Тема 3. Комунікативні ознаки мовлення. План Теоретична частина

1. Правильність і чистота мовлення. Аспекти чистоти мовлення.

2. Типові помилки у мовленні майбутніх учителів початкових класів та чинники, що їх зумовлюють.

3. Проблеми суржику, інтернет-жаргону, засвоєння студентами іншомовної лексики у контексті боротьби за чистоту мовлення.

4. Зв’язок мовлення зі свідомістю і мисленням.

5. Поняття про точність, стислість і доступність мовлення. Вимога до точності мовлення. Логічність, доречність, впливовість як важливі комунікативні ознаки мовлення майбутнього вчителя.

6. Типологія літературних норм СУЛМ і складові МКПК.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Базова:

1. Пентилюк М. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуман. профілю. – К.: Вежа, 1994.

2. Бабич Н.Д.. Основи культури мовлення. - Львів:. Світ, 1990

3. Головин Б.Н.  Основы культуры речи. – М., 1988.

4. Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник. – Житомир, 2001

5. Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : монографія / Катерина Яківна Климова. — Житомир : ПП "Рута", 2010. — 560 с.

6. Климова К.Я. Основи культури і техніки мовлення: Навч. посібник. 2-е вид., випр. і доп.— К.: Ліра – К., — 2007. — 240 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів).

7. Мова наша – українська : Навчально-методичний посібник для вчителя / Л. І. Мацько, О. М. Семеног та ін. / За ред.. Л. І. Мацько. – К.: Богданова А.М., 2011. – 512 с.

8. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. ─ К.: Вища шк., 2003. ─ 462 с.

Допоміжна

1. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. -.К., 1970.

3. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970 – 1980.

4. Український правопис. – К., 1994.

5. Климова К.Я. Психологічний аспект проблеми формування культури мовлення майбутніх учителів початкових класів в умовах діалектного оточення. - Педагогіка і психологія. – №3.

6. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К., 1987.

Практична частина

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Перекажіть текст “Зв’язок між мовою і мисленням” за книгою чеського письменника Іржі Томана “Мистецтво говорити”, користуючись планом:

• Особливості розвитку мислення і мовлення у ранньому дитинстві;

• Роль кібернетики у вивченні процесів мислення;

• Зв’язок мови як раціональної системи символів з рівнем мислення;

• Роль мовного апарату і мовного центра мозку у розвитку людства.

Розширення словника дитини залежить від розвитку її мислення. При цьому слід пам'ятати, що в ранньому дитинстві мислення розвивається одночасно з розвитком мови. Як уже зазначалося, саме в цей період діти починають абстрактно мислити, тобто включати до класів окремих понять цілі групи предметів, що мають схожі властивості. І в цьому їм активно допомагає здатність говорити. Без мови, вважає більшість фахівців, мислення неможливе, оскільки, просто кажучи, мислення — це мовлення про себе. Чим більше знань здобуває людина, спілкуючись із зовнішнім світом, чи то шляхом безпосереднього пізнання, чи за допомогою літератури або іншими способами, тим багатше її духовне життя.

Велику роль у вивченні процесів мислення відіграє кібернетика. Одна з її заслуг полягає в тому, що вона вперше почала систематично порівнювати функції складних біологічних систем, однією з яких є, зокрема, людський мозок, з функціями машинних механізмів. Виникли електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), або комп'ютери, і сьогодні функції ЕОМ нерідко порівнюють з діяльністю мозку. Вдамося й ми до такого порівняння.

Мозок новонародженої дитини являє собою сирий матеріал, який у процесі розвитку перетворюється на найдивовижніший мислячий пристрій. У момент народження дитини більшості тих складних зв'язків, що характеризують функцію мислення, ще не існує. Лише завдяки взаємодії із зовнішнім світом, завдяки розвиткові уваги й мови в мозку з'являються постійні нові зв'язки і він набуває тієї складності, якої досі не має жодна ЕОМ таких самих габаритів, як мозок.

У чому ж різниця між ученим, наприклад лауреатом Нобелівської премії, і звичайною людиною? Висловлюючись технічною мовою, можна сказати, що той учений має в голові у тисячі разів більше різноманітних .знань, якими він оволодів, ніж звичайна людина. Цілком очевидно, що в одних людей здібності до дедукції, узагальнення, винахідництва, логіки тощо кращі, ніж в інших. Однак якщо і вони не поповнюватимуть свій «мислячий пристрій» певною кількістю знань через лінощі, брак наполег­ливості чи працездатності, то можливості їхнього мозку не будуть реалізовані. Це нагадує ситуацію, коли б у велику ЕОМ третьо­го покоління, яка завдяки своїй досконалості може розв'язувати найскладніші завдання, ввели дуже мало інформації і вимагали від неї виконання лише найпростіших операцій. Можна уявити собі, як багато втрачає суспільство, коли досконалий пристрій дає лише невеличку частину того, на що він здатен. Те ж саме можна сказати і про мозок людей, що не цінують здібностей, якими їх наділила природа.

Читачеві може здатися, що автор відвертає свою увагу від теми книги. Але це не так. Основною умовою належного служіння ЕОМ людині є досконала машинна мова. На сучасному етапі розвитку ЕОМ досконалість машинної мови і програми має набагато більше значення, ніж технічна якість машини. Те ж саме можна сказати і про людину.

Як уже зазначалося, мова тісно пов'язана з рівнем мислення. Перевага людини над іншими істотами полягає в її здатності пра­цювати з символами. Просте сприймання окремих об'єктів і дій нічого б не дало, якби людина не була здатна виробляти поняття, позначати їх словесними символами і працювати з ними за допомогою свого мислячого пристрою. Підвищення рівня мислення неможливе без розширення системи символів, тобто окремих слів і виразів, для позначення не тільки нових предметів та їх частин, які з'являються завдяки розвитку науки й техніки, але й для позначення нових ідей та видів діяльності, для вираження нових абстрактних понять.

Деяким читачам може здатися, що автор зайшов у нетрі надто теоретичних міркувань про важливість символів для людського мислення. Щоб показати, яке значення мають символи в розумовій праці, наведемо два приклади найпростіших арифметичних дій: один приклад на додавання, а другий — на множення чисел.

Спробуйте виконати такі дві дії:

ХСІІІ ХІІ х ХIV=?

+ LIV

XIX

Сума?

Поморочившись з додаванням та множенням чисел, виражених символікою римських цифр, напишіть ці самі числа арабськими цифрами, і ви відразу ж переконаєтесь, що розумова праця посувається набагато швидше й легше, якщо користуватися досконалішою символікою.

93. 12 х 14=?

+ 54

19

Сума?

Я впевнений, що навіть той читач, якому проблема символів, уживаних у процесі мислення, здається далекою і обтяжливою, на практичному прикладі простих арифметичних дій переконається, яке значення мають символи для мислення.

Згадаймо інший приклад, що ілюструє, як можуть впливати малораціональні письмові символи на способи спілкування між людьми. Тоді як у нас знання та інформацію можна однаковою мірою легко передавати як за допомогою слова, так і на письмі, є країни, а яких передавання знань за допомогою письма — річ набагато важча, ніж за допомогою слова. В Китаї, як відомо, кожне окреме слово пишуть іншим знаком — ієрогліфом. Вивчити тисячу, а тим більше кілька тисяч знаків нелегко. Отож не дивно, що поширення інформації та знань відбувається насамперед за до­помогою слова. Цікаво, що тоді, коли в нас 25 років тому лише починали користуватися магнітофонами, у Китаї, який промислово не такий розвинутий, як наша країна, магнітофони вже широко застосовувалися для передачі виступів провідних політичних діячів. У Китаї магнітофони набули розповсюдження передусім завдяки тому, що символіка китайського письма дуже складна і людей, які оволоділи нею і навчилися читати, порівняно небагато. Через те зручнішим засобом масової інформації там є магнітофон і радіо, а не преса.

Можна не перебільшуючи сказати, що без мовного апарата, здатного видавати звуки, і без розвинутого мовного центра мозку, який керує вимовою окремих звуків, поєднанням їх у слова, а слів у речення, людство завжди перебувало б на рівні мавпи. Лише завдяки мові людина може спілкуватися зі своїми ближніми, вчитися у них і переймати досвід не тільки всіх тих людей, що живуть довкола неї в даний момент, а й досвід і знання, що передаються з покоління в покоління, а також досвід інших народів.

Вік перших писемних пам'яток становить приблизно 6000 років. Виникнення письма значною мірою вплинуло на дальший розвиток цивілізації, оскільки думки, які раніше виражалися за допомогою мови і зберігалися лише в пам'яті (а з плином часу деформувалися й забувалися), стало можливим зберігати довше й надійніше спочатку в камені, на глиняній табличці, на пергаменті або на папері. Вся людська культура й цивілізація нерозривно зв'язані з цим величезним сховищем людських знань і досвіду, що їх нагромаджено за весь час існування людства як суму знань видатних людей усіх поколінь.

( із книги Іржі Томана “Мистецтво говорити”. – К., 1996.).

3. Складіть усно діалог на тему: “Телефонна розмова – екзамен на ввічливість”. Проаналізуйте, яким буде зв’язок мовлення – адресат, якщо співрозмовниками будуть люди, різні за темпераментом (холерик – флегматик, меланхолік – сангвінік).

4. Розгляньте тексти, записані фонетичною транскрипцією від інформаторів – мешканців Житомирської області. Які відхилення, зумовлені діалектним впливом поліських говірок Ви побачили? Доберіть нормативні відповідники до діалектизмів.

рукавичка ║

Жиў-бýў д´і^ед ║ jáкос´ пошоў д´і^ед у-л´éс і-згубив рукави^ецу ║ подб’é^игла до-jé миш ║ загл´анýла в-рукави^ецу і-подýмала | дóбра бýде м’і^ен´é хáта ║ подб’é^игла до-рукави^еци ж´аба│а-хтó-хтó в рукави^еци живé ║ мишка-норýшка ║ а-ти хтó ║ jа жáпка-кре^икотýшка │ давáĭ рáзом бýдем жит ║ давáĭ ║ аж бе^ижит за jец ║ побáчиў рукави^ецу і-пи^етá jеца │ а-хтó-хтó в-рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка кре^икотýшка │ а-ти-хтó ║ já зájчи^ек-постри^ебájчи^ек ║ ўпуст´éт і-менé ║ захóд | ве^исе^ил´éĭ бýде ║ заjшóў і-вó^ун ║ живýт собjé-живýт │ аж-тут хтó^ус´ стýкаjе і-питájе | а-хтó-хтó в рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка- кре^икотýшка | зájчи^ек-постри^ебájчи^ек │ а-ти-хтó ║ jа ли^есичка-се^истричка | ўпуст´éт і-менé ║ зáход´ │ тики скраjéчку ║ вл´é^изла і-ли^есица ║ жи^евýт-собjé-поживájут ║ аж-тýт кушчé^и тре^ишчáт │ кабáн сýне ║ побáчи^еў рукави^ецу ди^е-і-питájе ║ а-хтó-хтó в-рукави^еци живé ║ мишка-норýшка │ жáпка-кре^икотý­шка│зájчи^ек-постри^ебájчи^ек │ а-ти-хто ║ já кабáн-jе^іклáн │ ўпуст´éт і-менé ║ да-м´нéсц´а немájе-ж ║ ну-ўпуст´éт │ jа помáлу бýду л´éз^сти ║ ну-залáз´-ўже ║ зал´éз і-вó^ун ║ т´é^існо з´вé^ирам │ зате^и вéсе^ило ║ коли-це чýjут вони собáчи гáвкот ║ пови^ескáкували з-рукави^еци і-давáj вте^икáт хтó-кудá║то-булá д´é^идова собáка || вонá забрáла рукави^ецу і-одала д´é^иду ║ од´о-вáм кáзочка │ а-м´і^ен´é бубликоў в’jáзочка ||

(записано від студентки четвертого курсу заочного відділення ЖДПУ М. Бовсунівської, уродженки Лугинського району, с. Бовсуни).