
- •Сутність поняття «менеджменту».
- •2. Склад управлінської діяльності та її основні форми.
- •3. Основні управлінські революції
- •4. Принципи менеджменту
- •5. Загальні та спеціальні функції управління бібліотекою.
- •6. Основні теоретичні школи наукового менеджменту
- •7. Бібліотека як суб’єкт ринкових відносин.
- •8. Концепція бібліотечного менеджменту
- •9. Методи управління бібліотекою.
- •10. Роль комунікації в менеджменті
- •11. Особливості комунікаційного процесу в бібліотеці.
- •12. Характеристика основних законодавчих документів бібліотечної справи.
- •13. Державна політика в галузі бібліотечної справи
- •14. Організація управління системою бібліотек
- •15. Науковий підхід до організації праці в бібліотеках.
- •16. Завдання та основні напрямки наукової організації праці в бібліотеках
- •17. Принцип розподілу праці в бібліотеці.
- •19. Визначення поняття та завдання нормування праці
- •20. Основні види норм.
- •21. Методи, які використовуються для збирання інформації при всановленні норм праці (хронометражні, фото хронометражні, метод моментного дослідження і т.Д.)
- •22. Значення та принципи планування роботи бібліотек.
- •23. Види планів роботи бібліотек.
- •24. Методика складання річного плану роботи бібліотеки. Розрахунок основних показників.
- •Формули розрахунку вартості основних видів бібліотечної роботи
- •25. Загальні принципи стратегічного управління бібліотекою.
- •26. Етапи стратегічного планування діяльності бібліотеки.
- •27. Стратегічний план як практична реалізація стратегічного планування.
- •28. Види обліку бібліотечної роботи.
- •29. Значення звітності в роботі бібліотек.
- •30. Основні джерела статистичної інформації про діяльність бібліотек.
- •31. Призначення та об’єкти бібліотечної статистики.
- •32. Відносні та обсолютні статистичні показники роботи.
- •Формули визначення основних відносних показників бібліотечної роботи
- •33. Характеристика стилів управління.
- •34. Типологія менеджерів за стилем керівництва.
- •35. Вимоги до особистості менеджера бібліотечної справи.
- •36. Характеристика основних видів управлінських рішень.
- •37. Менеджмент змін.
- •39. Технологія прийняття управлінських рішень.
- •1. Діагноз проблеми включає наступні підетапи:
- •4. Оцінка альтернативних варіантів
- •40. Зовнішні джерела фінансування бібліотек.
- •41. Платні послуги як альтернативне джерело позабюджетного фінансування.
- •43. Зміст та завдання економіки бібліотечної справи.
- •44. Економічні показники аналізу діяльності бібліотеки.
- •45. Сутність поняття «маркетингу».
- •46. Мета, функції та принципи маркетингу.
- •47. Політика цін у бібліотеках.
- •48. Види цін, які використовуються в бібліотечній практиці
- •49. Рекламна діяльність бібліотеки. Основні види реклами.
- •50. Принципи бібліотечного маркетингу.
- •51. Законодавча база впровадження платних послуг.
- •52. Принципи введення платних послуг.
- •53. Створення позитивного іміджу бібліотеки за допомогою реклами.
- •54. Застосування маркетингових досліджень в бібліотеках, методика їх проведень.
- •55. Мета та завдання методичного керівництва бібліотеками.
- •56. Основні форми методичного керівництва бібліотеками.
- •57. Основні координаційні центри підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
- •58. Загальна характеристика методичної роботи бібліотек області.
- •Бібліотека – науково-методичний центр
- •Волинська обласна бібліотека для юнацтва
- •Волинська обласна бібліотека для дітей
- •59. Науково – дослідна та видавнича робота бібліотек.
- •Види соціологічних досліджень
- •Мета і завдання дослідження
- •Методи збору інформації
- •Видавнича діяльність бібліотеки
- •Методика проведення обстеження бібліотек цбс
- •61. Форми та етапи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
- •Форми підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців:
9. Методи управління бібліотекою.
Методами управління називається сукупність способів і прийомів цілеспрямованого впливу органів управління на керований об'єкт (керівника бібліотеки - на очолюваний ним колектив).
Класифікація методів управління на основі специфіки відношень, що складаються в процесі спільної праці і включає методи:
✓ організаційні (у тому числі адміністративні);
✓ економічні;
✓ правового регулювання.
Організаційні методи базуються на таких відносинах між людьми, коли виконання однієї і тієї ж роботи можлива при різних типах організації: жорсткого регламентування, гнучкого реагування, постановки спільних завдань, допустимо відхилення і ін.
Організаційні методи включають:
✓ регламентування;
✓ нормування;
✓ інструктування;
✓ методи розпорядчого та дисциплінарного впливу.
Адміністративні методи управління включають прийоми і способи впливу суб'єкта управління на об'єкт на основі сили і авторитету влади: законів, указів, постанов, наказів, розпоряджень, вказівок, інструкцій.
Ці методи встановлюють і регулюють:
✓ обов'язки;
✓ права;
✓ відповідальність кожного керівника і підлеглого.
Основним адміністративним методом управління є метод примусу, що вимагає від підлеглих прийняття розпорядження вищестоящого органу до виконання, при якому критика або обговорення не допускаються.
Метод примусу реалізується в усній або письмовій формі.
Економічні методи управління - це способи впливу, які використовують в своїй основі економічні відносини людей та їх економічні інтереси.
3. Соціально-психологічні методи:
✓ спираються на норми моралі;
✓ засновані на формуванні та розвитку думки членів суспільства щодо суспільно та індивідуально значущих цінностей, моральних засад у міжособистісних відносинах колективу ("по вертикалі" і "по горизонталі").
Специфіка соціально-психологічних методів полягає в наступних моментах.
✓ формування трудових колективів з урахуванням соціально-психологічних характеристик людей;
✓ створення і підтримку сприятливого соціально-психологічного ¬ кою атмосфери спільної роботи;
✓ встановлення і розвиток соціальних норм поведінки;
✓ задоволення культурних і соціально-побутових потреб;
✓ проведення виховної роботи, необхідної для створення фірмового стилю бібліотеки, підвищення її іміджу, автори тету в сучасному соціумі.
Керівник бібліотеки, який виступає як організатор ділового спілкування співробітників колективу, використовує всі три групи методів.
10. Роль комунікації в менеджменті
Сутність комунікацій становлять взаємозв’язки між працівниками, підрозділами, організаціями тощо. Вони супроводжують усі процеси, що відбуваються в організації.
Комунікації – обмін інформацією, її змістом між двома і більше особами (працівниками).
Комунікації – це обмін інформацією за допомогою слів, літер, символів, жестів, за допомогою яких менеджер отримує інформацію для прийняття ефективних рішень і доведення їх до виконавців. Основна роль К. у поєднанні всіх функцій менеджменту, в досягненні бажаної поведінки окремих осіб чи колективу в організації.
Обмін інформацією пронизує всі управлінські функції, тому комунікації розглядаються як сполучний процес у менеджменті. Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть бути помилковими, персонал може неправильно розуміти керівні команди, міжособистісні стосунки можуть деформуватися. Західні спеціалісти стверджують, що керівники від 50 до 90% свого робочого часу витрачають на комунікації. Це стає зрозумілим, коли врахувати, що керівники обмінюються інформацією для реалізації своєї ролі в міжособистісних стосунках, у процесі прийняття управлінських рішень, а також для виконання функцій планування, організації, мотивації та контролю.
Для ефективного функціонування будь-якої організації необхідно забезпечити належні комунікації. Однак управлінська практика дає можливість констатувати, що створення ефективної, надійної системи обміну інформацією, яка б відповідала вимогам повноти, достатності, оперативності, гнучкості, - це одна із найскладніших проблем в організаціях. Тому цілком зрозуміло, що ефективно працюючий керівник - це керівник ефективний у комунікаціях.
Комунікації - складний процес, який включає ряд взаємозв´язаних кроків, кожен з яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і сприйняття інформації іншою особою. Найчастіше причиною низької ефективності комунікації є ігнорування факту, що комунікація - це обмін, в якому кожному належить активна роль. У процесі комунікації відправник складає повідомлення і передає його адресату (отримувачу).