УДК 342.1 ББКХ620.612 П43

Гриф надано Міністерством освіти

і науки України

(лист № 14/18.2-696 від 17березня 2006р.)

Рекомендовано

Вченою радою Інституту держави і права

ім. В. М. Корецького НАН України

Відповідальний редактор:

В. Ф. Погорілко — член-кореспондент ПАН України,

академікАПрН України,

доктор юридичних наук, професор,

Рецензенти:

Ю. М. Тодика — академік АПрН України,

доктор юридичних наук, професор

О. Ф. Фрицький — доктор юридичних наук, професор

М. О. Баймуратов — доктор юридичних наук, професор

Погорілко В. Ф.^ Федоренко В. Л. П43 КОНСТИТУЦІИНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Академічний курс:

Підруч.: У 2 т. - Т. 1 / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: ТОВ «Ви-давництво «Юридична думка», 2006. — 544 с. I5ВN 966-8602-33-1

У цьому томі академічного курсу висвітлюються питання загальної теорії конституційного права, насамперед визначення поняття конституційного права України як галузі права, юридичної науки і на-вчальної дисципліни; предмета, методу цієї галузі права та історії кон­ституційного права як галузі науки і навчальної дисципліни.

Основна увага приділяється питанням системи, джерел консти­туційного права, насамперед Конституції України, а також консти-туційно-правовим відносинам. Уперше висвітлюються питання функцій конституційного права та конституційно-правової відпо-відальності.

Розраховано на студентів, курсантів, аспірантів та викладачів кон­ституційного права.

ІЗВИ 966-8602-33-1

ББКХ620.612

© В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко, 2006

© ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006

л

;Д

Вступ 5

Розділ I. Конституційне право як галузь права

в системі права України 7

1. Конституційне право як галузь національного права 9

2. Предмет конституційного права 20

3. Метод конституційного права 29

4. Принципи конституційного права України 40

5. Роль і місце конституційного права

в національній системі права 47

Розділ II. Історія конституційного права України 53

1. Основні етапи становлення і розвитку конституційного права як галузі права 55

2. Історія конституційного права України

як науки і навчальної дисципліни 126

Розділ III. Конституційне право як наука

і навчальна дисципліна 173

1. Конституційне право як юридична наука 175

2. Конституційне право як навчальна дисципліна 215

Розділ IV. Система конституційного права України 235

4.1 Поняття та складові елементи системи

конституційного права України 237

,, 4.2 Інститути конституційного права України 262

, 4.3 Норми конституційного права України 289

3

Зміст

Розділ V. Джерела конституційного права України 309

5.1 Поняття джерел конституційного

права України 311

2. Класифікація джерел конституційного права України 326

3. Основні джерела конституційного права України 332

4. Імплементація джерел міжнародного права

в конституційне право України 348

Розділ VI. Конституція як основний закон суспільства

та держави 361

1. Поняття конституції 363

2. Історія Конституції України 1996 р .-. 375

3. Структура й функції Конституції України 1996 р 394

4. Правова охорона Конституції України 406

Розділ VII. Функції конституційного права України 417

1. Поняття функцій конституційного права 419

2. Класифікація функцій конституційного права 429

3. Реалізація функцій конституційного права 445

Розділ VIII. Конституційно-правові відносини 453

1. Поняття та склад конституційно-правових відносин 455

2. Суб'єкти конституційно-правових відносин 462

3. Об'єкти конституційно-правових відносин 477

4. Юридичні факти в конституційно-правових відносинах ...492

Розділ IX. Юридична відповідальність 505

9.1 Поняття та види юридичної відповідальності

в конституційному праві 507

2. Конституційно-правова відповідальність 514

3. Адміністративна відповідальність за порушення конституційного законодавства 532

4. Кримінально-правова відповідальність за порушення конституційного законодавства 539

4

Вступ

Становлення і розвиток коиституційного права України як галузі права за роки ії незалежності об'єктивно зумовили активізацію роз-витку коиституційного права як науки і особливо як навчальної дис-ципліни. За цей час з'явилось ряд фундаментальних підручників і на-вчальних посібників з коиституційного права. Водночас стало оче-видним, що охоплювати в однотомних підручниках сповна питання загальної теорії коиституційного права та особливої частини стає де-далі проблемнішим. Тому цілком закономірним явищем є поява дво-томного підручника як академічного курсу з коиституційного права.

У цьому томі з максимальним урахуванням розвитку коисти­туційного права як науки насамперед подається визначення коисти­туційного права як провідної галузі права України, норми якої регу-люють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в еко-номічній, соціальній, культурній та інших сферах, а також висвітлю-ються предмет, метод та принципи коиституційного права. Надаючи важливого значення витокам коиституційного права, в цій частині підручника з коиституційного права всебічно відображена історія коиституційного права як галузі, як науки, як навчальної дисципліни. Особлива увага приділяється питанням системи коиституційного права, його джерел та правовідносинам.

У процесі висвітлення питань системи коиституційного права по­дається як визначення, так і класифікації основних складових систе­ми коиституційного права — його інститутів і норм.

Враховуючи останні здобутки наукової думки з коиституційного права і практики коиституційного будівництва останніх років, конституційно-правова норма вперше визначається як загальнообов'яз-кове правило поведінки або діяльності, встановлене або санкціонова-не і гарантоване народом або державою, оскільки більшість консти-туцій в останні роки приймається народом шляхом референдуму.

5

Вступ

При висвітленні джерел конституційного права особлива увага приділяється Конституції України 1996 р. При цьому вперше всебічно аналізується як її структура, так і система, яку становлять власне Конституція як єдиний нормативний акт найвищої юридичної сили та конституційні акти відповідної юридичної сили.

При розкритті питань правовідносин уперше наголошується на тому, що провідний характер галузі конституційного права в системі права зумовлює провідний характер конституційних правовідносин у системі та їх складових — суб'єктів, об'єктів тощо в системі відповідних елементів правовідносин в Україні у цілому. Зокрема, стверджується, що пріоритетними суб'єктами конституційних пра­вовідносин і відповідно провідними в цілому є народ і держава.

Цей підручник, зокрема його перша частина, містить ряд розділів, присвячених функціям конституційного права, конституційно-пра-вовій відповідальності тощо.

Розраховано на студентів, аспірантів та викладачів конституційно­го права.

6

Розділ 1

Конституційне право

як галузь права в системі права України

1.1 Конституційне право як галузь національного права

1.1 Конституційне право як галузь національного права

У всіх системах права і правових системах конституційне право як галузь права вважається, як правило, провідною, пріоритетною галуззю публічного права. Це властиво і системі права України.

Конституційне право України є провідною галуззю національного права, норми якої регулюють політичні та інші, тісно пов'язані з ни­ми, найважливіші суспільні відносини. На сьогодні в науці конституційного права існують різні, часто суперечливі визначення конституційного права як галузі права, що сформувалися історично в кожній окремо взятій країні світу.

Складність формування уявлень про сутність і зміст цієї галузі пра­ва, її поняття найбільш рельєфно відобразилися навіть на рівні термінологічних дискусій щодо назви конституційного права як га­лузі права. До сьогодні в різних країнах світу, поряд із поняттям «кон­ституційне право», поширене поняття «державне право», а в ряді країн ці терміни вживаються паралельно.

Така ситуація щодо термінологічних дискусій навколо назви галузі права не є унікальною і властивою виключно для галузі конституцій­ного права. Такі термінологічні суперечки властиві й цивільному, кримінальному, земельному, екологічному та іншим галузям права.

Термінологічні суперечності щодо понять «конституційне право» і «державне право» лежать далеко поза межами традицій і філології. Вони є переважно змістовними, а не атрибутивними. Ці дискусії відображають суперечливість поглядів правознавців на сутність і зміст, предмет і метод, систему та первинне джерело конституційного пра­ва — Конституцію.

Поняття «конституційне право» і «державне право» почали вживатися вченими-правознавцями у Великій Британії, США, Франції, Німеччині та ряді інших країн Європи й Північної Америки майже водночас — у XIX ст. Тому із самого початку його використання цей

9

Розділ I. Конституційне право як галузь права в системі права України

термін був запозичений російськими правознавцями у вчених Австро-Угорської імперії та Німеччини.

Так, досліджуючи на початку XX ст. термін «державне право», відомий російський правознавець Ф. Ф. Кокошкін дійшов висновку, що він був запозичений російською юридичною наукою з німецького права, але виявився не зовсім вдалим, оскільки має різне значення в російській та німецькій мовах. На практиці ж термін «дер­жавне право» здебільшого застосовується правознавцями для позначення конституційного права як галузі права¹.

Втім правознавці, що досліджували проблеми конституційного права на межі XIX і XX ст.ст. (В. М. Гессен, М. М. Ковалевський, М. I. Лазаревський та ін.), відстоювали у своїх працях і поняття «кон­ституційне право», яке більш властиве для юридичної науки Великої Британії, США та Франції. Зокрема, М. М. Ковалевський на початку XX ст. викладав у Московському і Санкт-Петербурзькому університетах навчальний курс з конституційного права². Хоча викладення цього навчального курсу М. М. Ковалевським виглядало парадоксальним за відсутності в Російській імперії конституції або будь-якого іншого конституційного акта.

Українські правознавці в першій половині XX ст. також вживали у своїх працях як поняття «державне право», привнесене юридичною наукою Російської імперії, Австро-Угорщини, Німеччини та Румунії, так і поняття «конституційне право», запозичене з прогресивної на той час конституційної думки Франції та США. До того ж більшість вітчизняних конституційних проектів початку XX ст. називалися «конституціями»*.

За радянської доби, до прийняття Конституції СРСР 1936 р. та конституцій союзних республік, у тому числі й Конституції УРСР 1937 р., в юридичній науці також використовувалися терміни як «державне право», так і «конституційне право». Зокрема, С. О. Голунський і М. С. Строгович визначали радянське державне право як галузь права, що виражає суспільні відносини, пов'язані з організацією ра­дянської держави і органів влади, а також відносини цих органів з

¹ Кокошкин Ф. Ф. Русское государственное право. — Вьіп. II. — М., 1908. — С. 44.

² Ковалевский М. М. Конституционное право: Курс лекций. — СПб., 1903.

* Див. розділ 2.1 Основні етапи становлення і розвитку конституційного права як га­лузі права.

10