
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
Дуже важливою і ефективною формою участі громадськості у виправленні засуджених є шефство трудових колективів над уста-
Див.: Ведомости Верховного Совета УкраиньІ. - 1991. - № 14. - Ст. 170. 2 Там само. - № 304. - Ст. 451.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
новами виконання покарання (ст. 125 ВТК України). Над установами виконання покарання здійснюється шефство трудових колективів підприємств, культурно-просвітницьких установ, навчальних закладів, а також інших державних і громадських організацій. Основним завданням шефської роботи є сприяння адміністрації колоній у виправленні засуджених, а також надання допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні особам, звільненим з місць позбавлення волі. Трудові колективи підприємств і громадські об'єднання надають допомогу в розвитку виробництва колоній, у проведенні виховної роботи, організації загальноосвітнього і професійного навчання.
З метою підвищення активності громадських організацій у виправленні неповнолітніх у виховно-трудових колоніях відповідно до ст. 124 ВТК України створюються ради громадськості, які складаються з представників профспілкових та інших громадських об'єднань і трудових колективів. До складу ради громадськості входить начальник виховно-трудової колонії або його заступник.
Основним завданням ради громадськості є організація шефської роботи підприємств, навчальних закладів, культурно-просвітницьких установ та інших державних і громадських організацій у виховно-трудовій колонії. З цією метою рада громадськості надає безпосередню допомогу у виправленні засуджених, у створенні для них необхідних житлово-побутових умов, бере участь у підготовці і проведенні різноманітних громадських оглядів, залучає представників організацій, що шефствують, як вихователів на громадських засадах, керівників різних гуртків і спортивних секцій. Рада громадськості має право вносити пропозиції про поліпшення роботи адміністрації ВТК до служби у справах неповнолітніх.
Чинне кримінально-виконавче законодавство припускає можливість участі громадськості у виправленні засуджених і в інших формах, які можуть виникати за ініціативою громадян. Однак всі форми участі громадськості у виправленні засуджених мають відповідати загальним положенням та принципам виконання кримінального покарання, встановлених кримінально-виконавчим законодавством України.
Практика свідчить, що насправді за ініціативою громадян з'являються нові, ефективні форми участі громадськості у виправленні засуджених. До них належить індивідуальне шефство представників громадськості над окремими засудженими. Індивідуальне шефство практикується звичайно в роботі з важковиховуваними засудженими, які потребують додаткового і суто індивідуалізованого виховного впливу. Індивідуальне шефство над засудженими
Розділ VI. Участь громадськості у виправленні засуджених
здійснюють лише представники громадськості, які мають досвід виховної роботи.
Крім того, представники громадськості беруть участь у роботі методичних рад і рад вихователів, що створюються в установах виконання покарання. Методичні ради і ради вихователів намічають заходи, опрацьовують методичні пропозиції і рекомендації для підвищення ефективності виховної роботи з засудженими, складають індивідуальні плани виховної роботи з важковиховуваними засудженими, залучають до виховної діяльності в місцях позбавлення волі представників громадськості. Методичні ради створюються звичайно при начальникові УВП, а ради вихователів — при начальникові загону. Ці посадові особи керують означеними радами. У роботі методичних рад і рад вихователів беруть участь представники громадськості, які мають неабиякий педагогічний хист.
У виховній діяльності місць позбавлення волі беруть участь і родичі засуджених. Участь родичів базується на їхніх родинних відносинах з засудженими. Практика свідчить, що найдоцільніше залучати родичів до складання і реалізації індивідуальної програми виправлення засуджених. Родичі можуть повідомити співробітникам УВП дані, необхідні для індивідуальної роботи з засудженими. З цією метою використовуються бесіди співробітників УВП з родичами, які прибули на побачення, листування з ними. Родичі часто допомагають начальникові загону знайти правильний підхід до засудженого. У деяких УВП практикується залучення родичів для виховного впливу на порушників режиму. Для цього родичів запрошують на засідання самодіяльних організацій, спостережних комісій та служб у справах неповнолітніх. Водночас слід враховувати, що контакти засуджених зі своїми родичами дають помітні результати тоді, коли співробітники УВП проводять з ними необхідну виховну роботу. Це важливо для вироблення єдиних вимог до засудженого з боку адміністрації УВП і родичів.
Одна з форм участі громадськості у виправленні засуджених — робота позаштатних працівників УВП. їх залучають на добровільних засадах для надання допомоги УВП. Це можуть бути особи з числа пенсіонерів органів МВС, СБУ, Збройних Сил України, а також педагоги, юристи і представники громадських об'єднань. Працювати як позаштатні працівники можуть лише особи, які характеризуються позитивно, мають навички виховної роботи, по можливості з вищою або середньою спеціальною освітою. Вони ведуть виховну роботу з засудженими, беруть участь у профілактиці правопорушень і злочинів серед засуджених, у здійсненні кон-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
тролю за виконанням засудженими встановленого розпорядку дня і т. ін.
Залучення позаштатних працівників до виправлення засуджених і організація їх роботи здійснюється відповідно до відомчих нормативних актів Державного департаменту України з питань виконання покарань. Позаштатні працівники беруть участь у роботі багатьох установ виконання покарання.
Ці основні форми участі громадськості у виправленні засуджених і становлять своєрідну систему суб'єктів громадського впливу на засуджених, їх вплив можна розглядати як громадський вплив у широкому смислі слова.
Розділ VII
Особливості правового регулювання виконання покарання в зарубіжних країнах