Заіальна частина

Управління пенітенціарними установами здійснюється Мі­ністерством юстиції, у структурі якого є відповідна дирекція пені­тенціарної адміністрації. Як і в інших країнах, у Франції тюрми роз­поділяються на центральні (для засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад один рік) і місцеві (вони назива­ються ще виправними, арештними будинками або місцевими тюр­мами). У Франції налічується 14 центральних тюрем, одна з них — жіноча. Всі засуджені, які прибули до центральної тюрми, повинні відбути своєрідний «карантин», тобто відсидити в одиночній камері для проходження відповідної адаптації до умов життя в тюрмі срок не більший 45 днів. Після проходження такої адаптації їх перево­дять до загальних камер. Місцеві тюрми знаходяться в підпорядку­ванні департаментів. Тут тримають засуджених різних категорій: підслідних; осіб, які засуджені на невеликі строки позбавлення волі; засуджених до смертної кари; осіб, засуджених за несплату боргів. Як і в інших країнах, є пенітенціарні установи напіввільного режи­му, де тримають осіб, засуджених на невеликий строк (який не пе­ревищує шести місяців).

У пенітенціарних установах Франції застосовується прогресивна система відбування покарання, організується праця засуджених, професійне і загальноосвітнє навчання (щоправда, перед навчанням ста­виться надто скромне завдання — навчити читати, писати, лічити). Вся виправна система спрямована на те, щоб підготувати засудженого до без­болісного входження в нове життя на волі, успішної соціальної адаптації.

У Франції є окремі пенітенціарні установи для неповнолітніх правопорушників (існує ціла система виховних і виправних установ для них) — це центри по спостереженню за неповнолітніми, цент­ри виховання під наглядом. Є приватні установи для неповнолітніх, що належать релігійним об'єднанням і благодійним організаціям. Як до дорослих засуджених, так і до неповнолітніх правопоруш­ників широко застосовується система пробації.

Німеччина. Пенітенціарні установи Німеччини регулюються Федеральним кримінальним кодексом 1975 року і спеціальним за­коном — Законом «Про виконання покарання у вигляді позбавлен­ня волі і заходи виправлення і безпеки, що виражаються в позбав­ленні волі», який був прийнятий у 1976 році, а окремі нововведен­ня, які мають гуманний характер, набрали чинності в різний час (у 1980, 1982 і у 1986 роках).

Система пенітенціарних установ досить різноманітна: відкриті установи; закриті установи, де засуджених тримають під озброєною охороною; установи, призначені для використання заходів виправ-

120

лення і безпеки: соціально-терапевтичні установи, установи для тримання рецидивістів після відбування ними строку покарання (так звані невиправлені), психіатричні (у тому числі й для наркоманів і алкоголіків) лікувальні установи, установи для засуджених жінок; установи для неповнолітніх правопорушників; установи для запо­біжного ув'язнення. У перелічених пенітенціарних установах існу­ють закриті, а в окремих випадках напіввідкритий режими. Умови тримання засуджених досить пільгові, вільні, особливо якщо по­рівнювати з умовами тримання засуджених у вітчизняних устано­вах виконання покарання. Тут передбачається відпустка засудже­ним, які відбули не менше 18 місяців визначеного строку покаран­ня; у разі довічного ув'язнення відпустка засудженому може бути надана по закінченні 10 років відбутого строку і т. ін.

Засуджені, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, залучаються до посильної праці, щоправда за свою працю вони одержують не зарплату, а грошову винагороду. Припускається ро­бота засуджених і за межами пенітенціарних установ, але під нагля­дом. Зароблені в місцях позбавлення волі кошти засуджені можуть витрачати на свій розсуд. Великого значення надається відправлен­ню у тюрмах та інших виправних установах релігійних обрядів, без будь-яких обмежень. Для підтримання відповідного режиму три­мання передбачена система заходів дисциплінарного впливу на за­суджених, заходів заохочення, спеціальних заходів безпеки. Органі­зується також професійне і загальноосвітнє навчання, медичне обслу­говування. Надто цікавою є система надання соціальної допомоги звільненим від відбування покарання та організації соціального контролю за поведінкою звільнених.

У тюрмах Німеччини досить чітко функціонує система соціальної реабілітації засуджених, багато уваги приділяється процесу соціальної адаптації звільнених від відбування покарання¹. Існують і в інших краї­нах цікаві пенітенціарні системи², в яких досить ефективно здійснюєть­ся виконання кримінальних покарань, у тому числі й позбавлення волі.

Практика свідчить, що в багатьох країнах умови проживання, праці та відпочинку засуджених у тюрмах, наскільки це можливо, наближені до загальноприйнятих норм проживання³. Зараз, коли в

Див. про це докладно: Чухин Й. В тюрьмах Германии // Преступление й на-казание. - 1997. - № 5. - С. 33-36.

² Див.: Бриллиантов А. Система исполнения у головних наказаний в Швейца- рии // Преступление й наказание. - 1997. - № 9. - С. 33-35.

³ Див., напр.: Романов А. Датский вариант // Воспитание й правопорядок. — 1991.-№ 5.-С. 29-31.

121

Україні відбуваються докорінні перетворення в кримінально-вико­навчій системі, особливо уважно слід вивчати, а також застосову­вати досвід пенітенціарних систем інших держав, у яких діяльність установ виконання покарання пристосована до сучасних ринкових відносин.

Як правильно зазначає більшість учених та практичних праців­ників, всі існуючі нині проблеми в кримінально-виконавчому праві України можуть бути вирішені з успіхом тільки тоді, коли громадсь­ка правосвідомість, а головне, вся державна політика будуть спря­мовані і налаштовані на докорінну зміну діяльності установ вико­нання покарання та всіх інших органів держави, причетних до ви­конання кримінальних покарань.

Особлива частина

Розділ VIII

Класифікація засуджених до позбавлення волі і їх розподіл за видами установ виконання покарань