
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
Вивчення ролі громадськості (громадських організацій, об'єднань) у процесі виправлення засуджених різних видів кримінального покарання, у тому числі й засуджених до позбавлення волі, є однією з актуальних проблем науки кримінально-виконавчого права і найважливішим завданням, що постають перед кримінально-виконавчим законодавством.
Участь громадськості у виправленні засуджених, зокрема до позбавлення волі, є конкретною реалізацією одного з принципів кримінально-виконавчої політики, що передбачає участь громадських об'єднань і трудових колективів, а також окремих громадян у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ виконання покарання і у процесі виховного впливу на засуджених.
Чинне законодавство закріпило принцип участі громадськості у виправленні засуджених у ст. 9 ВТК України: «У виправленні засуджених, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ та органів, що виконують вироки суду до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, бере участь громадськість».
Кримінально-виконавче законодавство України, визначаючи організаційні форми і порядок участі громадськості у виправленні засуджених, вирішує ці питання з урахуванням накопиченого позитивного досвіду участі громадськості у виправленні засуджених та здійсненні громадського контролю за діяльністю установ і органів, що виконують вироки суду до означених видів кримінального покарання. У Виправно-трудовому кодексі України цим питанням присвячений розділ VIII, ст. 122-126.
§ 2. Спостережні комісії
Найважливішою формою участі громадськості у виправленні засуджених є спостережні комісії. Завдання, права і організація діяльності спостережної комісії регламентується чинним кримінально-
102
виконавчим законодавством (ст. 122 ВТК України) і спеціальним Положенням про спостережну комісію1. Відповідно до означених нормативних актів спостережні комісії організуються при місцевих органах влади. У разі необхідності в районних (міських без районного поділу) органах самоврядування можуть бути утворені дві і більше спостережні комісії. Як виняток спостережні комісії можуть утворюватися при селищних органах влади, розташованих на значній відстані від районних центрів.
До складу спостережних комісій можуть включатися депутати, представники профспілкових та інших громадських об'єднань і трудових колективів з числа досвідчених вихователів, ветеранів праці, пенсіонерів-учителів, офіцерів запасу і т. ін. Як показує практика, у роботі спостережних комісій беруть участь, крім того, представники органів освіти, охорони здоров'я, культури, вчені-фахівці в галузі кримінально-виконавчого права, студенти, ветерани органів суду, прокуратури, МВС та інші представники громадськості. Проте до складу спостережних комісій не можуть належати працівники органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, а також адвокати. Ці особи, враховуючи їх посадове становище', беруть участь у виправленні засуджених в інших формах.
Районні, міські та обласні спостережні комісії утворюються відповідними владними структурами, причому склад комісій затверджується на строк повноважень цих органів. Спостережна комісія при Кабінеті Міністрів України утворюється урядом України.
Беручи участь у виправленні осіб, які відбувають позбавлення волі, спостережні комісії:
а) здійснюють постійний громадський контроль за діяльністю УВП щодо виконання позбавлення волі, виправлення засуджених;
б) беруть безпосередню участь у рішенні питань, пов'язаних зі зміною правового статусу засуджених;
в) беруть безпосередню участь в організації і здійсненні інди відуальної виховної роботи з засудженими;
г) залучають громадськість до виправлення засуджених. Контрольні функції спостережних комісій полягають у тому, що
вони, згідно з Положенням про них, мають право перевіряти діяльність адміністрації установ виконання покарання, вимагати подання необхідних документів і довідок, проводити прийом засуджених, знайомитися з їх особовими справами, приймати від них і розглядати скарги і заяви, заслуховувати на своїх засіданнях звіти
' Див.: Ведомости Верховного Совета УССР. - 19,67. - № 10. - Ст. 89; 1970. -№32.-Ст.238; 1972. -№ 8. -Ст. 43; 1973.-№ 15.-Ст. 111; 1985. -№ 2. -Ст. 29.
103
адміністрації УВП і вносити пропозиції про усунення недоліків у роботі, вносити на розгляд місцевих органів влади пропозиції про поліпшення діяльності УВП. Реалізуючи свої контрольні функції, спостережні комісії спільно з органами прокуратури забезпечують дотримання в установах виконання покарання вимог законності.
Участь спостережних комісій у вирішенні питань про зміну правового становища засуджених виражається в тому, що вони спільно з адміністрацією місць позбавлення волі або самостійно порушують клопотання про помилування, входять спільно з адміністрацією місць позбавлення волі з поданнями до суду про умовно-дострокове звільнення засуджених так само, як і про заміну невідбу-тоїчастини покарання більш м'яким покаранням (ст. КПК України), дають згоду на подання адміністрацією місць позбавлення волі матеріалів до суду про переведення засуджених до колоній-посе-лень. Спостережні комісії спільно з адміністрацією УВП роблять висновок про необхідність встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, у випадках, передбачених чинним законодавством. Крім того, самостійно порушують питання про пом'якшення мір покарання засудженим або підтримують клопотання адміністрації місць позбавлення волі з цього приводу. Вони наділені також правом самостійно входити до суду з поданнями про заміну тюремного ув'язнення відбуванням покарання в колонії, а відбування покарання в колонії—тюремним ув'язненням. Низку питань, пов'язаних зі зміною правового становища засуджених, адміністрація УВП може вирішувати лише за згодою спостережних комісій. До них належать: переведення засуджених, яких тримають у колоніях загального, посиленого і строгого режиму, до приміщень камерного типу; переведення засуджених у колоніях особливого режиму з приміщень камерного типу до звичайних житлових приміщень у тій самій колонії (ст. 65 ВТК України); надання засудженим права пересування без конвою (ст. 78-80 ВТК України); дозвіл проживання засудженим жінкам за межами колонії (ст. 35 ВТК України); встановлення строку тримання засуджених на строгому режимі в тюрмі (ст. 17 ВТК України).
Таким чином, зміна правового становища засуджених вирішується здебільшого за активної участі спостережних комісій (в усякому разі має вирішуватися).
Беручи безпосередню участь у виправленні засуджених, спостережні комісії спільно з адміністрацією за участю інших представників громадськості вживають у місцях позбавлення волі цілеспрямованих виховних заходів.
104
Розділ VI. Участь громадськості у виправленні засуджених
Завдання залучення громадськості до виховної діяльності в місцях позбавлення волі вирішується спостережними комісіями шляхом:
координації роботи підприємств, організацій і установ, що шефствують над УВП;
надання їм допомоги у виборі найефективніших форм і заходів виховного впливу на засуджених;
внесення на розгляд місцевих органів влади пропозицій, спрямованих на поліпшення участі громадськості у виправленні засуджених;
заслуховування на своїх засіданнях звітів адміністрацій підприємств, установ і організацій, що шефствують над УВП, і внесення пропозицій щодо усунення недоліків у їх роботі.