§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання

Згідно зі ст. 20 ВТК України особи, які засуджені до позбавлен­ ня волі, направляються до УВП для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної чинності або з дня звернення його до виконання. І

Порядок направлення засуджених в установи виконання пока­рання визначається Державним департаментом України з питань ви­конання покарання.

При направленні засуджених у місця позбавлення волі врахову­ються вимоги закону про окреме тримання деяких категорій засуд­жених (ст. 21 ВТК), співучасників за однією кримінальною справою, звертається увага на стан здоров'я, працездатність, місце проживан­ня до засудження, можливість залучати до виховної роботи сім'ю, родичів — у всякому разі, вирішальним є принцип економії репресії.

Підставою для етапування засудженого до позбавлення волі із слідчого ізолятора в установу виконання покарання є: вирок суду, що набув чинності, ухвала касаційної інстанції (якщо кримінальна справа там розглядалася), розпорядження суду про виконання ви­року (ст. 404 КПК), наряд відділу виконання покарання на етапуван­ня. Разом з відправленням засудженого до відповідної установи виконання покарання направляється його особова справа, докумен­ти, гроші, якщо вони були на особовому рахунку.

Особова справа на кожного заарештованого заводиться за місцем попереднього ув'язнення під варту. Вона складається з двох частин. Перша частина — це анкета, дактилокарта, пізнавальне фото, копія ви­року суду, протокол затримання, копії судових ухвал і постанов, довідка про попередні судимості. У другій частині містяться довідка-характери-стика слідчого, персональний наряд на етапування, медична картка, копії характеристик, документи про заходи заохочення і стягнення.

Адміністрація слідчого ізолятора одночасно з направленням засудженого до установи виконання покарання зобов'язана спові­стити сім'ю засудженого про місце, куди він був направлений для відбування покарання.

Разом з тим закон (ст. 23 ВТК) передбачає можливість тимчасового залишення у слідчому ізоляторі або тюрмі засуджених до позбавлен­ня волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій або виховно-тру­довій установі у разі: а) необхідності проведення за участю цього за­судженого слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою, з санкції прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Киє­ва, а також прирівняних до них прокурорів — на строк до двох місяців;

143

з санкції заступника Генерального прокурора України — до чотирьох місяців, з санкції Генерального прокурора України—до шести місяців.

Засуджений також може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або тюрмі за ухвалою суду на час розглядання справи в суді.

У разі, коли засуджений притягається до кримінальної відпові­дальності в іншій справі і щодо нього застосовані запобіжні захо­ди у вигляді взяття під варту, строки тримання його в слідчому ізо­ляторі визначаються згідно зі ст. 156 КПК України.

Як вже зазначалося, закон (ст. 24 ВТК) дозволяє особам, які засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, що не є тяжки­ми, і яким відбування покарання призначене у виправно-трудовій колонії загального режиму, а також особам, які вперше засуджені на строк не більше п'яти років за тяжкі злочини, — за їх згоди за­лишитися в тюрмі або в слідчому ізоляторі для роботи по госпо­дарському обслуговуванню цих установ (прибирання приміщень, приготування і роздача їжі тощо). Оформлення відбувається за на­казом начальника слідчого ізолятора або тюрми за наявності пись­мової згоди засудженого. Такі засуджені при необхідності або за їхнім бажанням можуть бути направлені для подальшого відбуван­ня покарання до виправно-трудової колонії відповідного режиму.

Порядок прийому засуджених до установи виконання покаран­ня залежить від того, прибувають вони групою чи поодинці.

У першому випадку прийом здійснюється комісією під голову­ ванням начальника установи. До складу комісії входять заступни­ ки начальника УВП, робітники спеціальної, оперативної, режимної, інтендантської і медичної служб, служби професійно-технічного навчання, а у виправно-трудових колоніях — також представник служби з нагляду за засудженими.

Прийом засуджених, які доставлені в індивідуальному порядку, у неробочий час, прийом невеликих груп засуджених здійснюється начальником, його заступником або черговим помічником начальника установи по виконанню покарання і представниками служби нагляду та безпеки.

Основне навантаження по прийому засуджених покладається на працівників спеціальної частини, які повинні прийняти особові справи і попутний список прибулих засуджених, звірити кількість прибулих засуджених з числом, вказаним у попутному списку, і пе­ревірити наявність особових справ на кожного прибулого засудже­ного, встановити належність особової справи даному засудженому шляхом опитування і перевірки його відповідей з анкетними та іншими даними особової справи, фотографією і особливими прик-

144

_

/' їх розподіл за видами установ виконання покарань

метами. Після цього працівник спецчастини розписується в попут­ному списку про прийняття особових справ і прибулих засуджених. Не підлягають прийому засуджені, якщо:

• не визначений вид режиму УВП або вказаний у вироку вид режиму не відповідає режиму даної УВП;

• до виправно-трудової колонії прибув засуджений, зобов'яза­ ний за вироком суду відбувати покарання в тюрмі або навпаки;

-до виправно-трудової колонії або тюрми направлений непов­нолітній;

- особа не встановлена або особова справа містить документи з суперечливими даними;

— засуджені, направлені в УВП з грубими порушеннями встанов­леного порядку (наприклад, до набрання вироком чинності тощо).

Відмовляти в прийомі за іншими формальними підставами, які можна усунути під час відбування покарання, — недоцільно і не­гуманно щодо засудженого.

При прийомі в УВП засуджені підлягають повному обшуку, а їхні речі — догляду. Предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено, вилучаються.

Під час прийому члени комісії знайомляться з особовими спра­вами засуджених, опитують їх, попереджують про відповідальність за порушення встановлених правил поведінки тощо. Рішення комісії оформляється наказом начальника УВП.

Всі засуджені, які прибули в УВП, обов'язково підлягають медич­ному огляду і санітарній обробці, за необхідності перебувають на ме­дичному профілактичному карантині, який для неповнолітніх стано­вить 14 діб, для дорослих (за необхідності) — 10. Вони тримаються в окремих ізольованих приміщеннях, залучаються до праці окремо від інших. У цей період адміністрація колонії, і передусім психолог, вивчає особу засудженого, представники різних служб проводять бесіди, заняття, розраховані на знайомство з правилами внутрішнь­ого розпорядку УВП, правами і обов'язками засуджених, з порядком матеріально-побутового забезпечення тощо. Цей період найбільш важливий для розподілу засуджених за відділеннями.

Прийом засуджених до установ виконання покарання — це не просто певний організаційно-технічний акт. Це важливий етап ви­конання покарання, який має велике виховне значення, і насампе­ред через те, що це початок роботи у досягненні цілей покарання.

У разі прибуття до виправно-трудових установ засуджених іно­земних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та

обов'язки і не пізніше трьох діб скеровує відповідне повідомлення до Департаменту.

Засуджені в тюрмах розміщуються по камерах відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства України на підставі покамерного плану розміщення, за видами виправно-трудових ко­лоній, з яких вони прибули за ухвалою суду або в які підлягають направленню після відбуття строку тюремного ув'язнення. Окремо розміщуються засуджені до довічного позбавлення волі.

Відразу після прибуття до УВП засуджені беруться на облік, який регламентований спеціальними відомчими актами. Правиль­на організація обліку засуджених має важливе значення для орга­нізації виконання покарання і для забезпечення всебічної інформації про осіб, які вчинили злочини і засуджені до позбавлення волі. Вирізняють облік персональний і кількісний. Персональний прово­диться за журналом обліку руху засуджених і реєстрації особових справ, за обліковою карткою, за особовою справою засудженого.

Журнал обліку засуджених — це, власне, офіційний документ, де фіксується щоденна кількість засуджених в УВП, персонально перелічу­ються засуджені, які прибули, і ті, які вибули і куди саме. Крім журналу обліку в УВП є картотека: алфавітна, архівна і контрольно-строкова.

Алфавітна картотека заповнюється за даними особової справи засудженого (прізвище, ім'я, по-батькові, стаття КК, за якою засудже­ний, строк призначеного покарання, чи був засуджений раніше тощо).

Якщо засуджений вибув з УВП, його знімають з обліку, і алфа­вітну картку переносять до архівної картотеки.

Контрольно-строкова картотека потрібна для контролю за своє­ часним звільненням засудженого. Вона містить всі відомості про початок і закінчення строку покарання. Якщо засуджений вибуває з УВП або його переводять до іншої колонії, цю картку слід залу­ чити до особової справи. .

Особова справа є основним обліковим документом. Існують спеціальні правила роботи з особовою справою.

Слід зазначити також, що кожна служба УВП веде облік засуд­жених відповідно до своїх завдань і функцій. Наприклад, оператив­на частина веде облік осіб, які схильні до порушення режиму, до втечі, до вчинення тяжких злочинів тощо. Кожна служба складає звіт про свою діяльність за певний період часу (квартал, півріччя, рік), який містить відомості і відбиває специфіку її роботи.

Призначення засудженим установи виконання покарання (ст. 22 КК України)

Установа виконання покарання (режим)	Чоловіки Виправно-трудова колонія		Жінки Виправно-трудова колонія		Неповнолітні Виховно-трудова колонія
Загальний	1	Вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що не е тяжкими		Всі інші засуджені жінки за вчинені злочини	Всі інші засуджені неповнолітні чоловічої статі, а також всі неповнолітні жіночої статі
Посилений	1	Вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі злочини			Засуджені, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також засуджені, 1 переведені до цих колоній за злісне порушення режиму у виховно-трудових колоніях загального режиму
Суворий	2	а) засуджені до позбавлення волі за особливо небезпечні злочини проти держави б) засуджені, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі	я	а) засуджені, які визнані судом особливо небезпечними рецидивістками б) засуджені до позбавлення волі за особливо небезпечні злочини проти держави в) •засуджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням вот г) засуджені, яким довічне позбавлення вот замінено позбавленням волі на певний строк
Особливий	2	а) засуджені, які визнані судом особливо небезпечними рецидивістами б) засуджені, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в) засуджені, яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк
Тюрма	3	а) засуджені, які визнані судом особливо небезпечними рецидивістами б) засуджені по досягненні 18-річного віку, які вчинили особливо небезпечні злочини проти держави в) засуджені по досягненні 18-річного віку, які вчинили інші тяжкі злочини і яким строк позбавлення волі визначений понад п'ять років г) засуджені до довічного позбавлення волі
Колонія -поселення для осіб, які вчинили злочини з необережності	Вперше засуджені до позбавлення волі особи чоловічої та жіночої статі, які вчинили злочини з необережності
Колон ія -п ос ел єн н я для осіб, які вчинили умисні злочини	Засуджені вперше до позбавлення волі за умисні злочини, які перелічені в абз. 3 ч. 4 ст. 25 КК України
	Якщо строк позбавлення волі не перевищує п'яти років		Незалежно від призначеного строку покарання

Розділ IX