Режим виконання

і відбування покарання

у вигляді позбавлення волі

в установах виконання

покарання

§ 1. Поняття режиму виконання і відбування

покарання, його каральне і виховне значення

Режим, відповідно до ст. 7 ВТК України, як-один з основних засобів виправлення засуджених до позбавлення волі знаходить своє вираження в їх ізоляції від суспільства, у здійсненні нагляду за ними, в різних обмеженнях і позбавленнях, пов'язаних з ізоляцією від суспільства, роздільному триманні різних категорій засуджених залежно від статі, віку, тяжкості вчинених злочинів і поведінки за­суджених, які носять одяг одного спеціального зразка, у заведено­му порядку користування грішми, що є в них на особовому рахун­ку, в листуванні, отриманні посилок, передач, бандеролей і т. ін.

Можна дати таке визначення поняття режиму. Під режимом виконання і відбування покарання мають на увазі сукупність норм кримінально-виконавчого права, що регулюють порядок, і умови виконання і відбування кримінальних покарань, які забезпечують реалізацію покарання засуджених і створюють умови для ефектив­ного застосування інших засобів виховного впливу. '

Зміст режиму визначається передусім чинним кримінально-виконавчим законодавством, а також іншими нормативними акта­ми, наказами, інструкціями, листами, положеннями Державного департаменту України з питань виконання покарань, відповідними його управліннями (відділами). Особливе місце серед відомчих нормативних актів належить Правилам внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ.

Слід наголосити на одній з важливих особливостей режиму виконання і відбування кримінального покарання у вигляді позбав­лення волі. У цих установах режим регламентує життя засуджених безперервно і протягом усього строку покарання. За допомогою режиму встановлюються межі дозволеного в поведінці засуджених

Іл. гежим виконання І вшиуьиннх пики^иння ...

і таким чином визначається їхнє правове положення, правовий ста­тус. Причому, правила режиму однаково обов'язкові для виконан­ня як всіма засудженими, так і працівниками установи.

Режим як основний засіб виправлення повинен відповідати певним вимогам. У ст. 28 ВТК України йдеться про такі основні вимоги режиму в місцях позбавлення волі:

1. обов'язкова ізоляція засуджених і постійний нагляд за ними з тим, щоб виключалася можливість учинення ними нових злочинів чи інших антигромадських вчинків;

2. точне і неухильне виконання засудженими своїх обов'язків;

3. різні умови тримання залежно від характеру та ступеня суспіль­ ної небезпечності вчиненого злочину, особи і поведінки засудженого.

Режим, як і всі інші засоби карального і виховного впливу на засуджених, що використовуються в УВП, направлений на досяг­нення цілей кари, попередження вчинення злочинів і виправлення засуджених. Але режим більш, аніж інші засоби впливу, містить у собі примусові, каральні елементи. Такими елементами є позбав­лення засуджених права вільного пересування за межами установи виконання покарання, а іноді й усередині її (у тюрмі, виправно-тру­дових колоніях особливого режиму), обмеження прав на листуван­ня з родичами, на побачення, отримання посилок і передач, вико­ристання грошей і т. д.

Усі ці примусові елементи, як кара за вчинений злочин, є засо­бом виправлення засуджених і попередження вчинення ними інших злочинів.

Ціла низка елементів режиму направлена на досягнення мети запобігання злочинам/Такими елементами є охорона засуджених, ізоляція одних груп засуджених від інших, нагляд за їхньою пове­дінкою, організація обшуків, заборона права користуватися готів­кою і деякими предметами, перевірка житлових і виробничих зон з метою виявлення підкопів та інших приготувань до вчинення зло­чинів, своєчасне виявлення і ізоляція осіб, які ведуть паразитичний спосіб життя, а також злісних порушників режиму і деякі інші.

Елементи режиму, що завдають страждання засудженому, викону­ють завдання загального попередження, оскільки вчинити новий злочин засудженого може зупинити і. :л>ах перед неприємними наслідками.

Режиму як засобу карально-виховного впливу належить цент­ральне місце серед інших засобів, що застосовуються в місцях поз­бавлення волі. Це пояснюється тим, що:

1) дія режиму поширюється на всіх без винятку засуджених. Усі інші засоби карально-виховного впливу можуть позитивно вплива-

149

ти на одних і бути нейтральними за впливом щодо інших. Отже, сус­пільне корисна праця не матиме виховного впливу на людину, яка до засудження все життя сумлінно працювала, так само підвищення за­гальноосвітнього рівня не потрібне особі, котра має вищу освіту;

2. режим є всеохоплюючим засобом впливу, тобто його вплив поширюється на всі сторони життя засудженого. Він може відмови­ тися від участі у виховних заходах. Неможливо також примусити його, сприймати ці заходи впливу позитивно. Але вийти з-під впливу ре­ жиму засуджений не може. Невиконання одних вимог режиму негай­ но вводить в дію інші вимоги, як правило, більш суворі;

3. тільки суворе дотримання режиму забезпечує успішне вико­ ристання всіх інших засобів карально-виховного впливу. Режим є заставою, підмурівком ефективності всіх інших засобів впливу. Доки в УВП відсутній належний порядок, доки засуджені не дот­ римуються певним чином дисципліни, доти ні суспільне корисна праця, ні виховна робота, ні загальноосвітня підготовка не дадуть позитивного результату;

4. переважна більшість засуджених — це люди, які не піддають­ ся виправленню шляхом переконання. Саме тому до них і застосо­ вується така жорстка міра кримінального покарання, як позбавлення волі. Режим, як відомо, є засобом, у якому примусові, каральні еле­ менти представлені значно ширше, ніж у всіх ініїїих засобах.

Всі ці особливості режиму висувають його в умовах установ виконання покарання на одне з центральних місць серед інших за­собів карально-виховного впливу.

Отже, режим в установах виконання покарання одночасно ви­ конує дві функції: функцію виконання покарання, що регламентує порядок його виконання, і виховну функцію. На відміну від праці, яка є економічною категорією виховної роботи, режим як певний правопорядок — поняття юридичне. У режимі зосереджується пра­ вова сторона процесу карально-виховного впливу. .