- •Сутність поняття «менеджменту».
- •2. Склад управлінської діяльності та її основні форми.
- •3. Основні управлінські революції
- •4. Принципи менеджменту
- •5. Загальні та спеціальні функції управління бібліотекою.
- •6. Основні теоретичні школи наукового менеджменту
- •7. Бібліотека як суб’єкт ринкових відносин.
- •8. Концепція бібліотечного менеджменту
- •9. Методи управління бібліотекою.
- •10. Роль комунікації в менеджменті
- •11. Особливості комунікаційного процесу в бібліотеці.
- •12. Характеристика основних законодавчих документів бібліотечної справи.
- •13. Державна політика в галузі бібліотечної справи
- •14. Організація управління системою бібліотек
- •15. Науковий підхід до організації праці в бібліотеках.
- •16. Завдання та основні напрямки наукової організації праці в бібліотеках
- •17. Принцип розподілу праці в бібліотеці.
- •19. Визначення поняття та завдання нормування праці
- •20. Основні види норм.
- •21. Методи, які використовуються для збирання інформації при всановленні норм праці (хронометражні, фото хронометражні, метод моментного дослідження і т.Д.)
- •22. Значення та принципи планування роботи бібліотек.
- •23. Види планів роботи бібліотек.
- •24. Методика складання річного плану роботи бібліотеки. Розрахунок основних показників.
- •Формули розрахунку вартості основних видів бібліотечної роботи
- •25. Загальні принципи стратегічного управління бібліотекою.
- •26. Етапи стратегічного планування діяльності бібліотеки.
- •27. Стратегічний план як практична реалізація стратегічного планування.
- •28. Види обліку бібліотечної роботи.
- •29. Значення звітності в роботі бібліотек.
- •30. Основні джерела статистичної інформації про діяльність бібліотек.
- •31. Призначення та об’єкти бібліотечної статистики.
- •32. Відносні та обсолютні статистичні показники роботи.
- •Формули визначення основних відносних показників бібліотечної роботи
- •33. Характеристика стилів управління.
- •34. Типологія менеджерів за стилем керівництва.
- •35. Вимоги до особистості менеджера бібліотечної справи.
- •36. Характеристика основних видів управлінських рішень.
- •37. Менеджмент змін.
- •39. Технологія прийняття управлінських рішень.
- •1. Діагноз проблеми включає наступні підетапи:
- •4. Оцінка альтернативних варіантів
- •40. Зовнішні джерела фінансування бібліотек.
- •41. Платні послуги як альтернативне джерело позабюджетного фінансування.
- •43. Зміст та завдання економіки бібліотечної справи.
- •44. Економічні показники аналізу діяльності бібліотеки.
- •45. Сутність поняття «маркетингу».
- •46. Мета, функції та принципи маркетингу.
- •47. Політика цін у бібліотеках.
- •48. Види цін, які використовуються в бібліотечній практиці
- •49. Рекламна діяльність бібліотеки. Основні види реклами.
- •50. Принципи бібліотечного маркетингу.
- •51. Законодавча база впровадження платних послуг.
- •52. Принципи введення платних послуг.
- •53. Створення позитивного іміджу бібліотеки за допомогою реклами.
- •54. Застосування маркетингових досліджень в бібліотеках, методика їх проведень.
- •55. Мета та завдання методичного керівництва бібліотеками.
- •56. Основні форми методичного керівництва бібліотеками.
- •57. Основні координаційні центри підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
- •58. Загальна характеристика методичної роботи бібліотек області.
- •Бібліотека – науково-методичний центр
- •Волинська обласна бібліотека для юнацтва
- •Волинська обласна бібліотека для дітей
- •59. Науково – дослідна та видавнича робота бібліотек.
- •Види соціологічних досліджень
- •Мета і завдання дослідження
- •Методи збору інформації
- •Видавнича діяльність бібліотеки
- •Методика проведення обстеження бібліотек цбс
- •61. Форми та етапи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
- •Форми підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців:
6. Основні теоретичні школи наукового менеджменту
Школа наукового управління (1885—1920 рр.) Засновник вважається Фредерік Тейлор. Головні ідеї: абсолютне дотримання розроблених на наукових підставах стандартів і правил; підбір, підготовка і розстановка працівників на ті робочі місця і завдання, на яких вони принесуть найбільшу користь; оплата за результатами (менші результати — невелика оплата, більші результати — вища оплата); використання функціональних менеджерів, які забезпечують виконання робіт і їх контроль за спеціалізованими напрямами; підтримка товариських стосунків між працівниками і менеджерами.
Класична (адміністративна) школа управління (1920–1950 рр.) «Батько» Анрi Файоль. Основні принципи А. Файоля: Управляти — «це означає передбачати, організувати, розпоряджатись, координувати і контролювати». Передбачати – враховувати майбутнє і виробляти програму дій. Організовувати – будувати подвійний матеріальний і соціальний організм підприємства. Розпоряджатись – примушувати персонал відповідно працювати. Координувати – зв’язувати, об’єднувати, гармонізувати всі дії та зусилля. Контролювати – піклуватись про те, що все здійснювалось відповідно встановленим правилам і розпорядженням.
Теорія ідеальної бюрократії (з 1920р.) Сформував теорію Макс Вебер. Сутність теорії М. Вебера складають такі поняття: чіткий розподіл праці, що веде до появи висококваліфікованих спеціалістів на кожній посаді; ієрархія управління, за якою кожен нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому; наявність взаємопов’язаної системи узагальнених правил і стандартів, що забезпечують координацію виконання різних завдань; відсутність непорозуміння в міжособових стосунках; організація найму на роботу в суворій відповідності до технічних кваліфікаційних вимог, а також захист службовців від безпідставних звільнень; стратегія довгострокового найму співробітників; рух нагору в середині організації на підставі компетентності і широких знань, що набуваються з вислугою років.
Школа людських стосунків (з 1930р.) Творцем став Ельтон Мейо. Основна заслуга полягає в тому, що він довів залежність результатів праці від правильно підібраних прийомів управління міжособистісними стосунками.
Емпірична школа управління (з 1940р.) Одним засновником є Пітер Дракер. Загальна характеристика управління за цілями зводиться до трьох найбільш істотних його елементів: визначення чітких стратегічних цілей; залучення до процесу визначення цілей усіх працівників; оцінка ефективності на підставі отриманих результатів.
Школа соціальних систем (з 1970р.) Засновниками стали Ч. Барнард, Д. Марч, Г. Саймон та І. Ан Сорф. Вони сформулювали ідею про те, що будь-яка організація як відкрита складна система має тенденцію пристосовуватись до досить складного зовнішнього середовища, і головні причини того, що відбувається в системі, треба шукати поза нею.
«Нова школа» Зазначена школа управління, або якісна школа (з 1960р.) характеризується прагненям впровадити в науку управління методи і апарат точних наук таких як кібернетика і теорія дослідження операцій.