52. Принципи введення платних послуг.

Розмір плати за послугу, пропоновану читачеві, встановлюється, виходячи з принципу самоокупності витрат. При встановленні ціни враховується рівень попиту, конкуренції.

Ціна повинна бути прийнятною для наших користувачів, інакше навіть сама необхідна послуга не буде затребувана. Для певних груп населення встановлюються пільги при справлянні плати за сервісні (додаткові) види послуг: діти-інваліди, сироти, пенсіонери ...

Ціна визначається, виходячи з планової собівартості послуги (собівартість в структурі ціни становить зазвичай близько 80%) і накопичень (прибутку) в розмірі, що не перевищує 20% до собівартості.

У планову собівартість включаються не тільки прямі витрати (заробітна плата виконавців, матеріальні витрати), а й суми на відшкодування амортизації обладнання, інвентарю та інших основних засобів, а також відповідна частка загальногосподарських та управлінських витрат.

Ціни на послуги, що надаються бібліотекою населенню, встановлюються на основі планових калькуляцій керівником бібліотеки. Для впорядкування роботи з надання платних послуг в бібліотеці, складається «Положення про порядок надання платних послуг».

Підставою для введення платних послуг є наказ за підписом директора.

При зміні об'єктивних умов, що сприяють підвищенню комфортності та якості надання послуг, раніше встановлені ціни можуть бути переглянуті (при підвищенні заробітної плати виконавців, у разі заміни обладнання на більш досконале, поліпшення енергооснащеності і. Д.).

До «Положення про порядок надання платних послуги» в обов'язковому порядку повинні бути додані наступні документи

• «Калькуляція на кожну надану користувачам послугу», затверджена директором бібліотеки та підписана головним бухгалтером установи;

• «Довідка про використання нормативу часу на кожну виконувану послугу», підписана директором бібліотеки;

• «Перелік платних послуг», затверджений Засновником і підписаний головним бухгалтером установи;

• «Положення про систему оплати й стимулювання праці працівників» бібліотеки;

Кожна довідка на платні послуги складається на окремому аркуші та засвідчується печаткою Установи.

53. Створення позитивного іміджу бібліотеки за допомогою реклами.

Імідж є відображенням будь-якого соціального факту чи процесу в результаті оцінки і як соціальне явище відіграє істотну роль. За словником Вебстера імідж - це штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об’єкту, мислене уявлення про людину, товар чи інститут, що спрямовано формується у масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди.

Для бібліотечної установи є найкращою реклама, яка допоможе сформувати позитивний образ установи - це її приміщення. Якщо приміщення бібліотеки побудоване за індивідуальним проектом, має архітектурну або історичну цінність, сучасні та зручні інтер’єри, справляє враження ділового і, водночас, культурного центру, розташоване у діловій частині міста та наближене до паркової зони чи скверу, має під’їзди і стоянки для транспорту, - то вже після разового відвідування цієї установи формується враження про неї як про респектабельну і надійну організацію.

Бібліотечна установа не досягне створення бажаного іміджу надійної, солідної, ділової і професійної установи, якщо не буде піклуватися про створення фірмового стилю. До цієї проблеми бібліотеки підійшли не так давно, і лише почали створювати власний фірмовий стиль7. Найголовніше і найважче завдання, у вирішенні якого не обійтись без професіоналів, - це створення фірмового знаку. Важливо також замовити комп’ютерні макети візиток, бланків, конвертів, папок і липких аплікацій. Відтоді фірмовий стиль буде супроводжувати всю друковану і сувенірну продукцію, яка виходитиме з бібліотеки. Добре, якщо фірмовий знак поширюється і на традиційну бібліотечну техніку: читацький квиток, читацький формуляр, роздільник фонду у відкритому доступі, закладку книги.

Поряд із цим найважливішого значення набуває демонстрація інформаційних можливостей ресурсної бази бібліотеки. Вміло і тонко рекламуючи ретроспективні документи фонду, необхідно показувати читачеві нові можливості для отримання інформації автоматизовані технології. Реклама електронного каталогу, банків даних повнотекстової інформації, можливостей використання INTERNET у бібліотеці, сервісних послуг, макетування, сканування, копіювання документів тощо підвищує рейтинг бібліотеки порівняно з іншими інформаційними установами.

Рекламуючи інформаційні послуги, необхідно підкреслювати, що бібліотека намагається задовольнити запити різних категорій читачів. Тому певні види реклами мають відображати відмінні риси запитів не тільки контингенту нинішніх, а й також імовірних чи бажаних користувачів. Особливо складною є проблема залучення інвесторів до фінансування того чи іншого проекту бібліотеки. Візуальна реклама тут не приносить бажаних результатів.

Привабливих рис іміджу додає реклама діяльності бібліотеки по сприянню економічно і соціально слабко захищеним категоріям населення (надання допомоги безробітним для професійної перепідготовки, організація дозвілля для людей, які не можуть оплачувати дорогі види відпочинку).

Масова робота сучасної бібліотеки також набуває певного забарвлення у ракурсі проблеми, яку ми розглядаємо. “Ніхто не може проводити масовий захід заради самого заходу. Це надзвичайно дороге задоволення. Будь-який масовий захід, на кого б він не був розрахований, повинен принести бібліотеці дивіденди у вигляді піднесення престижу у місцевому суспільстві, створення необхідного іміджу”.

Бібліотекам необхідно тісно співпрацювати із громадськими організаціями, держ. установами і органами влади та управління, засобами масової інформації. Співпраця і співучасть у різного роду спільних програмах, які реалізуються у формі зустрічей, дискусій, книжкових ярмарків, презентацій, лекцій, концертів, засідань клубів за інтересами, а також наданні приміщення для діяльності, яка не має прямого відношення до бібліотечного, але пов’язана із суспільним життям міста чи регіону. Все це призведе до збільшення кількості відвідувачів, а сама бібліотека буде розглядатись як складова частина інфраструктури громадського життя району чи міста, що підвищить її статус-кво у суспільстві, сприятиме покращанню фінансування. Однак, співпрацюючи з партнерами, необхідно зберігати свою індивідуальність і не виконувати непритаманні бібліотеці функції.

Викладаючи програму створення позитивного іміджу бібліотеки, необхідно звернути увагу на такі дві обставини: по-перше, рекламування у всіх вищевикладених напрямках повинно здійснюватись одночасно, тому що нарізно взяті ці зусилля не створять єдиного повноцінного образу, в якому окремі фрагменти розчиняються, утворюючи узагальнення. І, по друге, на думку фахівців ПР конкретний імідж організації ніколи не залишається постійним. Із зміною соціальних, демографічних, економічних, технологічних процесів він змінюється і уточнюється. І кожна бібліотека повинна переглядати свій імідж і корегувати його. Американський фахівець з паблік рілейшнз С. Доуні робить висновок, що ті компанії, які систематично поширюють новий імідж, мають більше шансів на процвітання у конкурентній боротьбі. Він наголошує на безперервності реклами іміджу, застерігаючи, що скорочення рекламної компанії може привести до втрати і падіння доброзичливого ставлення з боку громадськості.