Третя група

Завдання: виробити вміння управляти диханням у процесі мовлення (читання, переповідання), тобто вміти підпорядковувати дихання вимогам тексту.

Вправа

1. На одному вдиху читати два рядки вірша. Поступово кількість рядків збільшувати до 3, 4 і більше. Бажано читати п'яти-шестистопний ямб або хорей, чотири-п'ятистовпний дактиль, амфібрахій, анапест.

Вправи для вироблення правильного дихання і вміння керувати ним

Вправа 1. Сісти вільно, ноги поставити перпендикулярно до сидіння; спину тримати рівно, але по напружено. Зробити активний ви­дих «п-ф-ф-ф...» При видиху повітря не «вистрілювати», а ніби проціджувати його крізь зуби. Не видихати до внутрішнього напруження, а якщо бракує повітря, то спокійно добрати його через ніс.

Повторити 5 6 разів.

Завдання: «Не погасити полум'я свічки», «Щоб не впала пір'їнка».

Вправа 2. Сісти вільно, ноги поставити перпендикулярно до сидіння; спину тримати рівно, але не напружено. Вимовити кілька разів поспіль проривні приголосні «к-г, к-г... г-к, г-к...»

Повторити 5 6 разів.

Вправа З. Сісти вільно, ноги поставити перпендикулярно до сидіння; спину тримати рівно, але не напружено. Повільно вимовляти голосні «а-е-о». Зосередити увагу на роботі мускулатури ротової порожнини.

Повторити 5 6 разів.

Вправа 4. Уявити собі, що коло вас був кіт. Раптом він зник. Ви озир­нулися немає його. Покликати так, ніби він десь близько: «киць-киць...», коротко вимовляючи звуки, вочевидь, він десь вибіг. Посилити звук протяжніше, на відстань: «ксс-ксс...»

Повторити 5 6 разів.

Вправа 5. Сісти спокійно, ненапружено. 1. Читати кожен віршований рядок па одному видиху. Повітря набирати після коленого рядка.

М. Стельмах: Заєць спати захотів, Сам постелю постелив, Сам собі зробив подушку, Підмостив її під пушко.

Та у зайця довге вушко — Все звисає із подушки.

Принцип роботи аналогічний. Ллє тенор прочитати 1-й і 2-й рядки па одному видиху, добрати повітря і прочитати разом 3-й і 4-й рядки. Добирати повітря глибоко, але безшумно і непомітно для глядача і слухача.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуаль­них, вікових особливостей учнів.

Вправа 6. Принцип роботи аналогічний. Прочитати перші три рядки па видиху, перед четвертим добрати повітря і прочитати текст до кінця. Стежити за процесом добирання повітря: легко, безшумно, непомітно. Під час добирання повітря не порушувати структуру тексту.

Наталя Забіла. Скопав я грядку сам один. В городі біля типу. Хотів зростить багато динь, Зросла ж одна-єдина.

Та ласував не сам один, А наша вся родина, і всі хвалили як один Мою єдипу диню.

Примітка. Тексти можна добрати відповідно до індивідуаль­них, вікових особливостей учнів.

Вправа 7. Принцип роботи аналогічний. Після видиху на «п-ф-ф-ф», видиху і затримки на «раз» читати прислів'я па одному видиху. Потім знову вдихнути, затримати повітря і читати прислів'я.

* Хто людям добра бажає — той сам його має.

* Добре ім'я - найкраще багатство.

* Добро завжди перемагає зло.

* Добро роби добро і буде множитись.

Примітка. Прислів'я можна добирати відповідно до індивідуальних, вікових особливостей учнів.

Вправа 8. Принцип роботи аналогічний. На одному вдиху прочитати кожен рядок чотиривірша, зупиняючись для вдиху в його кінці.

Не щебечи соловейко, Під вікном близенько,

Не щебечи, малесенький, На зорі раненько.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуальних, вікових особливостей учнів.

Вправи потрібно проводити на свіжому чистому повітрі, до кожної наступної вправи переходити лише тоді, коли добре за­своєна попередня.

Потрібно пам'ятати, ідо суть проведення вправ полягає не в тому, щоб уміти набирати значний запас повітря в легені при вдиху, а в тому, щоб оптимальний запас набраного повітря якнайраціональніше використати в процесі мовлення.

ГОЛОС

Голос має важливе значення для виразного читання. Голос — де сукупність різних щодо висоти, сили і тембру звуків, які видає людина (або тварина, яка дихає легенями) за допомогою голосо­вого апарата. Голос - де дієвий компонент звукового мовлення. Вдихаючи і видихаючи повітря в процесі говоріння, людина змушує голосові зв'язки змикатися і розмикатися. Унаслідок цього з'являється голос.

Правильне володіння голосом — це велике мистецтво, адже не будь-який голос може задовольнити вимоги виразного читання. Навіть гарний від природи голос ще не здатний без подолання певних труднощів упоратися з тим завданням, що їх ставить перед ним мистецтво живого слова.

«Але гарні розмовні голоси, зазначає К. Станіславський, - трапляються рідко. А коли вони й трапляються, то бувають недостатні своєю силою і діапазоном».

Над розвитком голосу необхідно працювати. Сам голос — слабкий. Для того щоб він звучав, необхідне посилення звуків голосу. Процес утворення голосу нерозривно пов'язаний із диханням, що є неодмінною умовою звучання мовлення.

Розмовному голосу будь-якої людини властиві такі якості, як: сила, тобто певний ступінь гучності його звучання; висота, тобто тональні можливості або діапазон; його звуковий обсяг, тембр — певне забарвлення.

Для того щоб поставити голос, потрібно над ним працювати, тобто настільки розвинути, удосконалити його природні якості, щоб вони легко підкорялися творчій волі читця відповідно до завдань художнього твору чи іншого характеру мовлення.

Голос — це надзвичайно тонкий, поліфункціональний інструмент: він змушує чути не лише вухо, але й очі — голосом можна відтворити будь-яку картину, створити образ, передати емоції. Сила голосу регулюється вільно. Вона залежить здебільшого від напруження мовленнєвого апарату і від сили видиху повітря. Розмовляючи пошепки, можна змусити відчути силу голосу, починаючи переконувати співрозмовника й автоматично підсилюючи голос, хоч він і позбавлений гучності. Сила голосу, сила мовленнєвого звучання ґрунтуються на силі вольових і почуттєвих імпульсів, обумовлюються силою волі, силою характеру, силою бажання, силою почуття.

Вправи для вироблення сили, висоти, тембру голосу

Вправа 1. Читаючи текст, посилювати голос у межах одного рядка, утримуючи його звучання на одній висоті.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуаль­них, вікових особливостей учнів.

Вправа 2. Змінювати одночасно силу і висоту голосу в коленому рядку її межах однієї строфи.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуальних, вікових особливостей учнів.

Вправа 3. Полічити кількість рядків у вірші. Перший рядок вірша читати пошепки, другий — тихо, третій голосніше тощо. На сере­дині вірша, дійшовши до дуже гучного голосу, але не до крику, змінювати його динаміку в протилежному напрямі. Теми повільний, висота звичайна, дихання за потреби, вдих швидкий і непомітний.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуаль­них, вікових особливостей учнів.

Вправа 4. Тричі прочитати текст: один раз — пошепки, вдруге — тихим голосом, але намагаючись чітко промовляти кожен звук, третій —і середнім, притаманним вам голосом. Звернути увагу на те, чи чутно ваш голос у приміщенні, в якому ви виконуєте вправу.

Богдан-Ігор Антонич Ой піду я до бору, до бору, Подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, |і на землю впаде далечінь.

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуаль­них, вікових особливостей учнів.

Вправа 5. По поспішаючи, з властивою вашому голосу силою читати текст, протягуючи наголошені склади. Вслухатися у виразне (ясне і чітке) проговорювання коленого звуку, складу, слова. Робити паузи і щоразу набирати повітря.

Богдан-Ігор Антонич Ой піду я | до бору, | до бору, || подивлюся на сонце | крізь сон. ||| Попливуть || мої думи угору, | угору, || ліс і сон | зашумлять в унісон. |||

Примітка. Тексти можна добирати відповідно до індивідуальних, вікових особливостей учнів.