
- •§ 1. Поняття кримінально-виконавчої політики
- •§ 2. Принципи кримінально-виконавчої політики
- •§ 3. Кримінально-виконавче право: предмет і метод
- •§ 4. Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і метод
- •§ 1. Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховним впливом на засудженні
- •§ 2. Процес карального і виховного впливу
- •§ 3. Критерії виправлення засуджених
- •§ 4. Види і структура норм кримінально-виконавчого права
- •§ 5. Джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 6. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх елементи
- •§ 1. Види і система установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності установ виконання покарання
- •§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
- •§ 4. Управління діяльністю установ виконання покарання та інших органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 5. Поняття та критерії оцінки ефективності діяльності установ виконання покарання
- •§ 6. Способи забезпечення законності в діяльності установ та органів держави, що виконують кримінальні покарання
- •§ 2. Правове становище засуджених до позбавлення волі
- •§ 3, Спеціальні обов'язки і права осіб, позбавлених волі
- •§ 4. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна
- •§ 5. Правове становище засуджених до виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 6. Правове становище засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон
- •§ 1. Значення і правова природа участі громадськості в діяльності установ виконання покарання
- •§ 2. Спостережні комісії
- •§ 3. Служби у справах неповнолітніх
- •§ 4. Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених
- •§ 1. Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 2. Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних країнах
- •Заіальна частина
- •§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання покарання
- •§ 3. Прийом і облік засуджених в установі виконання покарання
- •Режим виконання
- •§ 1. Поняття режиму виконання і відбування
- •§ 2. Зміст режиму, його елементи
- •§ 3. Поняття прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи
- •§ 4. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі
- •§ 5. Пересування без конвою або супроводу осіб, позбавлених волі
- •§ 6. Проживання засуджених жінок за межами колонії. Направлення засуджених до колоній-поселень, надання їм права пересування без конвою або без супроводу
- •§ 7, Короткостроковий виїзд за межі місць позбавлення волі
- •§ 1. Суспільне корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених
- •§ 2. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарання
- •§ 3. Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 4. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 5. Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі
- •§ 1. Завдання і організація виховної роботи з засудженими в місцях позбавлення волі
- •§ 2. Форми виховної роботи
- •§ 3. Самодіяльні організації в установах виконання покарання
- •§ 1. Завдання і організація загальноосвітнього навчання в установах виконання покарання
- •§ 2. Організація і форми загальноосвітнього
- •§ 1. Призначення і види виправно-трудових колоній-поселень
- •§ 2. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі у виправно-трудових колоніях-поселеннях
- •§ 1. Особливості виконання позбавлення волі в тюрмі
- •§ 2. Слідчі ізолятори і їх місце в системі місць позбавлення волі. Особливості режиму
- •§ 1. Специфічні риси виховно-трудових колоній і завдання, поставлені перед ними
- •§ 2. Організаційна структура виховно-трудових колоній
- •§ 3. Режим у виховно-трудових колоніях
- •§ 4. Навчально-виховна робота, професійне навчання і праця неповнолітніх
- •§ 5. Переведення засуджених з виховно-трудових колоній до виправно-трудових колоній
- •§ 1. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі
- •§ 2. Медико-санітарне забезпечення засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
- •§ 1. Види виправних робіт без позбавлення волі і порядок їх відбування
- •§ 2. Умови відбування виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 1. Правове становище засуджених до покарань, не пов'язаних з виправно-трудовим впливом
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у вигляді громадської догани
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у вигляді конфіскації майна
- •§ 6. Порядок ї умови виконання покарання у вигляді позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів і державних нагород
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у вигляді позбавлення батьківських прав
- •§ 1. Загальна характеристика підстав звільнення від відбування покарання
- •§ 2. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання за відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 3. Порядок і підстави звільнення від відбування покарання в силу акту амністії або у зв'язку з помилуванням
- •§ 4. Порядок і умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з хронічною або іншою тяжкою хворобою
- •§ 5. Порядок і умови представлення засуджених до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
- •§ 6. Порядок звільнення від відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі
- •§ 7. Порядок звільнення, час звільнення і документи, що оформлюються при звільненні
- •§ 8. Надання матеріальної допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі
- •§ 1. Організація нагляду за особами, умовно-
- •§ 2. Трудове і побутове влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі
- •§ 3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Підстави його встановлення і порядок здійснення
- •§ 1. Персонал установ кримінально-виконавчої системи
- •§ 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи
§ 3. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, які проводять боротьбу зі злочинністю
Діяльність органів, що виконують кримінальні покарання, тісно пов'язана з роботою органів дізнання, слідства, прокуратури та суду. Цей зв'язок випливає з того, що діяльність усіх перелічених органів підпорядкована одному завданню — боротьбі зі злочинністю в нашій країні. Відносини між різними органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, характеризуються взаємозв'язком та взаємозалежністю: що успішніше виконує свої функції один орган, то успішнішою є діяльність інших. ІДе положення є правильним не тільки в розумінні залежності діяльності органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю на заключних етапах, від діяльності органів, що ведуть таку діяльність на первісних етапах, але й навпаки.
Можна виокремити такі форми взаємодії цих органів та установ.
Передусім установи виконання покарання взаємодіють з органами розслідування шляхом сприяння органів розслідування адміністрації місць позбавлення волі в усуненні причин та умов, що спричиняють вчинення нових злочинів як засудженими, так і звільненими від покарання, у вивченні особи засудженого та організації з ним ефективнішої виховної роботи. Зі свого боку працівники установ виконання покарання сприяють органам розслідування у вивченні особи обвинуваченого і виявленні нерозкритих раніше злочинів, вчинених особами, які відбувають покарання.
Органи розслідування в ряді випадків надають адміністрації установ виконання покарання більшу допомогу у вивченні особи засудженого, сповіщаючи дані про нього. Дані, що містяться в особовій справі засудженого при його прибутті до установи виконання покарання мають лише поверхові відомості про нього. Копія вироку суду, анкета арештованого і деякі інші настановні дані (фотографія, дактилокарта) —оце все, що є в розпорядженні адміністрації УВП в перші дні відбування засудженим покарання. В особовій справі відсутні дані, встанов-
70
лені слідчим у процесі розслідування, які потрібні вихователю: про причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, про минулу злочинну діяльність засудженого, дані, що характеризують поведінку засудженого до арешту в побуті, на виробництві та інші важливі відомості. Налагодження адміністрацією УВП ділових контактів з органами розслідування дозволяє заповнювати такі прогалини.
Діяльність установ виконання покарання щодо виправлення засуджених тісно пов'язана з діяльністю судів. Суд визначає вид і розмір покарання, що підлягає відбуванню винним у вчиненні злочину, визначає вид позбавлення воді (тюремне ув'язнення або позбавлення волі у виправно-трудовій чи виховно-трудовій колонії певного режиму). Від справедливості і доцільності визначеного покарання залежить ефективність його виправного впливу.
Дише суд може змінити вирок у процесі його виконання: перевести засудженого з тюрми до колонії, з колонії загального, посиленого і строгого режимів — до колонії-поселення, умовно-достроко-во звільнити від відбування покарання, замінити невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням. Суд вирішує питання переведення з колонії до тюрми, заміни виправних робіт позбавленням волі.
На суд покладається обов'язок контролю за виконанням вироків. Адміністрація місця позбавлення волі повинна сповіщати суд про місце відбування покарання засудженим (ст. 404 Кримінально-процесуального кодексу України). З цього положення закону випливає, що всі наступні переміщування засудженого (переведення з колонії до тюрми, умовно-дострокове звільнення і т. ін.) мають бути відомі суду, що виніс вирок.
У процесі виконання покарання адміністрації УВП можуть бути відомі обставини, що потребують перегляду вироку. У таких випадках адміністрація зобов'язана довести зазначені обставини до відомості службових осіб, від яких залежить винесення протесту в порядіф' нагляду.
Контроль суду за виконанням вироків і взаємодія судів з органами, що виконують покарання, забезпечує ефективне виконання вироку, сприяє досягненню мети виправлення засуджених, загального і спеціального запобігання. Форми взаємодії судів та установ виконання покарання постійно розвиваються. Останніми роками поширюється така форма взаємодії цих органів, як участь судів в опрацюванні заходів щодо поліпшення виховної роботи з засудженими і закріплення результатів виправлення відносно звільнених від покарання. Ця форма закріплена в багатьох постановах вищих судових органів, у яких підкреслюється необхідність рекомендувати судам, на території яких є установи виконання покарання, підтри-
71
мувати постійний зв'язок з адміністрацією УВП і спостережними комісіями та службами у справах неповнолітніх; брати участь в опрацюванні заходів щодо поліпшення виховної роботи в УВП.
Адміністрація місць позбавлення волі підтримує зв'язок з органами внутрішніх справ за місцем проживання звільненого, особливо в тих випадках, коли за окремими категоріями звільнених від відбування покарання встановлюється адміністративний нагляд. В організації взаємодії органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, активна роль належить прокуратурі, яка здійснює нагляд за законністю в діяльності УВП, суду, органів дізнання і слідства, міліції. У процесі здійснення нагляду прокуратура виступає як організатор взаємодії різних органів (спільне планування роботи, проведення спільних заходів, організація міжвідомчих нарад із спеціальних питань щодо боротьби зі злочинністю і т. ін.).