Прислів'я

• Хотів по поліну, та втяв по коліну.

• Чи так, чи не так, а не буде з риби рак.

• Хоч би три дні не їсти, аби з печі не злізти.

• Замкнув вовка межи вівці — нехай тюрму знає!

• Шис та поре, та все ниткам горе.

• Ліпивого й ноги пе носять.

• 3 осла не буде коня.

• Так до діла, як свиня штани наділа.

• Носить голову тільки для шапки.

• Давши слово — держись, а не давши — кріпись.і ll риба, пі м'ясо, а щось наче гриб! Ill попові, пі наймитові. III її тин, ні в ворота.

і ноно пе горобець, вилетить — не піймаєш. ііі той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже, її.що б добре, та нікуди не годиться. Купив хрону до лимону.

ІІі •• ж таки ми! Хоч вовки⁴коня з'їли, так ми воза не дали, і І,г (іуло за царя Горошка, як було людей трошки, їй деревами й лісу не бачить. Під теплого слова і лід розмерзае. 11 Ішов на комара з дрючком, а на вовка з швайкою. IIучив ворону,-попав у корову. Молов батько невіяне, пекла мати посіяне. Иинувата діжа, що не смакує їжа! Ходив три дні, та виходив злидні. 11 мин, плив, а при березі втопився. Умій сказати, умій змовчати. Ііі її мис діла — менше слів. /К.одпий ще вченим з пеба пе впав. Начепилася за пень — простояла цілий день. Піпч.ко хай їде орать — його коні знають, а н піду гулять — мене гості чекають. Як у поле — Лицю в боці коле, ні до танцю — вже не коле Лнцю. Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, коч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова. ІІІ.п панряла, та й те миша вкрала. І остре словечко коле сердечко.

І І І'ПК він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере. ' Грицю, Грицю, до роботи! В мене порвані чоботи! Грицю, Грицю, до телят! В мене піжепьки болять! Грицю, Грицю! До Марусі! Нараз, зараз, приберуся! Іване, ходи робити! Ноги болять. Іване, ходи їсти! ІДУ, іду!

і' ї ї. за вовка, робить за комара.

57

День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний.

* Як спить, то не їсть, а як їсть не дрімас.

* Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти.

* Сери узяла хліб забула, так-то Настя вдома була.

* Шаленая муха вкусила за вухо.

* Надувся, як півтора нещастя.

* І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива.

* Серце з перцем, а душа з часником.

* Лякає мишка кицьку, а сама з нори не вилазить.

* Боязливому по вуха, сміливому по коліна.

* Хто боїться той не рушить j .

хто відважить той воза підважить.

* Всіх би перегнав, та боїться бігти.

* У лісі вовки виють, а па печі страшно.

* Сміливий, як жаба: з маху в воду.

* Хто співає, той журбу проганяє.

* Ні в поле не бери, ні вдома не лиши.

* Ви мене просіть, а я ніби не хочу.

* Хочу пирогів, а нема! Та он, на печі, бери їж!

Не хочу, я думав, що нема!

* Забажалося печеного льоду.

* Захоче — на гору доскоче,

а не схоче з гори не скоче.

* Хоч піду до їх, та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.

* Катерина та Дем'ян посварились за бур'ян. Катерина Дсм'яну не попустить бур'яну.

* Що дурень робить?

Воду міряє! -

* Під носом косовиця, а в голові ще й на зяб не орано.

* Борода виросла, а розуму не принесла.

* Шовкова борідка, та розуму рідко.

* Дурень з дурнем зустрічались, один одним дивувались.

* Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

* Два брехуни одної правди не скажуть.

* Поневолі баба клянеться, коли бреше.

* Се ще вилами на воді писано, а граблями скороджено.

* Таке говорить, що й собака з маслом не з'їсть.

* На накритий рот муха не влетить. 11 її говорив сім міхів горіхів , гречаної вовни, та всі неповні. Тринди-ринди з маком борщ. І'срспдю-иарандю, та ще й завтра прийду. Кудкудак за п'ятак, кукуріку за копійку. І Іорожній млин і без вітру меле. У короткого розуму язик довгий. Млин меле :— мука буде: нник мело біда буде.

* Пам'ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п'ят­ії и цю.

* Наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші.

* Крим, де Рим, а де попова груша.

* Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Мис діло теляче: наївся і в хлів.

* Мої: діло мірошницьке: запустив та й мовчи. Чоичи, глуха, менше гріха.!

* Просили на дорозі., щоб не був на порозі.Так просили, так по пускали! Л куди просили? З хати.А куди не пускали? 15 хату.

* Іожидай долі, то не матимеш і льолі. Ііі.лстя без розуму — торбина дірява. Ііі.истя біжить, а нещастя летить. 111,0 буде, то буде, її (>ільш копи лиха не буде. І і vim лихо, що плаче, п Гіуна, що й скаче, і її рі"мелеться лихо — добро буде, lib) буває, те й минає.

* Материн гігів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.

* У дитини заболить пальчик, а в мами серце.

/ Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, т все болить.

* Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого

* У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

* Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.

* Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.

* Шануй батька й неньку,

то буде тобі скрізь гладенько. « Раз опечешся другий остережешся.

* Як віз ламається, чумак ума набирається.

* Не бійся, та стережися.

* Як їдеш, дивись під ноги; хоч грошей не найдеш, так носа пе наб'єш.

* Не все перескакуй, інде й перелізь.

* Знайшов не скач, згубив не плач.

* Зле не гнися, добре не пнися.

* 3 добрим поживеш добре й переймеш, з лихим зійдешся й свого позбудешся.

* Лихий доброго псує.

* Від лихого поли вріж та тікай.

* Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі.

* Шабля ранить голову, а слово — душу.

* Рана загоїться, зле слово ніколи.

* Удар забувається, а слово пам'ятається.

* Від теплого слова і лід розмсрзає.

* Гостре словечко коле сердечко.

* Слово не стріла, а глибше ранить.

* Вода все сполоще, а злого слова ні.

* Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

* Хто мовчить, той двох навчить.

* Довгим язиком тільки полумиски лизать.

* Що вимовиш язиком, то не витягнеш і ломом.

* Дурний язик голові не приятель.

* Зимою біле, восени чорне, літом зелене, восени стрижене.

* У загадках може використовуватися порівняння предмета

м, чимось на нього схожим; з цією метою може вживатись

»11 • іиетавлешш:

* lime, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, рогом їсть.

Чисто задуманий предмет названо іншим, чимось па нього і і їм (метафоричні загадки та їх різновид — на основі уособ- і mm). Ознаки, дії, властивості в таких загадках називаються імніїмонпо:

* Кпдить полем з краю в край, ріже чорний коровай.

* У багатьох загадках названо Не одну ознаку задуманого предметні, а кілька, використовуються різні способи побудови:

Вправа

Завдання

* Проаналізувати загадки і підготуватися до читання, урахов ючи орієнтовну партитуру.

Наприклад:

Рідке, І а не вода, | біле, | а не сніг. (Інтонація пропц ставлення, хитрувато.)

Не гавкає, не кусає, | а в дім | не пускає. (Здивуванні

Посеред двора | стоїть гора: | спереду вила, j а з з а; мітла. (Таємничо, насмішкувато.)

Хто j малюнок па вікні | уночі зробив мені? (Запитал по, хитрувато.)

* Підготуватися до читання народних загадок. Скласти «на; титуру», визначити емоційне забарвлення.

12. Підготуватися до читання напам'ять віршованих загадок, в: значити партитурні позначки.

Наприклад:

Марійка Підгіряпка

а) Я руда, І низького росту. | хитра я І і довгохвоста. | Па курей я вельми ласа j

її них таке смачненьке м'ясо...

. І) Вовку-брату я І сестриця, | а зовуть мене... і||

б) Хто з хвостом І і вушками? j В кого ланки [ з подушками? | Як іде, І ніхто не чус, І тихо, І крадучись, | полює.

в) То чорна, то сива | по небі ходила, | пабив її вітер - -! сльози розпустила. |[|

12. Дібрати 3 4 загадки,, різних за способом побудови, зробит «партитуру» і підготуватися до читання.