
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
Відповіднр до вимог режиму пересування засуджених за межами УВП здійснюється тільки під озброєним конвоєм. Пересування за межами колоній без конвою може бути дозволене не всім, не будь-яким категоріям засуджених, а тільки тим, хто твердо став на шлях виправлення (має зразкову поведінку, чесно ставиться до праці, бере участь у роботі самодіяльних організацій, добросовісно ставиться до загальноосвітнього і професійного навчання і т. ін.) і відбув не менш як третину строку покарання, якщо це необхідно за характером виконуваної засудженими роботи.
Засудженим, що перебувають у виховно-трудових колоніях, які твердо стали на шлях виправлення і відбули не менше як шість місяців позбавлення волі, може бути дозволене пересування за межами колонії без супроводу, якщо це необхідно за характером виконуваної засудженими роботи.
У всіх випадках підкреслюється одна важлива обставина: можливість пересування без конвою поза виправно-трудовою колонією, як і можливість пересування за межами виховно-трудових колоній без супроводу, може бути надана засудженим, про яких щойно йшлося, тільки у виняткових випадках, коли це необхідно за харак-
181
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
тером виконуваної засудженими роботи (у зв'язку з обслуговуван-ням окремих енергоустановок, виконанням дрібних навантажувально-розвантажувальних робіт і т, ін,).
Ст. 80 ВТК України містить вичерпний перелік категорій засуд жених до позбавлення волі, яким взагалі заборонено пересування без конвою чи супроводу (це, наприклад, особливо небезпечні рецидивісти; засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави за-1 суджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі або яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії, а також засудженим іноземним громадянам і особам без громадянства; засудженим за бандитизм, виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів при обтяжуючих обставинах, порушення правил про валютні операції при обтяжуючих обставинах та ін.).
Право на пересування без конвою чи супроводу відповідно до ст. 79 ВТК України за межами колонії надається засудженому за мотивованою постановою начальника УВП, затвердженої начальником управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, області (додаток 17 Правил внутрішнього розпорядку), яке залучається до особової справи засудженого.
Засудженим, які мають право пересування без конвою чи супроводу, видають перепустку встановленого зразка (додаток 18 Правил внутрішнього розпорядку УВП). До перепустки додається контрольний талон (додаток 19 Правил внутрішнього розпорядку УВП). Бланки перепусток зберігаються і обліковуються як бланки суворої звітності. Перед видачею перепустки засудженому оголошуються під підпис правила поведінки засуджених, яким надано право пересування без конвою або без супроводу за межами колонії (додаток 20 Правил внутрішнього розпорядку). Розписку з особистим підписом засудженого залучають до його особової справи.
Пересування без конвою чи супроводу дозволено засудженому тільки в години і за маршрутами, вказаними в перепустці.
Засуджених, які мають право пересування без конвою або^без супроводу, розміщують у житлових приміщеннях колонії окремо від інших засуджених.
Правила поведінки засуджених, яким дозволене пересування без конвою чи супроводу за межами колонії, встановлені Правилами внутрішнього розпорядку УВП.
У разі порушення режиму чи правил поведінки засуджений може бути позбавлений права на пересування без конвою чи супроводу за розпорядженням начальника установи.
182
Кодексом і Правилами внутрішнього розпорядку УВП передбачені також обмеження пересування без конвою чи супроводу залежно від розташування колоній у певних місцевостях та інших обставин. Так, не дозволено пересування засуджених без конвою чи супроводу в місті Києві, в курортних місцевостях і прикордонній зоні. Крім того, не може бути дозволено пересування засуджених без конвою або без супроводу в населених пунктах, де вони прожива» ли до арешту, вчинили злочин, були засуджені або мають родичів. У кожній колонії, розташованій у республіканському або обласне му центрі, може бути дозволено пересування без конвою або без супроводу не більше як 10 засудженим за умови, що вони зайняті тільки на роботах, пов'язаних із забезпеченням діяльності устаж> ви. Для колоній, розташованих в іншій місцевості, управління (відділи) Департаменту в Автономній Республіці Крим і областях можуть установлювати інші ліміти засуджених, яким може бути дозволено пересування без конвою або супроводу.
Право пересування без конвою чи супроводу, яке надається засудженим до позбавлення волі, на наш погляд, недостатньо повно врегульоване чинним законодавством. У законі доцільно було б передбачити право засуджених на пересування без конвою чи супроводу за територією УВП за умови обов'язкового його узгодження з органами місцевого самоврядування в особі спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, які фактично е і представниками органів місцевого самоврядування. І ще одна пропозиція: необхідно передбачити право на можливість повторного розконвоювання тих засуджених, які були позбавлені цього права за порушення режиму або правил поведінки. Адже закон передбачає можливість повторного подання щодо умовногдострокового звільнення після закінчення одного року, а в деяких випадках і раніше, після відбуття шести місяців після відмови суду. На таких підставах це правило може бути застосоване і при розконвоюванні.