43. Зміст та завдання економіки бібліотечної справи.

Терміном «економіка бібліотечної справи» позначається реально існуюча економічна практика чи господарювання, а також вивчає її галузева наука. Бібліотеки беруть участь у продуктивній праці і є частиною економічної системи країни, перетворюючи інформацію в і знання в бібліотечні послуги, впливаючи на особистість і сприяючи її розвитку, а значить, і розвитку економіки країни в цілому. Економічні відносини, що склалися в бібліотеці, розвиваються по тим же законам, що і в будь-який інший галузі, і мають той же набір основних понять. Бібліотека має справу з певним товаром (книги, періодика, інші матеріальні носії), може виробляти і пропонувати продукцію своєї інтелектуальної праці (бази даних, традиційні й електронні, інформаційна, видавнича діяльність), надає користувачам послуги, як безкоштовні за бюджетні кошти, так і платні. Розвиток бібліотеки залежить від наявності попиту на її послуги та адекватності пропозиції.

Змістом економічної діяльності бібліотеки є створення соціально-економічних умов для виявлення, реаліції і поєднання інтересів як бібліотечного співтовариства, так і різних категорій реальних і потенційних споживачів бібліотечних послуг.

Приблизно також визначають суть бібліотечної економіки та зарубежів бібліотекознавці. Розглядаючи теорію бібліотечної економіки як сукупність наукових методів, вони досліджують поведінку економічних одиниць, таких як споживач, організація в цілому, її підрозділи. Вивчається також, як система цін управляє розподілом бібліотечних послуг і як бібліотечна економіка

впливає на правові, технічні, соціальні тенденції розвитку бібліотеки.

Цілі бібліотечної економічної науки

Вони, перш за все, «прикладні». По-перше, ця наука повинна збагачувати нас інформацією про те, що відбувалося або відбувається в економічних відносинах, пов'язаних з бібліотечною справою, фіксувати факти, явища, процеси, виявляти закономірності в їхньому розвитку. По-друге, вона повинна моделювати оптимальне майбутній стан бібліотечної системи, забезпечувати суб'єкти економічних відносин надійним інструментарієм управління економічними процесами. По відношенню до бібліотечної економічній науці було б правильно сказати, що вона не тільки допомагає висвітлювати минулу і поточну економічну практику, але й каже, як повинні використовуватися отримані наукові знання для вдосконалення практичної діяльності. Завдання економічної теорії - формулювання принципів, законів або моделей поведінки індивідів та інститутів.

Бібліотечна економічна наука зобов'язана: оцінювати можливий внесок бібліотечної справи в розвиток суспільства; допомагати, виходячи з потреб суспільства в бібліотечних послугах, у визначенні мінімального обсягу й оптимального складу ресурсів, необхідних для бібліотечної роботи; підказувати шляхи більш повного, раціо-нального використання цих ресурсів для того, щоб забезпечити максимально можливий охоплення населення бібліотечним обслуговуванням і більш високе його якість.

За допомогою цієї науки ми вибираємо ефективні засоби праці, технології, матеріали і найбільш оптимальні їх співвідношення для досягнення заданих результатів, найбільш дієві засоби управління процесами створення та функціонування бібліотек.

Проблематика наукових робіт з економіки, в першу чергу, задається потребами бібліотечної практики. Перелік найбільш важливих проблем, які повинна допомогти вирішити галузева економічна наука, на наш погляд, виглядає приблизно так. 1. Більш серйозне, конкретне обгрунтування економічної доцільності колективних форм користування книгами (за рахунок економії природних та інших ресурсів, робочого і вільного часу людей та ін.) 2. Розробка методики визначення потреб у бібліотечних послугах, складання прогнозу їх розвитку (за структурою та обсягами) на майбутнє. 3. Уточнення з урахуванням цього прогнозу цілей і функцій бібліотек і пов'язаних з ними організацій. 4. Виявлення зовнішніх і внутрішньосистемних чинників, що впливають на результати бібліотечної роботи, використання бібліотечних ресурсів, визначення ступеня цього впливу. 5. Встановлення оптимальних розмірів ресурсного забезпечення (капітальні та поточні витрати) для бібліотек з урахуванням величини районів обслуговування, місця в бібліотечній ієрархії і умов зовнішнього оточення. Пропозиції для розробки відповідного федерального модельного стандарту і регіональних стандартів ресурсної забезпеченості. 6. Розробка механізму господарювання, що дозволяє краще соче-тать суспільні інтереси та особисті інтереси бібліотечних працівників, встановлювати фонд оплати праці в залежності від обсягу роботи з обслуговування і його якості. 7. Визначення (уточнення) на перспективу пріоритетів розвитку бібліотечної системи та діяльності бібліотек з метою більш ефективного використання коштів, що виділяються суспільством на бібліотечна справа. 8. Встановлення економічних заходів щодо стимулювання діяльності регіональних і муніципальних органів влади в бібліотечному будівництві на місцях. 9. Створення більш досконалого, адаптованого до ринкових умов механізму комплектування бібліотек книгами та іншими документами і актуалізації інформаційного потенціалу бібліотечних установ. 10. З'ясування вимог щодо ефективного використання штату, придбаних бібліотеками технічних засобів, фонду документів, приміщень та обладнання. Виявлення перспективних з економічної точки зору технічних пристроїв і технологій для пріоритетного використання в бібліотеках, а також програм підготовки бібліотечних кадрів. 11. Підготовка методики аналізу економічної ефективності на основі вартісних вимірників і використання даних про ефективність при оцінці роботи бібліотек та аналізі пропонованих проектів їх розвитку. Розробка цих і подібних проблем буде йти успішніше, якщо наша галузева економічна наука вирішить задачу власної самоорганізації шляхом уточнення свого місця в системі наук, розробки методологічних основ, базових понять і всієї терміносистеми, створення різних методик наукового пошуку.