Мета і завдання дослідження

Мета соціологічного дослідження – це очікуваний кінцевий результат, що обумовлює загальну спрямованість дослідження. В її формуванні вказується, до яких результатів призведе розв’язання досліджуваної проблеми. Це можуть бути рекомендації, певні управлінські рішення.

Завдання соціологічного дослідження – формулюють питання, на які слід дати відповідь для реалізації мети дослідження.

Методи збору інформації

У бібліотечних дослідженнях застосовується декілька основних методів одержання інформації: анкетне опитування, інтерв’ю, соціологічне спостереження, експеримент, аналіз бібліотечної документації (книжкових та читацьких формулярів, облікової та звітної документації, читацьких вимог на літературу), методи експертних оцінок та математико-статистичні.

В останні роки знаходить також використання метод фокус-груп.

Видавнича діяльність бібліотеки

Серед засобів впливу на стан бібліотечної справи, зміст і якість роботи бібліотек особливе місце належить видавничої діяльності. Сьогодні вона стала поширеною формою інформаційної та просвіт. діяльності бібліотек, а також досить оперативною та гнучкою формою науково-методичної роботи.

За останні роки видав. діяльність бібліотек області значно розширилася як за кількістю найменувань, обсягом і навіть тиражу, так і за видами і типами видань. Цьому сприяє постійно удосконалюється матеріально-технічна база бібліотек та прагнення бібліотечних фахівців відповідати часу. Крім того, видання стають більш оперативними і якісними.

ВД бібліотеки як інформаційного, методичного та просвітницького центру, а також заклади культури з яскраво вираженою культурно-дозвіллєвої функцією різнопланова і різноманітна. Вона є важливою частиною, а часто результатом дослідницької, методичної, бібліографічної роботи і несе потужну рекламну навантаження. Основна мета її сприяння в реалізації документально-комунікаційної функції бібліотек. В основі завдань видавничої діяльності лежать основні функції бібліотеки. Друкована продукція бібліотек випускається у формі буклетів, запрошень, проспектів, в тому числі і книжково-ілюстративних виставок, каталогів, листівок, закладок, звітів, путівників, пам'яток, плакатів, бібліографічних списків та покажчиків, бюлетенів, дайджестів, афіш, флаєрів, календарів , поштових конвертів.

В цілому визначилися три основних напрямки, за якими осуществлялется видавнича діяльність бібліотек: бібліографічне, методичне, інформаційно-рекламне.

Видавнича діяльність спрямована на виконання наступних завдань:

• Формування інформаційно-комунікаційного простору бібліотеки;

• Створення позитивного образу бібліотеки;

• Сприяння просуванню книги та читання:

• Реклама фонду бібліотеки;

• Рекомендація літератури з фонду бібліотеки;

• Виховання культури читання;

• Формування колекції рідкісних і цінних документів;

• Відображення креативної особистості бібліотекаря-професіонала;

• Стимулювання мотивації на самовираження, самореалізацію різнобічних здібностей, в тому числі творчих;

• Стимулювання самоосвіти і реалізація отриманих знань на практиці.

• Перш за все, видавнича діяльність, спрямована на створення позитивного образу бібліотеки. Досягається потрібний ефект за допомогою випуску рекламно-інформаційних видань різних форм і своєрідністю їх подачі.

• Видавнича діяльність спрямована на стимулювання професійної взаємодії між бібліотеками. Істотний пласт методичних видань сприяє розвитку організаційної культури, а також підвищенню загальної культури бібліотекаря (пошук, накопичення, вивчення, структурування, редагування сприяють розширенню знань і розвитку навичок бібліотекаря).

• Однією з важливих задач видавничої діяльності є сприяння просуванню книги та читання. Тісним чином пов'язана з цим реклама бібліотечного фонду. Будь-яке випущене бібліотекою видання містить в своїй основі рекламу. Велике значення для просування книги та читання має рекомендація літератури у вигляді тематичних або галузевих бібліографічних посібників, які розповсюджуються як в бібліотеці, так і на її сайті.

• За допомогою своїх видань бібліотека формує в читача певний мовний і літературний «смак». Видавнича діяльність допомагає бібліотеці виступати в ролі експерта, який здійснює відбір і оцінку найбільш значущих робіт з видавничого потоку.

• Інший не менш важливим завданням ВД можна назвати виховання культури читання, а через це і підвищення загального рівня культури особистості.

• Видавнича діяльність бібліотек спрямована і на збереження історико-культурної спадщини, в тому числі краєзнавчого, етнокультурного характеру. Всі матеріали, наявні в бібліотеці з вивчення і збереження спадщини рідного краю (міста, району), можна оформити у вигляді збірника, що дозволить заповнити ланки в історико-культурному знанні. Яскравим прикладом є календарі знаменних дат, які послужать довідником з історії та культури рідного краю (міста, села).

• Інший приклад - видавничі проекти бібліотек, що розповідають про знаменитих земляків, їхнє ставлення до бібліотеки та читання. Видання таких проектів присвячені друзям бібліотеки, давно і плідно співпрацюють з нею. Особливої ​​уваги в масиві видань бібліотеки про відомих людей краю заслуговують електронні видання, які дозволяють представити матеріал повніше. Тим самим бібліотека всіма доступними їй методами прагне зберегти внесок особистості в розвиток культури міста.

Бібліотекарю необхідно бути і журналістом, і редактором, і дизайнером, і художником, і мовознавцем, і педагогом, і психологом і мати ще багатьма іншими здібностями. Видавнича діяльність відображає всю неординарність різнопланової особистості бібліотекаря.

60. Методика обстеження бібліотек. Оціночні критерії.

Виїзди та відвідування бібліотек

Підготовка до виїзду починається з чіткого визначення його призначення. Якщо виїзд

має на меті перевірку роботи бібліотек (або загальне ознайомлення з їх станом), методист, вперше перш за все знайомиться з матеріалами про роботу бібліотек, які є в розпорядженні методичного відділу.

Методика роботи при відвідуванні бібліотек залежить від мети відвідування. Зупинимося детальніше на методиці перевірки роботи бібліотеки в цілому, оскільки при цьому охоплюються всі сторони діяльності бібліотеки. Така перевірка починається зазвичай з ознайомлення з кадрами та організацією роботи колективу, з річним та квартальними планами та звітами, з протоколами

виробничих нарад. Знайомлячись зі складом працівників і розподілом між ними обов'язків, методист з'ясовує, наскільки той чи інший бібліотекар за своєю освітою і досвіду відповідає займаній посаді, наскільки рівномірно завантажені співробітники, як взаємопов'язані їх ділянки, як виконуються приблизні норми роботи, яку участь беруть співробітники в методичній роботі. Чи є посадові інструкції, як поставлений облік роботи кожного співробітника; як підвищують бібліотекарі свою

кваліфікацію. Попереднє ознайомлення з колективом дозволить в подальшому диференційовано підходити до кожного співробітника. Протоколи виробничих нарад вводять у курс виробничих питань, над вирішенням яких працює колектив.

Потім приступають до перевірки комплектування, стану обліку та організації книжкового фонду і каталогів. За короткий термін неможливо ознайомитися повністю з складом всіх розділів фонду бібліотеки. Знайомлячись зі станом систематичного і алфавітного каталогів, з розстановкою книг на полицях, методист отримує загальне уявлення про книжковий фонд. Переглядаючи інвентарну книгу і книгу сумарного обліку, необхідно звірити, наскільки узгоджені їх записи (наприклад, відображення списання вибулих книг), наскільки своєчасно і повно обробляються надійшли книги, як враховується

періодика і т. д. Записи в книзі сумарного обліку звіряються з даними річного звіту. Досить перевірити правильність оформлення однієї-двох партій надійшли до бібліотеки книг, обліку надходження одного-двох журналів і газет.

Знайомлячись з каталогами, методист з'ясовує знання правил опису та класифікації книг, організації каталогів, повідомляє працівникам про наявні посібниках, вчить користуватися ними. Особливу увагу при ознайомленні з роботою, бібліотеки методист приділяє питань обслуговування читачів. За даними щоденника він з'ясовує склад читачів і одночасно перевіряє правильність ведення записів. Якщо виникає сумнів щодо точності записів, вони звіряються шляхом підрахунку формулярів за останні 2 - 3 дні (невеликі розбіжності не істотні, так як деякі читачі могли повторно відвідати бібліотеку за ті ж дні). Тут же разом з бібліотекарем встановлюють, які групи дорослого населення обслужені, які слабо залучені, і що потрібно зробити, щоб залучити кожну родину в бібліотеку, наскільки активно користуються бібліотекою читачі (дані відвідуваності і читаності), як організовано диференційоване обслуговування основних груп. Серйозну увагу приділяється питанням пропаганди книги, особливо індивідуальній роботі з читачами та аналізу змісту їх читання. Слід оцінити якість і спрямованість наочної пропаганди - виставок, плакатів, підсобних ящиків і відкритих полиць для вільного вибору книг, а також довідково-бібліографічного апарату (картотек).

Перегляд записів у формулярах читачів дозволяє визначити, наскільки ефективна індивідуальна і масова робота, наочна агітація, які запити читачів задовольняє бібліотека.

Перевіряючи читальний зал, слід приділити увагу організації довідково- бібліографічної роботи та роботи з періодикою. Як на абонементі, так і в читальному залі потрібно звернути увагу на використання читачами бібліографічних посібників.