- •Передмова
- •Тема 1. Психологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Предмет і завдання психології
- •1.2. Методологічні і теоретичні основи психології
- •1.3. Принципи і методи психології
- •1.4. Галузі психології
- •Класифікація галузей психології
- •1.5. Місце психології у системі наук
- •Тема 2. Особистість та її психіка
- •2.1. Сутність психіки людини
- •2.2. Сутність феномена «особистість»
- •Порівняльна характеристика поглядів щодо розуміння особистості з позицій існуючих теоретичних підходів
- •2.3. Психологія індивідуальних відмінностей.
- •2.3.1. Темперамент
- •2.3.2. Характер
- •2.3.3. Здібності
- •2.4. Психічний розвиток особистості.
- •Тема 3. Психічні процеси і стани
- •3.1. Пізнавальні процеси.
- •3.1.1. Увага
- •3.1.2. Відчуття
- •3.1.3. Сприймання
- •3.1.5. Мислення
- •Мислення – це психічний пізнавальний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних зв’язках та відношеннях.
- •3.1.6. Уява
- •3.2. Емоційні процеси
- •3.2.1. Емоції
- •3.2.2. Почуття
- •3.3. Вольові процеси
- •3.4. Психічні стани
- •Тема 4. Дієво-практична сфера особистості
- •4.1. Поняття діяльності
- •4.2. Діяльність як система
- •4.2.1. Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності.
- •4.2.2. Операціональна підсистема діяльності
- •4.2.3. Інформаційна підсистема діяльності
- •4.2.4. Регуляторна підсистема діяльності (саморегуляція діяльності)
- •4.3. Організаційно-психологічна структура індивідуальної діяльності
- •4.4. Види і типи діяльності
- •Тема 5. Соціально-психологічні проблеми дослідження особистості
- •5.1. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення психічних явищ
- •Соціально-психологічна модель особистості
- •5.3. Соціалізація особистості
- •Тема 6. Спілкування
- •6.1. Поняття спілкування
- •6.2. Структура спілкування
- •6.2.1. Комунікативна сторона спілкування.
- •6.2.2. Інтерактивна сторона спілкування
- •6.2.3. Перцептивна сторона спілкування
- •6.3. Особливості мистецького спілкування
- •Тема 7. Соціальні групи
- •7.1. Сутність феномена «соціальна група»
- •7.2. Мала соціальна група
- •7.2.1. Сутність феномена «мала соціальна група»
- •7.2.2. Особливості життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.2.3. Особистість у системі життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.3. Соціально-психологічні особливості художнього колективу
- •7.4. Велика соціальна група
- •Частина 3. Основи педагогіки
- •Тема 8. Педагогіка як наука
- •8.1. Предмет, об’єкт і завдання педагогіки
- •8.2. Методологічна основа педагогіки. Педагогічне дослідження
- •8.3. Структура педагогічної науки та її місце в системі наук
- •8.4. Мистецька педагогіка як галузь наукових знань
- •Тема 9. Освіта в україні як система і процес
- •9.1. Сутність освіти
- •9.2. Система освіти в Україні
- •9.4. Моделі освіти. Особистісна орієнтація освіти
- •Тема 10. Педагогічні основи виховання, самовиховання і перевиховання особистості
- •10.1. Сутність процесу виховання
- •10.2. Особистість як предмет виховання
- •10.3. Зміст виховання: народнопедагогічний та науковий аспекти
- •Характеристика основних напрямів виховання
- •10.4. Методи і форми виховання
- •Педагог Вихованець
- •Методи виховання
- •10.5. Самовиховання і перевиховання особистості
- •10.6. Мистецтво як засіб виховання особистості
- •Тема 11. Педагогічні основи навчання і самоосвіти особистості
- •11.1. Процес навчання
- •11.2. Методи навчання
- •11.3. Форми організації навчання та навчальні технології
- •11.4. Мотивація і стимулювання учіння
- •11.5. Особистість педагога в навчально-виховному процесі
- •11.6. Морально-етичне обличчя педагога
Характеристика основних напрямів виховання
Завдання |
Шляхи, форми реалізації
|
Громадянське виховання |
|
Формування свідомого громадянина, професіонала, який вирізняється відданістю державі, готовністю діяти заради її благополуччя та процвітання.
|
1. Виховання національної свідомості, любові до рідної землі. 2. Формування культури міжетнічних відносин. 3. Усвідомлення прав, свобод, громадянських, у тому числі професійних, обов’язків. 4. Виховання духовної культури особистості. |
Морально-етичне виховання |
|
Цілеспрямована діяльність суспільних інститутів (сім’ї, закладів освіти), спрямована на формування морально-етичних знань, якостей (гуманізму, честі доброзичливості, працьовитості, відповідальності, скромності, дисциплінованості), моральних поглядів, переконань, моральних почуттів, свідомого ставлення до самого себе, інших людей, природи, праці, моральної поведінки. |
1. Формування моральних поглядів, переконань, світогляду. 2. Виховання моральних звичок поведінки через щоденне вправляння і самоконтроль. 3. Формування досвіду взаємодії з людьми та спілкування. 4. Моральна і психологічна підготовка до сімейного життя. |
Розумове виховання |
|
Створення умов для засвоєння особистістю основ наук, розвитку її пізнавальних здібностей, мислення, оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією), формування культури розумової праці (вміння раціонально використовувати режим розумової роботи, точно виконувати всі розумові дії), сприяння накопиченню певного фонду знань. |
1. Систематичне, організоване навчання. 2. Робота з різними типами завдань:
3. Залучення до видів діяльності, які сприяють поєднанню свідомості та почуттів особистості з поведінкою. |
Трудове виховання |
|
Забезпечення психологічної готовності особистості до праці (бажання працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як обов’язку і потреби, працьовитість, бережливість, творче ставлення до результатів праці і до представників різних професій). Формування умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії. |
1. Прищеплення любові до праці в процесі систематичного навчання, трудової діяльності. 2. Забезпечення трудового виховання в сім’ї, у шкільних майстернях, таборах праці та відпочинку. 3. Формування любові до праці у процесі ознайомлення із народними промислами, ремеслами та ужитковим мистецтвом. 4. Організація і здійснення профорієнтаційної роботи в закладах освіти. 5. Формування умінь і навичок в процесі позашкільної освіти і виховання. |
Фізичне виховання |
|
Створення умов для оволодіння системою знань про фізіологічні особливості організму людини, формування санітарно-гігієнічних умінь і навичок догляду за власним тілом, забезпечення повноцінного фізичного розвитку особистості (основних видів рухових дій), збереження її здоров’я, виховання стійкого інтересу в систематичних заняттях фізичною культурою. |
1. Здійснення всеобучу з питань здорового способу життя. 2. Залучення особистості до систематичних занять фізичними вправами засобами гімнастики, ігор, туризму, спорту. 3. Використання природних чинників (сонце, повітря, вода) та гігієнічних чинників (раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну) для загартування і розвитку організму.
|
Правове виховання |
|
Формування у вихованців правової культури громадянина України, що складається зі свідомого ставлення до своїх обов’язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, поваги до законів і правил співжиття, готовність відстоювати інтереси народу, брати активну участь в управлінні державними справами, боротися з правопорушниками. |
1. Озброєння вихованців правовими знаннями (державного права, цивільного права, адміністративного права, трудового права, кримінального права). 2. Створення позитивного правово-психологічного клімату в сім’ї та в освітніх закладах. 3. Залучення учнів до діяльності, яка потребує наявності правових знань, умінь та навичок (участь у роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху тощо). |
Екологічне виховання |
|
Формування у вихованців системи екологічних знань (про сутність природи, особливості екологічних явищ), виховання любові і поваги до природи, прагнення оберігати і примножувати природні багатства, формування умінь і навичок діяльності в природі. |
1. Створення умов для здобуття вихованцями неперервної екологічної освіти. 2. Формування екологічної культури в ході вивчення окремих дисциплін. 3. Створення в закладах освіти належної навчально-матеріальної бази (куточків охорони природи). 4. Залучення учнів до активної природоохоронної діяльності. |
Економічне виховання |
|
Створення умов для формування у вихованців економічної свідомості (знання основних законів ринкової економіки, змісту виробничих відносин, системи управління і методів господарювання) та економічного мислення (здатності до аналізу економічних явищ з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки). |
1. Надання вихованцям знань з основ економіки та економічних відносин. 2. Формування в учнів системи моральних і ділових якостей (підприємливості, ініціативності, відповідальності, працелюбності). 3. Залучення вихованців до самообслуговування, планування і організації своєї праці, розподілу сімейного і шкільного бюджетів. 4. Організація виробничих екскурсій і зустрічей із працівниками різних підприємств. |
Гендерне виховання |
|
Формування у вихованців духовності, моральних почуттів (сорому, совісті, скромності), моральності, правильного розуміння дорослості, відповідальності за свої вчинки, культури, інтимних почуттів, здатності приймати життєво важливі рішення, виховання поваги і бажання створити міцну сім’ю, усвідомлення важливості виховання дітей в сім’ї. |
1. Надання вихованцям знань про біологічні та соціальні проблеми розвитку хлопчиків і дівчаток. 2. Вивчення учнями етики і психології сімейного життя. 3. Проведення виховних заходів з метою ознайомлення із шлюбно-сімейними відносинами, формування правильної поведінки в міжстатевому спілкуванні. 4. Організація туристичних походів, свят, спільного дозвілля. |
Художньо-естетичне виховання |
|
Формування системи естетичних знань, смаків, ідеалів, здібності до естетичного сприймання явищ навколишньої дійсності, природи, суспільного життя, праці, творів мистецтва, потреби творити і зберігати прекрасне; виховання високого рівня естетичної культури (сформованості естетичних знань, смаків, ідеалів, здатності особистості до естетичного сприйняття навколишнього світу, потреби творити прекрасне); естетики поведінки (акуратність в одязі, красивої постави і манер). |
1. Активне використання засобів мистецтва. 2. Створення в сім’ї та освітніх закладах естетично привабливої обстановки. 3. Формування естетичної культури у процесі вивчення основ наук, під час спеціально організованого виховного процесу. 4. Становлення естетичної свідомості (форми суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності) через естетичне сприйняття творів мистецтва. 5.. Розвиток художніх здібностей особистості в процесі позакласної і позашкільної роботи через залучення її до гуртків художньої самодіяльності, участі у конкурсах і олімпіадах естетичного спрямування. |
Реалізація змісту виховання у практику здійснюється у певних формах та за допомогою методів виховання.
