Лекція №4. Адміністративне право України.

1. Предмет, метод і завдання адміністративного права.

Адміністративне право – це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої влади.

Предмет адміністративного права - це сукупність суспільних відносин, які виникають у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, а також під час скоєння адміністративних деліктів і регулюються адміністративно-правовими нормами.

Метод адміністративного права – це спосіб реалізації завдань і функцій виконавчої влади органами державного управління через їх вплив на волю і свідомість підпорядкованих органів, а також громадян.

Метод субординації формує централізоване, імперативне регулювання, яке зверху до низу проводиться на владно-імперативних засадах. Юридична енергія надходить тільки зверху, від компетентних суб'єктів. Тому статус сторін, їхнє становище у правовідносинах насамперед характеризується субординацією чи підпорядкованістю.

Відтак загальними рисами методу імперативного регулювання слід вважати те, що він реалізується шляхом:

- використання приписів (встановлення обов'язків);

- встановлення заборон;

- надання дозволів.

Метод координації формує децентралізоване, диспозитивне регулювання, що проводиться на паритетних засадах. Джерелом юридичної енергії за такого регулювання є будь-які суб'єкти правовідносин. Тому статус суб'єктів характеризується в першу чергу їх рівноправним становищем у правовідносинах.

Головним завданням адміністративного права – є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність держави, що включає встановлення всілякого характеру правових заборон, застосування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності.

2. Система та джерела адміністративного права.

Під системою адміністративного права розуміється внутрішня схема галузі, послідовна розстановка її елементів (норм та правових інститутів), які її складають. Система адміністративного права забезпечує інтеграцію окремих правових норм та інститутів при одночасному їх диференціації.

Система адміністративного права складається з 2 частин:

1. Загальна включає норми, які регулюють управлінські відносини загального характеру. Загальна частина складається з правових норм та правових інститутів, які закріплюють основні принципи державного управління: правове положення суб'єктів адміністративного права; організацію і порядок здійснення державної служби; форми і методи діяльності органів державної виконавчої влади; адміністративний процес; способи забезпечення законності і дисципліни.

2. Особлива частина системи адміністративного права - включає норми, які регулюють відносини в окремих галузях та сферах державного управління: економіки, соціальне - культурного будівництва, адміністративно – політичної діяльності; міжгалузевого управління та ін.

Правовий інститут - це сукупність правових норм, що регулюють однотипні відносини в межах конкретної галузі права (наприклад інститут державної служби або адміністративної відповідальності). Кожен правовий інститут може включати до себе одночасно норми з Загальної та Особливої частин.

Зміст Загальної та Особливої частин адміністративного права взаємопов'язані і складають єдине ціле.

Джерела адміністративного права – поділяються на загальнодержавні, галузеві та локальні. Загальнодержавні е обов'язковими для виконання всіма органами управління, незалежно від їх підпорядкування. Галузеві й локальні поширюються тільки на конкретно визначені підвідомчі органи.