- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
За чинним законодавством існує два види виправних робіт без позбавлення волі — за місцем роботи і в інших місцях, які визначаються органами, що відають виконанням цього виду покарання, але в районі проживання засудженого.
98
Порядок та умови відбування виправних робіт, застосування заходів карального і виховного впливу до засуджених і участь громадських об'єднань у процесі їх виправлення визначаються Виправно-трудовим кодексом України та іншими законодавчими актами, а також наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Виконується цей вид кримінального покарання відділи (відділення, групи) виконання покарань, що не пов'язані з позбавлення волі Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Особи, які відбувають виправні роботи без позбавлення волі, мають певні обов'язки і права, встановлені законодавством України для громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства, з обмеженнями, передбаченими законом для засуджених, а також що випливають із вироку суду і режиму, встановленого ст. 94-107 ВТК України.
Виправні роботи, крім утримань частини заробітку, тягнуть за собою низку обмежень трудових прав засудженого і, певною мірою, свободи пересування. Відбування цього виду кримінального покарання примушує засудженого залишатися в тій місцевості, в якій він працює; він не може звільнитися з роботи за власним бажанням без дозволу відповідного органу, що відає виконанням покарання у вигляді виправних робіт.
Основні обмеження трудових і особистих прав засуджених є обов'язковими як для осіб, які відбувають покарання за місцем роботи, так і для осіб, які відбувають покарання в інших місцях. Разом з тим для осіб, які відбувають покарання не за місцем роботи, встановлюються додаткові обмеження.
Засуджений до виправних робіт в інших місцях повинен бути звільнений з колишнього місця роботи або служби. Звільнення в цьому разі проводиться відповідно до трудового законодавства (ч. 7 ст. 36 КЗпП України), згідно з яким однією з підстав припинення трудового договору є набрання чинності вироку суду, яким робітник засуджений до покарання, що виключає можливість продовження даної роботи. Для такого звільнення згода відповідного комітету профспілки не вимагається.
Виправні роботи без позбавлення волі відбуваються тільки на державних і громадських підприємствах, в установах, організаціях. Жодних винятків з цього правила закон не припускає.
99
§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
Направлення до дисциплінарного батальйону є одним з основних видів кримінально-правових заходів впливу.
Дисциплінарні батальйони — особливі військові частини в складі Збройних Сил України, які є органом держави, що виконують даний вид покарання. Дисциплінарні батальйони не належать до виправно-трудових установ. В юридичній літературі висловлюється думка, що не можна припускати наявності в складі Збройних Сил України особливої структури з «кримінальним контингентом»1.
Згідно з Положенням про дисциплінарний батальйон, затвердженим Указом Президента України від 5 квітня 1994 року, тримання в дисциплінарному батальйоні має метою виправлення засуджених у дусі чесного ставлення до праці і військової служби, точного дотримання ними Конституції і законів України, військової присяги, військових статутів і запобігання злочинам.
Підставою для тримання засуджених у дисциплінарному батальйоні є вирок військового суду, що набрав законної сили. І ця міра застосовується лише до військовослужбовців термінової служби, засуджених за вчинення злочину.
Засуджених направляють у дисциплінарний батальйон на строк від трьох місяців до двох років. Водночас такий вид кримінального покарання застосовується не тільки за військові злочини, але й за інші злочини, коли суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого, знайде доцільним замість позбавлення волі на строк до трьох років застосувати направлення в дисциплінарний батальйон на той самий строк. У таких випадках суд зобов'язаний встановити у вироку строк позбавлення волі, а потім вказати на те, що він заміняє міру покарання у вигляді позбавлення волі на покарання у вигляді направлення до дисциплінарного батальйону.
У статті 34 Кримінального кодексу України зазначається, що направлення до дисциплінарного батальйону замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі в тюрмах і виправно-трудових колоніях.
Особи, які відбувають покарання у вигляді направлення до дисциплінарного батальйону, мають відповідні обов'язки і права, встановлені законодавством України для громадян України, з обмєжен-
Соболев А. Дисбат: воинская часть или исправительное учреждение? // Голос УкраиньІ. - 1996. - 13 марта.
100
нями, передбаченими законом для засуджених, які випливають з вироку військового суду і режиму, встановленого Положенням про дисциплінарний батальйон.
Особи, які відбувають покарання в такому батальйоні, продовжують бути військовослужбовцями: носять ту ж форму, знаходяться на продовольчому, речовому і грошовому забезпеченні, займаються бойовою і фізичною підготовкою. Розпорядок дня такий же, як і в інших військових частинах, але тут передбачена обов'язкова робота на будь-якому виробництві, гроші за цю роботу їм не нараховуються, на роботу військовослужбовців виводять під збройним конвоєм, вони не несуть караульної служби.
Звільнення з дисциплінарного батальйону здійснюється:
а) після відбування строку покарання, визначеного вироком суду;
б) з огляду на амністії;
в) у зв'язку з помилуванням;
г) у зв'язку з винесенням судом визначення або постанови про звільнення від відбування покарання через хворобу, умовно-дост- роково та за іншими підставами, передбаченими законом.
Осіб, звільнених із дисциплінарного батальйону, направляють для подальшого проходження служби, як правило, до тих же військових частин, у яких вони проходили службу до засудження. Час перебування в дисциплінарному батальйоні в строк дійсної військової служби, як правило, не зараховується.
Особи, які відбули покарання в дисциплінарному батальйоні або достроково звільнені з нього, визнаються особами, які не мають судимості.
Розділ VI
Участь громадськості у виправленні засуджених