
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
і професійного навчання засуджених в установах виконання покарання
Які ж існують форми загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання?
У наш час в установах виконання покарання можуть дістати освіту засуджені в загальноосвітніх школах всіх трьох ступенів або в консультаційних пунктах. Існуючі в установах виконання покарання професійні училища, як правило, навчають певним професіям, але не дають середньої освіти. Середніх спеціальних навчальних закладів в установах виконання покарання немає.
Потребує різнобічного вивчення питання про можливість і раціональність створення в установах виконання покарання професійних середніх училищ. Необхідно також обговорити питання про створення в цих установах середніх спеціальних навчальних закладів (технікумів, ліцеїв) із заочною формою навчання, а в колоніях-посеяеШІх — із заочною і вечірньою формами навчання. В цьому плані моЖе бути використаний досвід створення таких навчальних закладів в колоніях1.
Статтею 59 ВТК України проголошений принцип обов'язковості професійного навчання засуджених до позбавлення волі в установах виконШня покарання. Слова закону «що не мають робочої професії» в ч. 4 С^^9 ВТК України не означають, що від професійного навчання 'повинні звільнятися засуджені, які мають якусь спеціальність або професію. Засуджені у віці до сорока років підлягають обов'язковому професійному навчанню зі спеціальностей, необхідних для нормального функціонування виробництва в установах виконання покарання. Іншими словами, вибір спеціальності — право суто адміністрації, а не засудженого, і цей вибір обмежений можливостями кожної конкретної установи виконання покарання. Основна ж мета професійного навчання засуджених — полегшення їхнього працевлаштування після звільнення з місць позбавлення волі.
Професійне навчання поділяється на дві частини: теоретичне і практичне. У виховно-трудових колоніях теоретичне і практичне навчання засуджених організується в робочий час. В установах виконання покарання для дорослих тільки практичне навчання може
У 60-х роках у деяких колоніях у порядку експерименту було організоване навчання засуджених в заочних середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах). Літературні джерела дають позитивну оцінку цьому експерименту (Див.: «О творческом применении педагогического наследия А. С. Макаренко в работе с заключенньїми» // Материалн методической конференции. - М., 1960. С. 19-20).
222
бути організоване в межах тривалості робочого дня засуджених. Теоретичне ж їхнє навчання, як правило, організується поза межами робочого дня.
Професійне навчання засуджених і підвищення ними своєї виробничої кваліфікації заохочується і враховується при визначенні ступеня їх виправлення (ст. 62 ВТК України).
Загальноосвітнє і професійне навчання засуджених в установах виконання покарання, про що йдеться в статтях 59-62 ВТК України, безперечно, має велике значення. Придбання засудженими в установах виконання покарання нової спеціальності і підвищення виробничої кваліфікації є необхідною і обов'язковою умовою залучення їх до суспільне корисної праці під час відбування покарання. Крім того, для них відкривається перспектива зайнятися суспільне корисною працею після звільнення з місць позбавлення волі. Отже, як один з основних засобів виховного впливу на засуджених, в поєднанні з іншими, професійне навчання забезпечує виконання основної мети кримінального покарання і його виконання — виправлення засуджених.
Законом передусім визначені конкретні напрямки професійного навчання засуджених за спеціальностями, необхідними для вдосконалення виробництва в установах виконання покарання. Такими напрямами є:
навчання засуджених новим спеціальностям, які необхідні для даної установи виконання покарання (придбання інших суміж них спеціальностей);
придбання необхідної в установі виконання покарання вироб ничої спеціальності тими засудженими, які її не мали раніше;
підвищення виробничої кваліфікації осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
Все це сприяє підвищенню продуктивності праці засуджених, поліпшенню якості продукції, яка випускається, що створює необхідні матеріальні стимули для підвищення їх зацікавленості в наслідках своєї праці, що забезпечує ефективність виробництва в установі виконання покарання.
Професійне навчання засуджених має значення для становлення їх на шлях законослухняної поведінки, а також для організації виробництва, а отже, належного трудового виховання тих, хто відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в установах виконання покарання. У статті 62 ВТК України закріплено положення про те, що це навчання заохочується і враховується при визначенні ступеня їх виправлення та перевиховання.
223
Враховується воно і при застосуванні до засуджених разових заохочень, а також прогресивної системи відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Питанням звільнення від роботи засуджених у зв'язку з підготовкою і складанням ними іспитів присвячена ст. 60 ВТК України.
Звільнення засуджених від роботи на весь час підготовки до іспитів і їх складання здійснюється наказом начальника установи виконання покарання. Розширеному або обмежувальному тлумаченню це положення не підлягає, і питання про звільнення або не звільнення від роботи за вказаними підставами обговорюватися не повинні. Звільненню підлягають всі без винятку засуджені, які за-діяні в системі загальноосвітнього і професійного навчання, якщо вони допущені до іспитів.
Для складання іспиту учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України «Про освіту». Заробітна плата їм за цей час не нараховується, харчування надається безкоштовно.
До 1977 року у виправно-трудових колоніях і тюрмах, на відміну від виховно-трудових колоній, взагалі не практикувалося звільнення засуджених від роботи на період підготовки і складання ними кваліфікаційних іспитів з професійного навчання. Вказівка щодо цього була в Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарання. Оскільки навчання в колоніях і тюрмах організовувалося у вільний від роботи час, потреби звільнення засуджених для складання кваліфікаційних іспитів не існувало. З 1977 року почало діяти правило, за яким для складання іспитів учні звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством України про працю.
Практика діяльності установ виконання покарання свідчить, що більшість осіб, які отримали спеціальності в колоніях за допомогою професійного навчання, після звільнення з місць позбавлення волі починають чесно трудитися, стають законослухняними громадянами.
Розділ XIII
Особливості відбування позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях