1.5. Загальна шкала підсумкового оцінювання за курс

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90 — 100
В	Добре	83 — 89
С	Добре	75 — 82
D	Задовільно	68 — 74
E	Задовільно	60 — 67
FХ	Незадовільно з можливістю повторного складання	35 — 59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0 — 34

1.6. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів та виконання різних видів робіт

Конспект лекцій

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

• ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;

• перегляд конспекту лекції;

• прочитання відповідного розділу підручника;

• ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

• виконання завдань для самостійної роботи;

• засвоєння опорних понять теми;

• запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.

У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10 – 15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Значення термінів і понять можна взяти у словниках, енциклопедіях тощо.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом поза аудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

Реферати повинні складися із титульної сторінки (Додаток А), плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків та списку літератури. Тестові завдання повинні містити 10 – 12 різнорівневих завдань. Після викладу самих тестів необхідно представити і правильні відповіді на них.

Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2,с.74; 5,с.11].

Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 4 – 5 позицій.

Текстова частина ІНДЗ викладається на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити 10 — 15 сторінок. Поля: верхнє та нижнє — 25 мм, ліве — 30 мм, праве — 10 мм.

Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу і повинні мати нумерацію у межах розділу. Макети карт та плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А3.

Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.

Для конспектування лекцій студент повинен мати один зошит, а для семінарських занять – інший.

Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам для самоконтролю пропонуються проблемні питання, які будуть по закінченні курсу включені до підсумкової контрольно-залікової роботи. Вона виконується на окремих аркушах у поза аудиторний час.

Види ІНДЗ:

• Конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

• Реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

• Анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;

• Розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних навчальних курсів;

• Розроблення тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків.

1.7. Структура залікового кредиту з дисципліни

«Новітня історія країн Європи і Америки»

(Частина І)

Групи: ІС-41; ІП-42; ІП-43; ІП-44; ІП-45

№/№		Назва змістових модулів та тем дисципліни	Аудиторна робота				Позааудиторна робота
			Лекційні заняття			Семінарські заняття	Самостійна робота	І Н Д З
Змістовий модуль 1 Світ на початку ХХ століття: імперіалістичні суперечності і Перша світова війна (початок ХХ століття — 1918 рік)
1		Вступ . Головні риси світового розвитку на початку ХХ століття	2					1
2		Міжнародні кризи та конфлікти наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття	0				1	1
3		Передумови, причини і початок Першої світової війни. Бойові дії у 1915-1916 роках	2			2	1	1
4		Бойові дії у 1917-1918 роках. Закінчення і підсумки Першої світової війни	2			2	1	1
		Всього по змістовому модулю № 1	6			4	3	4
Модульна контрольна робота № 1
Змістовий модуль 2 Світ між двома світовими війнами: основні тенденції політичного, економічного і культурного розвитку (1918 — 1939 роки)
1		Країни Європи і Америки у перші повоєнні роки. Революційна нестабільність	2					1
2		Країни Європи і Америки в період економічної стабілізації. Індивідуально-монополістичний капіталізм	2				1	1
3		Причини, характер і наслідки «Великої депресії» 1929-1933 років. Державно-монополістичний капіталізм	2			2		1
4		Культура країн Європи і Америки в міжвоєнний період	0				2	1
		Всього по змістовому модулю № 2	6			2	3	4
Модульна контрольна робота № 2
Змістовий модуль №3 Міжнародні відносини, соціальні, політичні та релігійні рухи у міжвоєнний період (1918 — 1939 роки)
1	Облаштування світу після Першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система			2	2			1
2	Міжнародні відносини в середині 1920-х — 1930-х роках. Реваншизм і політика «умиротворення» агресора			2	2			1
3	Соціалістичний, робітничий і профспілкові рухи у міжвоєнний період. Фашизм і комунізм			2			2	1
4	Національно-визвольні і демократичні рухи у міжвоєнний період. Лібералізм і консерватизм			0			2	1
5	Релігія і церква в країнах Європи і Америки у міжвоєнний період			0			2	1
	Всього по змістовому модулю № 3			6	4		6	5
Модульна контрольна робота № 3
Змістовий модуль №4 Соціально-економічний і політичний розвиток країн Європи і Америки у 1914 — 1939 роках
1		Великобританія у 1914-1939 роках	2			2	1	1
2		Франція у 1914-1939 роках	2			2	1	1
3		США у 1914-1939 роках	4			2		1
4		Німеччина у 1914-1939 роках	2			2	1	1
5		Італія у 1914-1939 роках	2			2	1	1
6		Іспанія у 1914-1939 роках	0				1	1
7		Малі країни Європи та Канада у 1914-1939 роках	0				3	1
		Всього по змістовому модулю № 4	12			10	8	7
Модульна контрольна робота № 4
Разом за перший навчальний семестр				30	20		20	20