Тема 9. Освіта в україні як система і процес

9.1. Сутність освіти

Призначенням освіти є передача молодому поколінню суспільного досвіду, культурних надбань, формування активної життєвої позиції, виховання відповідальності, правдивості, чесності, толерантності, громадянськості, підготовка до успішної життєдіяльності в усіх сферах. Здобуваючи освіту упродовж життя особистість розвивається в інтелектуальному, соціальному і фізичному напрямах, стає повноцінним членом суспільства, здатним збагачувати і передавати досвід суспільної діяльності.

У процесі здобуття освіти людина акумулює, примножує і передає матеріальні і духовні культурні цінності, традиції, звичаї свого та інших народів. Враховуючи культурні орієнтири зміст поняття “освіта” можна визначити як:

• систему знань, яка розкриває картину світу;

• досвід відомих людству способів діяльності;

• ціннісне ставлення до навколишнього світу;

• досвід творчої діяльності, який забезпечує розвиток культури, науки, суспільства.

Основними елементами освіти, крім змісту освіти, є:

• цілі освіти;

• зміст освіти;

• способи і форми здобуття освіти;

• суб’єкти і об’єкти освітнього процесу;

• результат освіти, тобто рівень освіченості людини ¹.

Освітні цілі визначають систему знань та вмінь, якими має оволодіти випускник відповідного навчального закладу. Цілі можуть бути презентовані у вигляді моделі професійної компетентності фахівця певного напряму чи сфери діяльності. Слід розуміти, що цілі окреслюють як загальні стратегії розвитку людини, так і перспективи роботи окремого навчального закладу та завдання вивчення конкретного навчального предмету у відповідності до навчальної програми. Наприклад, цілями підготовки фахівців за спеціальністю “Театральне мистецтво” є вивчення навчальних дисциплін, які передбачені навчальним планом, формування акторської майстерності, набуття досвіду художньої творчої діяльності.

Зміст освіти – система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує вироблення активної життєвої позиції, формування світогляду і моралі, а також підготовку до життя в суспільстві.

До змісту мистецької освіти входить система наукових знань, умінь та навичок з відповідної сфери мистецтва (театрального, хореографічного, музичного, художнього), результатом засвоєння яких є здобуття фахової мистецької підготовки, формування світогляду, духовності, творчих здібностей.

Зміст освіти має відповідати соціальному замовленню, потребам і можливостям громадян поліетнічних груп, мати достатній науковий і практичний рівень, враховувати реальні умови процесу навчання, стан матеріально-технічної та методичної бази навчального закладу. Згідно Закону України “Про освіту” кожен громадянин (незалежно від віросповідання, статті і кольору шкірі) має право на здобуття освіти в системі освітніх закладів.

Зміст освіти визначається чинними нормативно-правовими документами: Державними стандартами середньої і вищої освіти, навчальними планами і програмами загальноосвітніх, вищих і позашкільних закладів.

Державний стандарт загальної середньої освіти обумовлює державні вимоги до змісту, обсягів та рівнів загальноосвітньої підготовки і включає Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Він містить інформацію про структуру загальної середньої освіти, освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання; регламентує гранично припустиме навантаження на учнів для кожного класу, встановлює кількість навчальних годин, які фінансуються з бюджету.

Базовий навчальний план складається з двох частин: інваріативної та варіативної.

Інваріативна складова є загальнообов’язковою і утворює державний компонент змісту освіти, до якого входять навчальні предмети, призначені для обов’язкового вивчення учнями загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, українознавство, основи суспільствознавства, права, економіки, “Людина і світ”); мова і література (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література, література і мова національних меншин); культурознавство (мистецтво, художня культура, основи етики і естетики); природознавство (природознавство, фізика і астрономія, хімія, біологія, екологія, географія); математика (математика, алгебра, геометрія); фізична культура і здоров’я (фізична підготовка, допризовна підготовка юнаків, безпека життя і діяльності, валеологія); технології (трудове навчання, виробничі технології, основи виробництва, інформатика).

На вивчення дисциплін державного компоненту припадає 80% навчального часу, з яких 35% використовується на вивчення суспільно-гуманітарних наук, 25% – природничо-математичних наук; 16% – оздоровчо-трудових наук, 5% – естетичних наук.

Варіативну складову (шкільний компонент змісту освіти) добирає навчальний заклад, враховуючи інтереси, потреби і можливості учнів. До неї входять вибірково-обов’язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи.

На основі Базового навчального плану для освітніх закладів укладаються типові навчальні плани, які враховують регіональні особливості, потреби та інтереси учнів. Зміст навчальних предметів та навчальних курсів конкретизується у навчальній програмі.

Навчальна програма є документом, який розкриває зміст і обсяг знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні з кожного навчального предмета. Він складається із пояснювальної записки, переліку і змісту розділів, тем з розподілом їх за роками навчання.

Існує декілька способів структурування змісту навчальної програми: лінійний, концентричний, спіралеподібний і модульний. Лінійна її побудова передбачає послідовне розташування і вивчення навчального матеріалу за окремими частинами, які у своїй сукупності розкривають тему, розділ, навчальний курс.

Концентричний спосіб побудови навчальної програми дає змогу повертатися до певного питання чи теми декілька разів, що досягається через розширення і поглиблення змісту навчального матеріалу.

Спіралеподібний підхід використовується тоді, коли потрібно постійно повертатися до певного питання з метою вивчення окремих його аспектів і способів діяльності.

Навчальна програма структурована в модульний спосіб уможливлює вивчення навчального матеріалу за логічними частинами, модулями.

В окремих навчальних планах і програмах відображено мистецьку складову змісту освіти. Так, підготовка фахівців за напрямом “Театральне мистецтво” здійснюється згідно навчальних планів для вищих навчальних закладів, які затверджує Міністерство освіти і науки України, навчальних програм дисциплін, які передбачені цим планом. Зміст навчально-виховної роботи в театральних студіях та гуртках також визначається з урахуванням нормативних документів. Розробляються і затверджуються авторські навчальні програми для проведення занять за напрямом “Драматичне мистецтво” у позашкільних навчальних закладах.

Джерелами змісту освіти є навчальні підручники та посібники.

Підручник – навчальна книга, в якій викладено наукові знання з відповідного навчального предмета згідно навчальної програми.

Навчальний посібник – книга, зміст матеріалу якої значно розширює межі підручника або зміст окремих тем (теми) і містить додаткову інформацію.

Навчальні підручники і посібники укладаються згідно таких основних вимог, як: науковість змісту матеріалу, доступність і чіткість викладу, врахування вікових особливостей, інтересів, потреб учнів. У навчальних підручниках матеріал структурований за розділами і параграфами. Найсуттєвіша інформація в них проілюстрована за допомогою схем, малюнків.

На сучасному етапі розвитку освіти актуальним є питання, яке стосується організації профільного навчання. З 2003-2004 навчального року в практику закладів середньої освіти втілюються основні положення Концепції профільного навчання, сформульованої відповідно до завдань Концепції загальної середньої освіти (12-ти річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти України в 21 столітті.

Профільне навчання – одна із форм диференційованого навчання, що забезпечує врахування інтересів, потреб і можливостей учнів і передбачає перерозподіл навчального часу на вивчення групи основних і профільних предметів.

Профільне навчання запроваджується з 10 класу на старшому ступені школи. Підготовка до вибору навчального профілю розпочинається вже з початкової школи, де запроваджуються спеціальні розвиваючі заняття, творчі ігри тощо. В основній школі створюються умови для самостійного вибору профілю за рахунок додаткових годин з метою поглибленого вивчення предметів інваріантної частини навчального плану.

Головною метою профільного навчання є створення умов для здобуття учнями загальноосвітньої, профільної та допрофесійної підготовки, сприяння їхній неперервній освіті упродовж всього життя. Такий вид навчання дає змогу здобути глибокі знання з тих навчальних предметів, які становлять професійний інтерес для учнів, сформувати в них уміння і навички самостійної дослідно-пошукової діяльності, розвинути творчі здібності і виробити прагнення до самоосвіти і самовиховання.

Основними напрямами та профілями навчання в старшій школі є:

• соціально-гуманітарний напрям: іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий, історико-географічний профілі;

• природничо-математичний напрям: математика і комп’ютерна техніка, хіміко-біологічний, фізико-математичний, математико-економічний профілі;

• фізкультурно-військовий напрям: фізкультурно-оздоровчий і військовий профілі;

• художньо-естетичний напрям: образотворче мистецтво, художні народні промисли, вокально-хоровий, вокально-інструментальний, театральний та інші профілі.

Навчальний план для профільного навчання у старшій школі складається з таких частин:

1) цикл профільних предметів;

2) загальний цикл предметів;

3) курси за вибором для всіх профілів.

Навчання за останнім напрямом дає змогу поглибити знання учнів щодо взаємодії людини та художнього образу, розширити можливості щодо сприйняття, оцінки та створення художніх образів.

Обов’язковими для вивчення в умовах профільного навчання є такі предмети: українська мова, історія України, інформатика та іноземна мова. Група профільних предметів складається з інваріативної і варіативної частин. До інваріативної частини профільних предметів належать українська мова, історія України, іноземна мова, інформатика і комп’ютерна техніка. Варіативну частину профільних предметів становлять ті, які винесені в назву профілю і є його основою. За рахунок додаткових годин учні можуть вивчати предмети за профілем або наближені до них спецкурси.

Профільна диференціація освіти в Україні існує на макрорівні і мезорівні. Макрорівень (державний, інституціональний) передбачає створення і функціонування однопрофільних навчальних закладів: ліцеїв, гімназій, спеціальних профільних шкіл (напряклад, спортивно-оздоровчих). На мезорівні профільна диференціація представлена декількома профілями, які співіснують в межах одного навчального закладу (наприклад, гуманітарні і математичні класи).

У справі підготовки майбутніх акторів і режисерів актуальним є навчання в групі театрального профілю (художньо-естетичний напрям), де створені належні умови для вироблення професійних вмінь і навичок, розвитку пізнавально-чуттєвої сфери, а також творчих здібностей.

Способи і форми здобуття освіти, які використовуються у вітчизняній практиці:

• стаціонарне (денне і вечірнє) навчання у відповідному закладі освіти в колективі учнів чи студентів, яке передбачає успішне оволодіння змістом навчальних дисциплін, складання семестрових та випускних іспитів;

• заочне навчання здійснюється самостійно, а також під час узагальнюючих лекційних, семінарських та лабораторних занять за умови семестрової звітності;

• індивідуальне навчання здебільшого пов’язане із самостійним опануванням змістом навчального матеріалу і складанням підсумкових заліків та іспитів;

• дистантне навчання здійснюється із використанням ЕОМ за допомогою навчальних програм.

Процес здобуття освіти здійснюється за умови взаємодії між суб’єктами і об’єктами. До суб’єктів відносяться заклади освіти, педагогічні працівники, які безпосередньо здійснюють освітню діяльність. Об’єктами є учні, студенти, слухачі.

Результат освіти визначається за показниками:

1. відповідність потребам і вимогам суспільства, держави;

2. якість знань, умінь і навичок, розвиток творчих та індивідуальних здібностей.