4.2.4. Регуляторна підсистема діяльності (саморегуляція діяльності)

Рівень регуляції діяльності зумовлений рівнем психічного відображення, а саме:

• сенсорно-перцептивним рівнем – сукупністю образів, утворених за допомогою відчуття та сприйняття людей, предметів та явищ;

• рівнем уявлення – сукупністю уявних образів (образів тих явищ, які впливали на органи чуття в минулому);

• вербально-логічним рівнем (рівнем мовно-мисленнєвих процесів) – рівнем узагальненого та опосередкованого відображення предметів і явищ, що здійснюється передусім за допомогою мислення на основі наявних в індивіда знань та засвоєних прийомів пізнання.

Так, діючи з предметом, людина сприймає його форму, величину, колір, зважає на місце розташування у просторі. Маючи попередній досвід таких дій, вона може уявити їх і створити в думці програму майбутньої дії. Якщо майбутня дія уявляється надто складною, процес вироблення необхідної програми ускладнюється: використовуються мисленнєві операції для аналізу ситуації діяльності, виробляється рішення щодо певної якості її проведення. В цьому випадку важливим є усвідомлення цілі діяльності.

Мовно-мисленнєвий рівень регуляції є визначальним у створенні програм діяльності та в реалізації контролю за діяльністю. На цьому рівні людина контролює: перебіг окремих психічних процесів (відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви), власний стан та емоційну сферу в цілому, властивості, які сприяють виконанню діяльності.

Вищим рівнем регулювання є воля. Вольова дія здійснюється відповідно до обраної усвідомленої цілі, супроводжується усвідомленим контролем та призводить до зміни дійсності.

Відповідно до структури процесу усвідомленого регулювання діяльності належать:

• мета діяльності – бажаний майбутній результат;

• досвід попередньої діяльності, який активізується (відновлюється у пам’яті) відповідно до мети;

• модель значущих умов, в яких має відбутися діяльність: уявлення про предмет та засоби діяльності, необхідна інформація про діяльність тощо; така модель формується відповідно до мети та на підставі попереднього досвіду;

• система критеріїв, за якими оцінюється результат діяльності;

• програма майбутніх дій, яка формується згідно визначеної мети та з використанням досвіду попередньої діяльності;

• система дій з реалізації сформованої програми;

• інформація про результат діяльності та його оцінка; в разі невідповідності результату діяльності системі обраних критеріїв приймається рішення про корекцію діяльності, що призводить до уточнення програми виконавських дій та внесення змін у реальну діяльність.

Означена підсистема дає змогу виробити відповідні наявним умовам програми діяльності, визначити критерії її результативності, оцінювати отримані проміжкові та кінцеві результати, вносити зміни в уявні програми та реальні дії на всіх етапах її виконання. Вона забезпечує попереднє планування діяльності, адаптацію чи зміну умов, в яких вона відбувається, контроль за її виконанням та уможливлює отримання якісно кращих результатів.