§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі

Працю засуджених організують відповідно до певних прин­ципів, зміст яких визначається, по-перше, характером роботи на волі і, по-друге, її особливими умовами в УВП.

Принципи організації праці засуджених можуть бути загальни­ми (тобто характерними для кожного громадянина України) і специфіч­ними (тобто характерними тільки для праці засуджених). Загальни­ми принципами організації праці в нашому суспільстві є законність, доцільність, гуманність і її індивідуалізація. До специфічних прин­ципів належать: 1) обов'язковість праці, а також можливість одержати роботу; 2) оплата праці засуджених відповідно до її кількості і якості; 3) обов'язок дотримуватися дисципліни праці; 4) охорона безпеки і зв'язок праці з професійним навчанням.

Принципи, властиві праці засуджених, характеризуються таки­ ми ознаками: .

1) принцип обов'язковості праці і можливості одержання робо­ти означає, що кожний засуджений повинен працювати, а адмініст­рація установ виконання покарання — забезпечити залучення засуд­жених до суспільне корисної праці з урахуванням їх працездатності і, по можливості, за фахом. Реалізація цього принципу досягається матеріальним стимулюванням, системою заходів заохочення задоб-

195

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

росовісну працю, а також заходами стягнення щодо осіб, які ухи­ляються в умовах місць позбавлення волі від суспільне корисної праці, порушують трудову дисципліну;

2. праця засуджених до позбавлення волі оплачується відповід­ но до її кількості і якості за нормами і розцінками, які діють у на­ родному господарстві;

3. засуджені зобов'язані дотримуватися трудової дисципліни, режиму робочого дня, передбаченого розпорядком, сумлінно пра­ цювати, дотримуватися правил техніки безпеки, дбайливо ставитися до державного майна і т. ін. Порушення трудової дисципліни тягне за собою дисциплінарну відповідальність;

4. безпека праці засуджених охороняється відповідно до зако­ нодавства про працю, без яких-небудь винятків.

Праця засуджених поєднується з професійним навчанням, яке необхідне не тільки для підвищення продуктивності праці, але і для досягнення мети покарання.

Принцип законності в організації праці засуджених означає, що вони як учасники трудового процесу є суб'єктами правових відно­син, врегульованих нормами законодавства про працю і криміналь­но-виконавчого права. Цих норм повинні неухильно дотримувати­ся як засуджені, так і всі працівники адміністрації УВП.

Принцип гуманності в організації праці виражений у тому, що мета, яка досягається при цьому, з одного боку, унебезпечує сус­пільство від нових злочинів, а з другого — є однією з істотних умов успішної соціальної адаптації засуджених після звільнення від відбування покарання, коли вони можуть безболісно і з користю для себе використати набуті в колонії трудові навички і кваліфікацію. Гуманність полягає і в охороні трудових прав засуджених, захисті трудових прав жінок, матерів-годувальниць, дітей тощо.

Принцип індивідуалізації праці засуджених означає, що вона залежить від виду і режиму УВП. Що суворіший режим відбуван­ня покарання, то вужче коло робіт, до яких можна залучати засуд­жених, більше примусовості, каральних елементів в умовах їх праці.

Первинним виробничим колективом в УВП, який об'єднує засуд­жених, є бригада. Як правило, бригаду комплектують із засуджених однієї спеціальності або професії. У ряді випадків створюються комп­лексні бригади, якщо це викликано виробничою необхідністю. Бри­гади звичайно працюють на одному виробничому об'єкті, а особи, які входять в бригаду, мешкають в одній житловій секції.

Бригаду очолює бригадир, якого призначають наказом началь­ника УВП з засуджених осіб, які твердо стали на шлях виправлення.

Бригадир не тільки керує виробничою діяльністю бригади, але й відповідає за стан дисципліни в бригаді. Бригадир безпосередньо підкоряється начальнику загону. Декілька бригад утворюють відділення соціально-психологічної служби, яке є основним струк­турним підрозділом колонії.