
- •Передмова
- •Тема 1. Психологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Предмет і завдання психології
- •1.2. Методологічні і теоретичні основи психології
- •1.3. Принципи і методи психології
- •1.4. Галузі психології
- •Класифікація галузей психології
- •1.5. Місце психології у системі наук
- •Тема 2. Особистість та її психіка
- •2.1. Сутність психіки людини
- •2.2. Сутність феномена «особистість»
- •Порівняльна характеристика поглядів щодо розуміння особистості з позицій існуючих теоретичних підходів
- •2.3. Психологія індивідуальних відмінностей.
- •2.3.1. Темперамент
- •2.3.2. Характер
- •2.3.3. Здібності
- •2.4. Психічний розвиток особистості.
- •Тема 3. Психічні процеси і стани
- •3.1. Пізнавальні процеси.
- •3.1.1. Увага
- •3.1.2. Відчуття
- •3.1.3. Сприймання
- •3.1.5. Мислення
- •Мислення – це психічний пізнавальний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних зв’язках та відношеннях.
- •3.1.6. Уява
- •3.2. Емоційні процеси
- •3.2.1. Емоції
- •3.2.2. Почуття
- •3.3. Вольові процеси
- •3.4. Психічні стани
- •Тема 4. Дієво-практична сфера особистості
- •4.1. Поняття діяльності
- •4.2. Діяльність як система
- •4.2.1. Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності.
- •4.2.2. Операціональна підсистема діяльності
- •4.2.3. Інформаційна підсистема діяльності
- •4.2.4. Регуляторна підсистема діяльності (саморегуляція діяльності)
- •4.3. Організаційно-психологічна структура індивідуальної діяльності
- •4.4. Види і типи діяльності
- •Тема 5. Соціально-психологічні проблеми дослідження особистості
- •5.1. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення психічних явищ
- •Соціально-психологічна модель особистості
- •5.3. Соціалізація особистості
- •Тема 6. Спілкування
- •6.1. Поняття спілкування
- •6.2. Структура спілкування
- •6.2.1. Комунікативна сторона спілкування.
- •6.2.2. Інтерактивна сторона спілкування
- •6.2.3. Перцептивна сторона спілкування
- •6.3. Особливості мистецького спілкування
- •Тема 7. Соціальні групи
- •7.1. Сутність феномена «соціальна група»
- •7.2. Мала соціальна група
- •7.2.1. Сутність феномена «мала соціальна група»
- •7.2.2. Особливості життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.2.3. Особистість у системі життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.3. Соціально-психологічні особливості художнього колективу
- •7.4. Велика соціальна група
- •Частина 3. Основи педагогіки
- •Тема 8. Педагогіка як наука
- •8.1. Предмет, об’єкт і завдання педагогіки
- •8.2. Методологічна основа педагогіки. Педагогічне дослідження
- •8.3. Структура педагогічної науки та її місце в системі наук
- •8.4. Мистецька педагогіка як галузь наукових знань
- •Тема 9. Освіта в україні як система і процес
- •9.1. Сутність освіти
- •9.2. Система освіти в Україні
- •9.4. Моделі освіти. Особистісна орієнтація освіти
- •Тема 10. Педагогічні основи виховання, самовиховання і перевиховання особистості
- •10.1. Сутність процесу виховання
- •10.2. Особистість як предмет виховання
- •10.3. Зміст виховання: народнопедагогічний та науковий аспекти
- •Характеристика основних напрямів виховання
- •10.4. Методи і форми виховання
- •Педагог Вихованець
- •Методи виховання
- •10.5. Самовиховання і перевиховання особистості
- •10.6. Мистецтво як засіб виховання особистості
- •Тема 11. Педагогічні основи навчання і самоосвіти особистості
- •11.1. Процес навчання
- •11.2. Методи навчання
- •11.3. Форми організації навчання та навчальні технології
- •11.4. Мотивація і стимулювання учіння
- •11.5. Особистість педагога в навчально-виховному процесі
- •11.6. Морально-етичне обличчя педагога
1.2. Методологічні і теоретичні основи психології
У ході вивчення свого предмету психологія спирається на методологічні та теоретичні основи – вихідні положення, що дають змогу сформувати адекватні уявлення про феномени, які вона вивчає.
Методологія – це вчення про філософські позиції науки, логіку її дослідження, про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.
Методологічна основа психології, як і кожної науки, функціонує на трьох рівнях.
Загальна методологія – це загальний філософський підхід, який забезпечує психологічну науку уявленнями про найзагальніші закони розвитку об’єктивного світу, його своєрідність і складові компоненти, а також місце і роль в ньому тих явищ, які вивчає ця наука. Загальна методологія озброює дослідників знанням про найзагальніші принципи функціонування явищ дійсності (наприклад, діалектичний принцип єдності одиничного, особливого і загального; гносеологічний принцип єдності чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні та ін.).
Спеціальна методологія – це сукупність методологічних принципів, які застосовують у конкретній галузі знання (в даному конкретному випадку – в галузі психології). Наприклад, в межах загальної методології розроблено принцип діяльності, згідно якого діяльність тлумачиться як сутнісний спосіб буття людини. Психологія конкретизує цей принцип у визначенні діяльності як специфічного виду людської активності, за допомогою якої задовольняються одні потреби і народжуються інші – тобто діяльність є процесом, котрий уможливлює розвиток самої людини.
Отже, спеціальна методологія дає змогу конкретній науці формулювати власні закони і закономірності, що відображають своєрідність формування, розвитку і функціонування тих феноменів, які вона досліджує. Іншими словами, спеціальна методологія будується на внутрішньонаукових принципах.
Часткова методологія – це сукупність методів, способів, прийомів і методик дослідження конкретною наукою явищ, які складають предмет і об’єкт її аналізу. Часткову методологію ще називають методикою.
Таким чином методологічну основу психології складають:
загальнофілософські принципи, які застосовують для пізнання психічних явищ;
внутрішньонаукові принципи, на яких ґрунтуються дослідження психічних явищ;
методики дослідження психічних явищ.
Теоретичну основу науки утворює система обґрунтованих теорією положень.
Теорія – це форма наукового знання, яка дає цілісне уявлення про закономірності та існуючі зв’язки між предметами і явищами дійсності. Теорія відображена в сукупності поглядів, котрі висвітлюють сутність явищ та процесів дійсності і виробляються в результаті пізнання та осмислення практики.
Психологія базується на положеннях:
про психіку як функцію головного мозку;
про свідомість як вищий етап розвитку психіки;
про сутність проявів психіки;
поняття про методологію психологічної науки та методи і методику вивчення психічних явищ.
Окрему групу теоретичних положень утворюють ті з них, які сформувалися за допомогою природничих наук, наприклад, положення про взаємозв’язки психології з природничими науками, про структуру і специфіку функціонування нервової системи людини, про взаємозв’язок нервової системи і психіки людини; про рефлексивну природу психіки. Ці положення складають природничу основу психології.
Методологічна, теоретична та природнича основи психології утворюють базу для дослідження, осмислення і трактування психічних явищ.