Судово-медична експертиза отруєнь:

Питання, що стоять перед експертом:

1. Встановити властивості пошкоджуючого агента:

- агрегатний стан;

- розчинність в воді, спиртах, жирах;

- кількість;

- концентрація;

- здатність до розпаду при зберіганні.

2. Механізм дії отрути:

- шляхи потрапляння;

- перетворення отрути в організмі, можливість утворення інших отруйних речовин;

- шляхи виведення;

- введення лікарських речовин;

- використання апаратних методів лікування;

- наповнення шлунка їжею та її характер;

- одночасний прийом інших речовин;

- чутливість до отрути;

- можливість отруєння даною речовиною.

Судово-медичне дослідження трупа:

• розпочинають з огляду одягу трупа (м.б. залишки рідких та порошкоподібних речовин, рвотні маси, в кишенях склянки, упаковки);

• характер трупних плям;

• пергаментні плями навколо рота, сліди від бризків на обличчі, руках, грудях;

• сліди ін’єкцій;

• сторонній запах при розтині порожнин та порожнистих органів;

• некротичні зміни слизової рота , стравоходу, ШКТ;

• в складках слизової іноді виявляються нерозчинні порошки, ягоди, листя;

• множинні крововиливи при отрутах , що викликають підвищення проникливості капілярів (мишак, етиленгліколь);

• характер змін в нирках та печінці.

Судово-хімічне дослідження: підлягають:

• кров;

• внутрішні органи;

• вміст внутрішніх органів;

• шматочки шкіри та ПЖК, м’язи;

• промивні води;

• виділення організму;

• речовини, що виявлені на місці події.

Доцільним є взяття:

• тканин і органів, через які отрута надійшла в організм;

• тканин і органів, де отрута депонується;

• тканин і органів, через які отрута виводиться з організму.

При підозрі на отруєння невідомою речовиною:

№1 – шлунок з вмістом;

№2 – по 1м тонкої та товстої кишки з вмістом;

№3 – не менше 1/3 найбільш повнокровних ділянок печінки, жовчний міхур та його вміст;

№4 – одну нирку та всю сечу;

№5 – 1/3 головного мозку;

№6 – не менше 500 мл крові;

№7 – селезінку і не менше ¼ найбільш повнокровних ділянок легень.

Якщо є підозра на введення отрути через піхву та матку, пряму кишку – необхідно їх взяти.

Гістологічне дослідження: - є обов’язковим:

• дозволяє встановити місце введення отрути;

• іноді дозволяє встановити специфічні зміни для даної групи чи конкретної отрути.

Мікроскопічне дослідження – рвотні маси, вміст ШКТ.

Ботанічне дослідження – при виявленні рослинних залишків - встановлення їх походження.

Біологічне дослідження – витяжки з внутрішніх органів вводять тваринам (коли хімічна реакція на отруту не є чутливою).

Бактеріологічне – при харчових отруєннях.

Ушкодження від дії межових температур

Пошкодження від дії низької температури:

За рахунок обмінних процесів та системи теплорегуляції наш організм пристосовується до низької температури. В цьому йому допомагають одяг та житло. Холодова травма спостерігається при 0гр.

Розрізняють місцеву та загальну дію холоду.

Місцева дія (відмороження):

Відмороження пов’язані з довготривалим зниженням температури тканин окремих ділянок тіла при збереженні температури центрально розміщених органів та тканин організму в цілому на достатньому рівні.

Значення має прямий пошкоджуючий вплив низької температури та порушення живлення тканин за рахунок судинних змін (спазм з наступним паралічем судин, наступним стазом).

Ступені відмороження:

• І ступінь – шкіра багряно-червона або темно-синя з набряком; шкірний зуд, біль; через неділю зникає.

• ІІ ступінь – утворення міхурів на протязі 2-3 днів; в міхурах желеподібний жовтуватий вміст; навколо синюшна набрякла шкіра; заживає 2-3 тиж.

• ІІІ ступінь – некроз всієї шкіри, іноді – ПЖК. Множинні міхурі з геморагічним вмістом, дно їх темно-фіолетове; не чутливе до уколів. Тканини відторгаються з нагноєнням; заживлення 1,5 – 2 місяці.

• ІV ступінь – некроз всієї товщі м’яких тканин, в тому числі і кісток. Межа виявляється лише через 2 тижні. Відторгнення триває багато тижнів і навіть місяців. Результат – культя.