- •I. Культура - об'єкт наукового дослідження
- •1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна
- •2. Еволюція поглядів на культуру
- •3. Структура, функції та характерні ознаки культури
- •4. Типологія культури.
- •5. Традиційна і сучасна культура
- •II. Культура і суспільство
- •1. Характер культурних змін.
- •2. Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •3. Мистецтво як форма художньо-образної інтерпретації дійсного та уявного.
- •Функції мистецтва:
- •III. Первісна культура
- •1. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті.
- •3. Культура епохи бронзи і заліза
- •4. Найдавніші релігійні уявлення
- •II. Культура стародавнього сходу
- •1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій
- •2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії
- •3. Давньоєгипетська культура
- •4. Культура Стародавньої Індії
- •5. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю
- •Ііі. Культура античного світу
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації
- •2. Культура Стародавньої Греції
- •3. Культура Стародавнього Риму
- •IV. Середньовічна європейська культура
- •1. Поняття “середні віки” і “середньовічна культура”
- •2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •3. Рицарська культура
- •4. Народна селянська культура. Міська культура
- •5. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві
- •6. Візантійська культура
- •V. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції
- •2. Пророк Мухаммад і його вчення
- •3. Культура Арабського халіфату VII-X ст.
- •4. Культура Ірану X -XV ст.
- •VII. Культура епохи відродження і реформації
- •1. Передумови епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Реформація і Контрреформація
- •4. Розвиток науки і техніки
- •5. Італійське мистецтво
- •6. Національні література і театр
- •VIII. Формування європейської культури нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII-XVIII ст.
- •2. Революція в природознавстві. Раціоналізм
- •3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва
- •4. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
- •IX. XIX сторіччя в історії світової культури
- •1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
- •2. Промисловий переворот.Наука
- •3. Нова система освіти
- •4. “Золотий вік” світової літератури
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і сша кінця XVIII - початку хх сторіччя
- •6.Музика, театр. Народження кіно
- •X. Культура людства у XX сторіччі
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст.
- •2. Наука та її досягнення
- •3. Художня культура
- •4. Доба кінематографа
- •5. Масова культура
- •1. Поняття “етнічна культура”
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України
- •1. Джерела вивчення культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •3. Особливості прийняття християнства
- •4. Писемність і літературна традиція
- •5.Освіта та наукові знання
- •6. Мистецтво Київської Русі
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiii - xVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури
- •2. Наука й освіта
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •IV. Культура україни XVI-XVIII ст.
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в Україні
- •3. Книгодрукування і література
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •1. Основні заняття і матеріальна культура
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження хiх ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу
- •3. Мистецтво
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у хх ст.
- •1. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •2. Культура України на початку хх сторіччя
- •3.Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •4.Трагедія української культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •I. Культура - об'єкт наукового дослідження
- •II. Культура і суспільство
- •I. Первісна культура
- •II. Культура стародавнього сходу
- •Українська і зарубіжна культура
- •Авторський колектив:
I. Культура - об'єкт наукового дослідження
1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна.
2. Еволюція поглядів на культуру.
3. Структура, функції та характерні ознаки культури
4. Типологія культури.
5. Традиційна і сучасна культура.
1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна
Термін "культурологія" запропонував у 1909 р. німецький філософ і фізик Вільгельм Освальд. Дослівно „культурологія” – це наука про розвиток культури, її норми і традиції.
В науковому значенні культурологія - це наука, про людину й суспільство що вивчає об’єктивні закономірності культурного процесу, фактори виникнення, формування і функціонування світової і національних культур.
Методами дослідження в культурології є:
Діахронний метод потребує викладу явищ, фактів, подій світової і вітчизняної культури в хронологічній послідовності.
Синхронний передбачає всебічне порівняльне дослідження в одному обраному проміжку часу без звертання до історичної ретро- або перспективи. Порівняльний метод застосовується в культурологічних дослідженнях двох або декількох національних культур. Передбачає виявлення загальних та особливих закономірностей, тенденцій розвитку, сфери взаємовпливів, а відтак встановлює рівень своєрідності або спорідненості культур. Типологічний методу полягає в аналізі культурних явищ від абстрактного до конкретного і виявленні на цій підставі типологічної близькості історико-культурних процесів.
Серед специфічних методів найпоширенішим є археологічний, який на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури. Семіотичний метод, що ґрунтується на вченні про знаки, дає змогу вивчити знакову систему (структуру або текст) будь-якого артефакту. Психологічний метод орієнтує дослідника на вивчення суб'єктивних механізмів діяльності культури, індивідуальних якостей, несвідомих психічних процесів. Біографічний метод переважно застосовується у літературознавстві як тлумачення літератури через відображення біографії й особистості письменника. Цивілізаційному підходу. Його сутність полягає в осмисленні історії розвитку людства через інтегровані галузі спеціалізованих гуманітарних і природничих знань у контексті культурної епохи. У ньому знайшли сконцентрований вигляд усі названі підходи до вивчення культурно-історичних явищ.
Предметом культурології як навчальної дисципліни є історичний та соціальний досвід людини, закріплений в традиціях, нормах, звичаях, законах тощо. Вивчення його змісту формують науковий світогляд, що сприяє розумінню множинності шляхів соціокультурного розвитку, толерантному сприйняттю інших культур та глибшому усвідомленню вітчизняних культурних досягнень.
2. Еволюція поглядів на культуру
В сучасних гуманітарних галузях знань існує безліч визначень культури, проте загальним для них є те, що під культурою розуміють все, що створила людина.
Слово "культура" походить від латинської "сultio" - обробіток, , а пізніше - вклонятися, вшановувати (культ богів, предків). До середини І ст. до н.е. ці слова пов'язувалися саме із землеробською працею. Поступово поняття "культура" поширюється на такі сфери людської діяльності, як виховання, навчання, вдосконалення самої людини. Тому слово "культура" починає вживатися як синонім вихованості, освіченості людини, і в цьому значенні воно увійшло в усі європейські мови, в тому числі й українську.
Аналіз поглядів на культуру та сучасні інтерпретації дають можливість для деяких узагальнень. По-перше, культура являє собою "другу природу", створену людиною. По-друге, культура виступає як система матеріальних і духовних, або ідеальних, цінностей. Цінність - це те, що має сенс для людини, тому культура - це світ, наповнений сенсом людського буття. По-третє, культура через осмислену діяльність людини визначає міру людського в самій людині та суспільстві. Таким чином, культура завжди є проявом певного рівня розвитку людини.
Культура - являє собою людський спосіб буття, що визначає увесь спектр практичної і духовної діяльності людства, його ставлення до навколишнього світу і визначення свого місця і ролі в ньому.
Отже, культура - це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створена внаслідок цілеспрямованої діяльності людства протягом його історії, а також взаємовідносини, що склалися в процесі споживання, відтворення цих цінностей та їх розподілу і обміну.