
- •Передмова
- •Тема 1. Психологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Предмет і завдання психології
- •1.2. Методологічні і теоретичні основи психології
- •1.3. Принципи і методи психології
- •1.4. Галузі психології
- •Класифікація галузей психології
- •1.5. Місце психології у системі наук
- •Тема 2. Особистість та її психіка
- •2.1. Сутність психіки людини
- •2.2. Сутність феномена «особистість»
- •Порівняльна характеристика поглядів щодо розуміння особистості з позицій існуючих теоретичних підходів
- •2.3. Психологія індивідуальних відмінностей.
- •2.3.1. Темперамент
- •2.3.2. Характер
- •2.3.3. Здібності
- •2.4. Психічний розвиток особистості.
- •Тема 3. Психічні процеси і стани
- •3.1. Пізнавальні процеси.
- •3.1.1. Увага
- •3.1.2. Відчуття
- •3.1.3. Сприймання
- •3.1.5. Мислення
- •Мислення – це психічний пізнавальний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних зв’язках та відношеннях.
- •3.1.6. Уява
- •3.2. Емоційні процеси
- •3.2.1. Емоції
- •3.2.2. Почуття
- •3.3. Вольові процеси
- •3.4. Психічні стани
- •Тема 4. Дієво-практична сфера особистості
- •4.1. Поняття діяльності
- •4.2. Діяльність як система
- •4.2.1. Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності.
- •4.2.2. Операціональна підсистема діяльності
- •4.2.3. Інформаційна підсистема діяльності
- •4.2.4. Регуляторна підсистема діяльності (саморегуляція діяльності)
- •4.3. Організаційно-психологічна структура індивідуальної діяльності
- •4.4. Види і типи діяльності
- •Тема 5. Соціально-психологічні проблеми дослідження особистості
- •5.1. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення психічних явищ
- •Соціально-психологічна модель особистості
- •5.3. Соціалізація особистості
- •Тема 6. Спілкування
- •6.1. Поняття спілкування
- •6.2. Структура спілкування
- •6.2.1. Комунікативна сторона спілкування.
- •6.2.2. Інтерактивна сторона спілкування
- •6.2.3. Перцептивна сторона спілкування
- •6.3. Особливості мистецького спілкування
- •Тема 7. Соціальні групи
- •7.1. Сутність феномена «соціальна група»
- •7.2. Мала соціальна група
- •7.2.1. Сутність феномена «мала соціальна група»
- •7.2.2. Особливості життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.2.3. Особистість у системі життєдіяльності малої соціальної групи
- •7.3. Соціально-психологічні особливості художнього колективу
- •7.4. Велика соціальна група
- •Частина 3. Основи педагогіки
- •Тема 8. Педагогіка як наука
- •8.1. Предмет, об’єкт і завдання педагогіки
- •8.2. Методологічна основа педагогіки. Педагогічне дослідження
- •8.3. Структура педагогічної науки та її місце в системі наук
- •8.4. Мистецька педагогіка як галузь наукових знань
- •Тема 9. Освіта в україні як система і процес
- •9.1. Сутність освіти
- •9.2. Система освіти в Україні
- •9.4. Моделі освіти. Особистісна орієнтація освіти
- •Тема 10. Педагогічні основи виховання, самовиховання і перевиховання особистості
- •10.1. Сутність процесу виховання
- •10.2. Особистість як предмет виховання
- •10.3. Зміст виховання: народнопедагогічний та науковий аспекти
- •Характеристика основних напрямів виховання
- •10.4. Методи і форми виховання
- •Педагог Вихованець
- •Методи виховання
- •10.5. Самовиховання і перевиховання особистості
- •10.6. Мистецтво як засіб виховання особистості
- •Тема 11. Педагогічні основи навчання і самоосвіти особистості
- •11.1. Процес навчання
- •11.2. Методи навчання
- •11.3. Форми організації навчання та навчальні технології
- •11.4. Мотивація і стимулювання учіння
- •11.5. Особистість педагога в навчально-виховному процесі
- •11.6. Морально-етичне обличчя педагога
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА |
3 |
ЧАСТИНА 1. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ |
5 |
Тема 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА |
5 |
1.1. Предмет і завдання психології |
5 |
1.2. Методологічні і теоретичні основи психології |
7 |
1.3. Принципи і методи психології |
8 |
1.4. Галузі психології |
12 |
1.5. Місце психології у системі наук |
14 |
Тема 2. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА |
17 |
2.1. Сутність психіки людини |
17 |
2.2. Сутність феномена «особистість» |
23 |
2.3. Психологія індивідуальних відмінностей |
29 |
2.3.1. Темперамент |
29 |
2.3.2. Характер |
32 |
2.3.3. Здібності |
34 |
2.4. Психічний розвиток особистості |
37 |
Тема 3. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ І СТАНИ |
45 |
3.1. Пізнавальні процеси |
45 |
3.1.1. Увага |
45 |
3.1.2. Відчуття |
47 |
3.1.3. Сприймання |
50 |
3.1.4. Пам’ять |
52 |
3.1.5. Мислення |
56 |
3.1.6. Уява |
62 |
3.2. Емоційні процеси |
66 |
3.2.1. Емоції |
66 |
3.2.2. Почуття |
72 |
3.3. Вольові процеси |
75 |
3.4. Психічні стани |
77 |
Тема 4. ДІЄВО-ПРАКТИЧНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ |
82 |
4.1. Поняття діяльності |
82 |
4.2. Діяльність як система |
84 |
4.2.1. Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності |
84 |
4.2.3. Операціональна підсистема діяльності |
89 |
4.2.3. Інформаційна підсистема діяльності |
91 |
4.2.4. Регуляторна підсистема діяльності (саморегуляція діяльності) |
92 |
4.3. Організаційно-психологічна структура індивідуальної діяльності |
93 |
4.4. Види і типи діяльності |
94 |
ЧАСТИНА 2. ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ |
105 |
Тема 5. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ |
105 |
|
105 |
|
106 |
|
109 |
Тема 6. СПІЛКУВАННЯ |
118 |
6.1. Поняття спілкування |
118 |
6.2. Структура спілкування |
121 |
6.2.1. Комунікативна сторона спілкування |
121 |
6.2.2. Інтерактивна сторона спілкування |
131 |
6.2.3. Перцептивна сторона спілкування |
142 |
6.3. Особливості мистецького спілкування |
146 |
Тема 7. СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ |
157 |
7.1. Сутність феномена «соціальна група» |
157 |
7.2. Мала соціальна група |
159 |
7.2.1. Сутність феномена «мала соціальна група» |
159 |
7.1.2. Особливості життєдіяльності малої соціальної групи |
160 |
7.1.3.Особистість в системі життєдіяльності малої соціальної групи |
165 |
7.3 Соціально-психологічні особливості художнього колективу. |
168 |
7.2. Великі соціальні групи |
172 |
ЧАСТИНА 3. ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ |
183 |
Тема 8. ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА |
183 |
8.1. Предмет, об’єкт і завдання педагогіки |
183 |
8.2. Методологічна основа педагогіки. Педагогічне дослідження |
186 |
8.3. Структура педагогічної науки та її місце в системі наук |
189 |
8.4. Мистецька педагогіка як галузь наукових знань |
191 |
Тема 9. ОСВІТА В УКРАЇНІ ЯК СИСТЕМА І ПРОЦЕС |
197 |
9.1. Сутність освіти |
197 |
9.2. Система освіти в Україні |
200 |
9.3. Правова основа функціонування системи освіти в Україні |
203 |
9.4. Моделі освіти. Особистісна орієнтація освіти |
208 |
Тема 10. ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ, САМОВИХОВАННЯ І ПЕРЕВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ |
214 |
10.1. Сутність процесу виховання |
214 |
10.2. Особистість як предмет виховання |
218 |
10.3. Зміст виховання: народно педагогічний та науковий аспекти |
224 |
10.3. Методи і форми виховання |
231 |
10.4. Самовиховання і перевиховання особистості |
235 |
10.5. Мистецтво як засіб виховання особистості |
240 |
Тема 11. ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ І САМООСВІТИ ОСОБИСТОСТІ |
246 |
11.1. Процес навчання |
246 |
11.2. Методи навчання |
248 |
11.3. Форми організації навчання та навчальні технології |
254 |
11.4. Мотивація і стимулювання учіння |
258 |
11.5. Особистість педагога в навчально-виховному процесі |
260 |
11.6. Морально-етичне обличчя педагога |
264 |
Передмова
Професійна діяльність у галузі театрального мистецтва передбачає всебічну взаємодію з людьми: глядачами, колегами, керівниками, підлеглими. Її успішну реалізацію може забезпечити професіонал, який володіє знанням про людину, спрямований на її пізнання та осягнення власного «Я», уміє використовувати необхідні механізми, способи, форми цілеспрямованого розвитку своєї особистості та сприяє особистісному розвиткові інших людей.
Одним із ефективних шляхів забезпечення такого результату є оволодіння основами психології і педагогіки. Вивчення психології дає змогу краще зрозуміти внутрішній світ людини – думки, переживання, переконання, цінності, потреби, інтереси, зумовлені її характером, темпераментом, здібностями, станами, змістом засвоєного досвіду. Психологічна наука володіє неоціненними даними про такі життєво необхідні явища, як діяльність, творчість і спілкування. В її межах розробляються проблеми розвитку людини в суспільстві, різноманітні аспекти функціонування людських спільнот. Ознайомлення з даними таких досліджень допоможе спланувати власний життєвий шлях, удосконалити досвід, зробити дії успішними і творчими, уможливить глибше розуміння інших людей, сприятиме підвищенню результативності взаємодії з ними.
Театральне мистецтво має важливе виховне значення. Пропонуючи емоційно забарвлені образи сценічних героїв, зразки їхньої поведінки і вчинків, воно має здатність відображати найсуттєвіші реалії людських відносин, впливати через це на погляди, почуття і поведінку як глядачів, так і самих акторів. Відтак майбутньому фахівцю конче необхідно оволодіти педагогічним знанням – знанням про шляхи формування внутрішнього світу іншої людини з тим, щоб передати їй кращі культурні здобутки, сприяти її культурному зростанню, не зашкодити, не понівечити того найдорожчого, що в неї є – її духовності.
Як бачимо, професійна підготовка фахівців театральної галузі передбачає оволодіння студентами системою психолого-педагогічних знань та відвідних умінь і навичок. Тому курс «Основи психології і педагогіки» органічно входить до її змісту і призначений закласти психолого-педагогічної основу майбутньої професійної діяльності.
Основними завданнями курсу є:
пізнання людини як індивіда, особистості, індивідуальності, суб’єкта діяльності та життєдіяльності, вивчення можливостей її розвитку і виховання, забезпечення оптимальних умов для успішної соціалізації та індивідуалізації;
пізнання власної природи, визначення рушійних сил, методів, механізмів саморозвитку та творчої самореалізації своєї особистості;
формування орієнтації в соціумі, у системі людських відносин та взаємозв’язків на рівнях «особистість – суспільство», «особистість – група», «особистість – особистість», «група – група»;
сприяння творчому засвоєнню знань, умінь і навичок та їх застосуванню в професійній діяльності та життєдіяльності.
Викладання дисципліни має на меті формування знань про:
феномени психології і педагогіки, загальні закономірності їхнього перебігу;
особистість як соціальну якість індивіда: сутність, напрями, методи, форми її розвитку, формування, виховання, самовиховання і перевиховання;
творчість, механізми, методи і особливості формування творчої особистості;
соціальну групу: закономірності і механізми її виникнення, функціонування і динаміки; місце особистості в системі групових відносин, можливості їх регулювання; виховання особистості в групі;
закономірності, принципи, методи, форми організації навчання, самонавчання і самовиховання;
педагогічну діяльність та особливості організації педагогічної взаємодії.
У ході психолого-педагогічної підготовки студентів передбачається формування системи умінь та навичок:
гностичних, які дають підстави для вивчення і аналізу психолого-педагогічних явищ;
проектувальних, що забезпечують можливість для визначення цілей та перспектив впливу і взаємодії з людьми і групами, стратегій і способів досягнення взаєморозуміння;
конструктивних, котрі уможливлюють конструювання власної діяльності і взаємодії з іншими людьми;
організаторських, які необхідні для організації власної діяльності, діяльності інших людей і людських спільнот (соціальних груп);
комунікативних, які використовують для пізнання інших людей, рефлексії, взаємодії, побудови ефективного спілкування;
самопізнання та самовиховання, що дають змогу осягнути своє Я, виробити Я-концепцію, обрати шляхи самовдосконалення.
Означені проблеми мають міждисциплінарний характер. Тому курс «Основи психології і педагогіки» взаємопов’язаний з системою наук, котрі вивчають людину. Отримані цими науками дані уможливлюють осягнення різнобічних аспектів людської істоти та особливостей її розвитку: історичної сутності (історія), природи людини та закономірностей її розвитку як природної істоти (біологія, фізіологія, гігієна), соціальної зумовленості її становлення як особистості (соціологія, політологія), яка засвоїла культурні надбання (культурологія, мистецтвознавство), має національні особливості (етнологія), є учасником суспільних, зокрема ринкових, відносин (економіка, менеджмент, маркетинг) і водночас – суб’єктом професійного становлення (історія кіно, історія та теорія театру, техніка акторської майстерності, основи режисури тощо). Поєднання різнобічних наукових здобутків дає змогу краще зрозуміти себе та інших людей, зорієнтуватися у системі ринкових відносин та визначити можливості забезпечення конкурентоспроможності особистості. Особливе місце
6) суб’єкта професійного становлення які уможливлюють виявлення шляхів ефективної професіоналізації особистості.
Основними формами навчальної роботи над курсом «Основи психології і педагогіки» є лекція, семінар, самостійна робота студентів.
У ході лекцій висвітлюються ключові питання курсу, подальше вивчення яких відбувається на семінарах та за допомогою самостійного опрацювання навчального матеріалу.
Головне призначення семінару – поглиблене розкриття визначених програмою тем, осмислення навчального матеріалу шляхом уточнення та систематизації знань, одержаних на попередніх етапах навчання. До змісту семінарського заняття входять такі форми роботи, як бесіда, дискусія, презентація та обговорення повідомлень, доповідей, рефератів, виконання контрольних робіт.
Самостійна робота студентів виконується в позааудиторний час і реалізується в таких формах, як: виконання домашніх завдань, ознайомлення з літературними джерелами, перегляд відеозаписів та телепередач, прослуховування аудіоінформації, пошук інформації за допомогою комп’ютерної техніки. До основних видів самостійної роботи студентів належать: самостійна робота за зразками, конструктивно-варіантна самостійна робота, евристична самостійна робота, творчо-дослідна самостійна робота.
Навчально-методичний посібник призначений на допомогу студентам спеціальності «Театральне мистецтво» для вивчення навчального матеріалу з курсу «Основи психології і педагогіки», підготовки до семінарів та виконання самостійної роботи. В ньому розкрито сучасні наукові підходи до пояснення сутності психолого-педагогічних явищ, висвітлено специфіку цих явищ у контексті професійної діяльності актора драматичного театру.
ЧАСТИНА 1. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ