§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання

Відповідно до ст. 49 ВТК України кожний засуджений повинен працювати. Адміністрація ж УВП у свою чергу повинна забезпечу­вати залучення засуджених до суспільне корисної праці.

При цьому адміністрація повинна: 1) враховувати ступінь пра­цездатності засуджених, оскільки серед них можуть бути і обмежено працездатні, або навіть непрацездатні. Звідси при виконанні цього свого обов'язку адміністрація установ повинна здійснювати дифе­ренційований підхід до-засуджених; 2) роботи за спеціальністю, яка є у засуджених, надавати лише за умови, коли у адміністрації є така можливість; засуджені не мають права вимагати направлення їх на роботу за спеціальністю, що є у них. Адміністрація УВП направ­ляє засудженого на ту роботу і за тією спеціальністю, яка потрібна виробництву. Проте вона може направити на роботу і за спеціаль­ністю, що є у засудженого, коли є в неї така можливість.

Згідно зі ст. 49 ВТК України УВП зобов'язана забезпечити за­суджених роботою безпосередньо в самій установі. В Україні ця

Див.: БродерДж. Ударно работают ззки в тюрьмах США // Известия. - 1993. -4 февр.

192

проблема свого часу була успішно вирішена. Так, у кожній колонії створене сучасне промислове виробництво, особливо в тих колоні­ях, які розташовані в розвинених у промисловому відношенні об­ласних центрах (як, наприклад, у містах Харкові, Донецьку). У ко­лоніях, розташованих в інших місцевостях, організується сільсько­господарське виробництво. У процесі роботи повинен обов'язково запроваджуватися в життя принцип роздільного тримання різних ка­тегорій засуджених. В окремих випадках засуджені, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях, можуть залучатися до праці на підприємствах державної або іншої форми власності, за умови забезпечення належної їх охорони та ізоляції.

Законом визначено, що кожний засуджений, який відбуває по­карання в тюрмі, працює тільки на території тюрми (ч. 2 ст. 49 ВТК України). Виведення за межі тюрми забороняється, навіть якщо виникає необхідність проведення будівельних або інших робіт. Виробничі цехи в тюрмах розміщуються в ізольованих приміщен­нях у межах зони, яка охороняється. Особливо небезпечних реци­дивістів і засуджених, яким смертна кара в порядку помилування замінена позбавленням волі, виводять на роботу в спеціально об­ладнані цехи, де встановлюють додаткові засоби охорони і забезпе­чують надійну ізоляцію, щоб вказані особи під час роботи не мог­ли вступати в контакт з іншими засудженими, яких тримають у тюрмах. Під час виходів з цехів і камер засуджених піддають обшу­ку, а приміщення — огляду. Роботу в тюрмі по господарському об­слуговуванню виконують спеціально залишені категорії засуджених.

Це, як правило, обмежено придатні до роботи засуджені, яких характеризують позитивно. У виправно-трудових колоніях особли­вого режиму роботи по господарському обслуговуванню всередині житлових зон виконують особливо небезпечні рецидивісти, переве­дені у встановленому порядку з приміщень камерного типу до зви­чайних житлових приміщень. За межами цих колоній виконання господарських робіт (підвезення води і палива, підготовчі роботи на виробничих об'єктах і т. ін.) здійснюють засуджені, які відбува­ють покарання в колоніях інших видів. Ці засуджені мешкають в ок­ремих ізольованих зонах з належним культурно-побутовим і медич­ним забезпеченням.

У разі необхідності адміністрація тюрми може періодично за­лучати засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, до ремонт­но-будівельних і інших робіт, але знов-таки тільки на території тюрми і за умови забезпечення суворої ізоляції засуджених, які пе­ребувають у різних загальних камерах, а також ізоляції від осіб,

193

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

залишених у тюрмі для виконання роботи по господарському обслу­говуванню. Засуджених, які відбувають тюремне ув'язнення, забо­роняють залучати до всіх видів робіт, пов'язаних з господарським обслуговуванням у режимних корпусах і на території тюрем. При неможливості працевлаштування засуджених з виведенням у вироб­ничі цехи вони можуть залучатися до роботи в камерах з дотриман­ням вимог санітарних норм і правил охорони праці. Робота засудже­них у тюрмах організується так, щоб забезпечити сувору ізоляцію різних категорій засуджених. Для господарського обслуговування тюрем відбирають осіб, засуджених до відбування покарання в ко­лоніях загального або посиленого режиму. Виведення цих засудже­них на роботу за межі тюрем проводять тільки під конвоєм і лише у виняткових випадках. Вказаних засуджених працевлаштовують на роботах, пов'язаних з матеріальним забезпеченням і благоустроєм тюрем, а також для підтримки в належному технічному стані їх будівель і споруд. Кількість засуджених, залишених для їх госпо­дарського обслуговування, не може перевищувати семи відсотків від встановленого ліміту.

Правилами внутрішнього розпорядку УВП (ст. 50) встановле­ ний перелік робіт і посад, на яких заборонено використовувати за­ суджених до позбавлення волі. Згідно з цим переліком, засуджених не можна залучати до роботи: «

а) у штабах та приміщеннях, де розміщується особовий склад підрозділів охорони, знаходиться озброєння, спецзасоби та доку­ ментація;

б) на роботах, пов'язаних з устаткуванням для множення доку­ ментів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації);

в) на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих, речових складів;

г) на роботах, пов'язаних з обліком, зберіганням і видачею ме­ дикаментів, а також вибухових і отруйних речовин;

г) у якості фотографів, зубопротезистів, водіїв легкових та опе­ ративних автомобілів і мотоциклів, а в тюрмах — водії'в усіх видів транспорту за межами тюрем;

д) на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників.

Крім того, не дозволене залучення до роботи засуджених на ма­теріально-відповідальні і обліково-бухгалтерські посади, якщо вони відбувають покарання за крадіжку державного майна, зловживання службовим становищем, хабарництво, а також розбій, грабіж, кра­діжку, підробку, шахрайство - якщо ці злочини були пов'язані з по-

194

сяганням на державне та суспільне майно. Слід мати на увазі одну особливість: «Засуджений до позбавлення волі під час відбування по­карання в установі виконання покарання не може бути суб'єктом по­садового злочину незалежно від характеру виконуваної ним роботи».

В установах виконання покарання встановлюють особливий порядок залучення до роботи засуджених, хворих на туберкульоз, і інвалідів І і II груп. Перших залучають до роботи лише за наяв­ності висновку медичної комісії про можливість їхньої участі в тру­дових процесах, а других — за наявності висновку медичної комісії, в якій повинні бути визначені для них умови, характер і види праці.

В установах виконання покарання в цілому однаково регламен­тується праця осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлен­ня волі. Разом з тим, доцільно, на наш погляд, доповнити чинне кри­мінально-виконавче законодавство такими двома положеннями: 1) засуджені, яких тримають у виховно-трудових колоніях, можуть за­лучатися до роботи на виробництві не раніше, як по досягненні 15-річного віку; 2) надавати засудженим до позбавлення волі дні відпо­чинку у разі їх залучення до роботи у вихідні і святкові дні.