41. Платні послуги як альтернативне джерело позабюджетного фінансування.

Бібліотеки в усьому світі – неприбутковий сектор суспільної структури, який потребує матеріальної підтримки. Перехід держави на ринкові умови та економічна нестабільність призвели до різкого зменшення фінансування бібліотек і поставили їх перед проблемою активізації пошуку джерел отримання додаткових коштів.

Умовно всі джерела позабюджетного фінансування поділяються на дві групи:

• зовнішні, що залучаються з боку благодійницьких організацій, спонсорської допомоги тощо;

• внутрішні, що здійснюють поповнення бюджету за рахунок власних можливостей, в тому числі завдяки платним послугам, які надаються бібліотекам.

Нормативному забезпеченню цієї діяльності сприяла Постанова Кабінету Міністрів України № 534 від 05.06.97 року «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формах власності».

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України Міністерство культури і мистецтв України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України затвердило Наказ № 732/306/152 від 21.12.99 «Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв».

Порядок визначає організаційно-правову форму надання платних послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям закладами культури і мистецтва.

Надається порядок визначення вартості платних послуг.

Регламентується планування та використання доходів від надання платних послуг, а також порядок надання статистичної звітності про обсяг реалізації платних послуг.

Керуючись цим документом, в кожній ЦБС мають бути розроблені «Положення про платні послуги», системи розрахунків зі споживачами та звітів до бухгалтерій ЦБС, на кожну послугу спільно з бухгалтеріями відділів культури має бути складена калькуляція.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 21.05.09 затвердив у розділі 5.1.23 «Надання бібліотеками державної та комунальної форм власності платних послуг». У Законі дано перелік основних видів платних послуг: проведення виставок книг; складання бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт; складання каталогів для приватних бібліотек та бібліотек підприємств, установ, організацій; бібліотечно-інформаційного обслуговування підприємств, установ, організацій; підготовки фактографічних, тематичних довідок;

За допомогою комерційної діяльності бібліотеки мають можливість підвищити комфортність та різноманітність обслуговування, а також виконувати складні інформаційні запити, внаслідок чого збільшити кількість користувачів, відвідувань і книговидачі. Додаткові платні послуги (особливо сучасні комп’ютерні) сприяють зростанню авторитету бібліотеки серед громадськості. Наявність навчальної, учбової та художньої літератури, придбаної за рахунок платних послуг, сприяють систематичному відвідуванню бібліотек та формуванню читацької культури серед молоді та юнацтва. За рахунок платних послуг частково вирішуються проблеми поточного ремонту, придбання канцелярських і господарських товарів для бібліотек; це сприяє додатковому матеріальному стимулюванню бібліотечних працівників; створює додаткові зручності для користувачів бібліотек і т.д. Сприяє розвитку додаткових бібліотечних платних послуг систематична рекламна діяльність з пропозицій традиційних і нових форм платного бібліотечного сервісу.

Бібл. фахівцям, які надають платні послуги, необхідно здійснювати постійний моніторинг читацьких інтересів і запитів з метою формування попиту на платні послуги та корегування економічної вигоди від них.

42. Основні статті кошторису бібліотеки.

Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ, є кошторис. Кошторис витрат — основний плано­вий документ, який визначає загальний обсяг, цільове надход­ження та використання, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету на утримання бюджет­них установ або на здійснення централізованих соціальних, господарських, екологічних, культурних та інших заходів.

Основні статті кошторису витрат, які встановлені бюджет­ною класифікацією.

Стаття 1. Заробітна плата. В цю статтю зараховуються всі витрати: на оплату заробітної плати відповідно до посад, вста­новлених окладів і ставок як штатним працівникам, так і тим, шо працюють за сумісництвом, а також на погодинну оплату праці викладачів, оплату консультантів у лікуваль­них закладах; на виплату за звання дійсним членам і чле­нам-кореспондентам академії; виплату премій і подання ма­теріальної допомоги працівникам органів державної влади і управління, правоохоронних органів, де ці затрати прово­дяться в межах фонду оплати праці; на оплату праці осіб, що не перебувають у штаті даної установи, залучених для виконання робіт на договірних засадах.

Стаття 2. Нарахування на заробітну плату. За цією статтею плануються і враховуються відрахування до Пенсійного фонду України та відрахування на соціальне страхування праців­ників з фонду заробітної плати згідно із статтею 1.

Стаття 3. Канцелярські та господарські витрати. На цю стат­тю відносяться такі видатки: придбання канцелярських то­варів, витрати по публікаціях, абонементна плата за телефо­ни й телетайпи тощо.

Стаття 18. Інші витрати. Асигнування за цією статтею можна згрупувати так:

1. Витрати на організацію і проведення заходів культурно-освітнього характеру.

2. Витрати на придбання книг для бібліотек.