§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах

Сполучені Штати Америки. Основним видом місць позбавлен­ня волі в США є тюрми, їх розрізняють на тюрми федеральні, тюр­ми штатів («ргізоп») і місцеві муніципальні чи окружні, або тюрми графств («]аі!»). Організація і діяльність федеральних тюрем рег­ламентується спеціальним законодавством: нормами розділу «Тюрма й ув'язнені», гл. XVII «Кодифікованого кримінального і кримінально-процесуального законодавства» Зведення законів США. Діяльність місцевих тюрем і тюрем штатів регулюється за­конодавством відповідних штатів.

117

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Федеральні тюрми чи федеральні виправні установи і тюрми штатів залежно від встановленого в них режиму розподіляються на чотири категорії: надзвичайної безпеки, максимальної безпеки, се­редньої безпеки, мінімальної безпеки. Окремі тюрми мають зміша­ний вид. Ступінь безпеки встановлюється статутом місцевої тюр­ми. Тому в тюрмах однієї категорії умови тримання засуджених можуть значно відрізнятися.

Установи мінімальної безпеки обладнуються як табори або ферми (подібно до вітчизняних колоній-поселень), у яких режим є напіввільний, відсутня озброєна охорона, засуджені працюють в основному за межа­ми тюрми в сільськогосподарських організаціях. Тюрми середньої без­пеки інакше називають пенітенціарними або реформаторіями¹. Тут та­кож засуджені можуть працювати за межами тюрми. Тюрми максималь­ної і надзвичайної безпеки являють собою тюрми зі всіма зовнішніми атрибутами (високі стіни з вишками озброєної охорони, колючим дро­том і т. ін.). За межами території тюрми засуджені не працюють. У місце­вих тюрмах тримають осіб, до яких ужитий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час розслідування кримінальної справи, а також засуджених, яким за вироком суду призначені короткі або відносно не­великі строки позбавлення волі. В усіх категоріях тюрем створені умо­ви для занять спортом, організується професійне навчання найпошире­нішим професіям, спеціальностям, загальноосвітнє навчання.

Для неповнолітніх правопорушників створюються спеціальні пенітенціарні установи (реформаторії, їх називають також виховни­ми школами). В окремих випадках організуються табори або фер­ми з відповідним режимом тримання засуджених. У деяких штатах існують будинки для неповнолітніх, у яких тримають і підслідних, і засуджених, причому останні відбувають там весь строк покаран­ня. У багатьох джерелах йдеться про суттєві відмінності в умовах відбування покарання неповнолітніми в різних штатах, а також про те, що ці умови значно м'якші, ніж у виправних установах для до­рослих. До неповнолітніх частіше, ніж до дорослих на звільнени­ми пільгових умовах застосовуються дострокове звільнення та інститут пробації (це особливий інститут спостереження за повед-

Реформаторій (англ. Іо геіоітп — виправляти). Про історію виникнення та по­рядок виконання і відбування покарання в них див. докладніше: Гернет М. Н. Аме-риканские реформатории // Право. - 1902. -№ 50, 51; Дриль Д. Исправительное за-ведение (Яеґогтаїогу) в Конкорде (штат Массачусетс) // Журн. Министерства юсти-ции. - 1897, апр.: Пионтковский А. Исправительно-воспитательньїе институтьі в Северной Америке. -Ярославль,!897; Позньїшев С. В. Основи пенитенциарной нау­ки. - М., 1923; Исаев М. М. ОсновьІ пенитенциарной политики. - М., 1927 та ін.

118

Розділ VII. Особливості правового регулювання виконання покарання...

інкою звільнених, які не направлені до місць позбавлення волі, і за достроково звільненими від відбування позбавлення волі, на яких судом покладений обов'язок виконувати приписану поведінку).

Велика Британія. Діяльність пенітенціарних установ Великої Британії регламентується Законом про кримінальну юстицію 1948 року і спеціальним законом про тюрми 1952 року.

Пенітенціарна система Великої Британії охоплює насамперед місцеві (тюрми міст, графств та інших регіонів) та центральні тюр­ми. До місцевих тюрм направляються засуджені в тій місцевості, де вони проживали до арешту. Таке правило застосовується особливо до осіб, засуджених на короткі строки позбавлення волі. Центральні тюрми розподіляються на три категорії залежно від строку позбав­лення волі, визначеного винному за вироком суду. В Англії коротко­строковим позбавленням волі є строк до 18 місяців, середньостроко-вим — від 18 місяців до 5 років і довгостроковим — понад 5 років. За видами режиму центральні тюрми поділяються на відкриті і зак­риті. У тюрмах відкритого типу відбуває покарання незначна части­на від загальної кількості осіб, засуджених до тюремного ув'язнен­ня, більшість з яких засуджені на строк від 3 до 6 місяців, в окремих випадках — до 2 років. У тюрмах замкнутого типу відбувають пока­рання особи, засуджені на триваліші строки позбавлення волі.

У тюрмах Великої Британії панує строгий порядок, у них су­воро дотримуються вимог безпеки. Передбачені такі заходи дисцип­лінарного стягнення до засуджених: поміщення до спеціальної ка­мери в наручниках, поміщення до одиночної камери, зменшення денного раціону харчування, відсторонення від роботи спільно з іншими засудженими, позбавлення привілеїв, припинення нараху­вання заробітної плати та ін.

В Англії застосовується інститут пробації. однак тут він має деякі особливості: передбачена можливість помістити особу до спеціального закладу відкритого типу на строк до 12 місяців, їх існує декілька категорій — в одних особа може проживати і водночас працювати, в інших — тільки проживати, а ще в інших — може проживати і водночас працювати за межами такого закладу. У разі застосування інституту пробації до неповнолітніх їх можуть направити до центрів відвідування (тут знаходяться особи у віці від 10 до 21 року). У разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітніх вони відбувають покарання в спеціальних установах (тюрмах, борт-стальських центрах затримання та в спеціальних школах).

Франція. Пенітенціарна система Франції регламентується по­становами Кримінально-процесуального кодексу 1958 року зі зміна­ми і доповненнями, внесеними законом від 11 липня 1975 року.

119