а також ті, хто перебуває на суворому режимі, мають право, якщо в установі є така технічна можливість, на одну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин.
Одержувати посилки і передачі в тюрмі не дозволяється (ст. 41 ВТК України).
Є певні особливості в тюрмах і в регулюванні листування засуджених. Так, засуджені можуть одержувати листи без обмежень їх
234
кількості, а відправляти за такими нормами: на загальному режимі — один лист на місяць, на суворому — один лист на два місяці (ст. 43 ВТК України).
Відповідно до ст. 46 ВТК України засуджених, які відбувають покарання в тюрмі і твердо стали на шлях виправлення, можуть перевести з тюрми до виправно-трудової колонії після відбуття ними не менше половини строку тюремного ув'язнення, визначеного вироком суду.
За хорошу поведінку і чесне ставлення до роботи та навчання до засуджених у тюрмах згідно зі ст. 65 ВТК України можуть застосовуватися тільки ті засоби заохочення з перелічених в зазначеній нормі, що не суперечать режимним вимогам у тюрмі. Слід також зазначити, що серед перелічених у ст. 65 ВТК України засобів заохочення є й такі, що застосовуються тільки в тюрмах. Це такі, наприклад, як збільшення часу на прогулянки засудженим, яких тримають у тюрмі на загальному режимі, — до двох годин і яких тримають на суворому режимі, — до однієї години.
Згідно зі ст. 67 ВТК України на засуджених у тюрмах накладають такі стягнення: за порушення вимог режиму їх саджають у карцер (без виведення на роботу або навчання) на строк до п'ятнадцяти діб за порушення вимог режиму; переводять із загального режиму на суворий на строк від двох до шести місяців.
Виходячи із специфіки організації відбування засудженими позбавлення волі в тюрмах, ці установи мають певні особливості в організації їхнього працезастосування.
За Правилами внутрішнього розпорядку УВП (ст. 54) осіб, які відбувають покарання у вигляді тюремного ув'язнення, залучають до праці тільки на об'єктах або інших роботах всередині тюрем. Виводити їх на роботи за межі тюрми забороняється. Виробничі цехи в тюрмах розміщують в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється. Особливо небезпечних рецидивістів, а також засуджених, смертна кара яким замінена позбавленням волі, виводять на роботу в спеціально обладнані цехи, забезпечені додатковими засобами охорони і надійно ізольовані від зовнішнього світу, щоб запобігти їхнім контактам з іншими засудженими, яких тримають у тюрмах.
Під час виведення з цехів або камер засуджені підлягають обшуку, а приміщення — огляду.
У необхідних випадках адміністрація тюрми може залучати засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, до ремонтно-будівельних робіт на території тюрем, забезпечуючи при цьому сувору
235
ізоляцію цих осіб від засуджених, яких залишено в тюрмі для роботи з господарського обслуговування.
Засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, заборонено залучати до будь-яких робіт, пов'язаних з господарським обслуговуванням у режимних корпусах і на території тюрем.
При неможливості працезастосування засуджених у виробничих цехах їх можна залучати до роботи в камерах за умов дотримання вимог санітарних норм і правил охорони праці.
Різні категорії засуджених, які перебувають у тюрмах, повинні працювати в повній ізоляції одне від одного.