Програма курсу

Тема 1. Соціологія як наука

Загальне поняття соціології, її об’єкт, предмет. Структура соціо­логічної науки. Методологічні основи соціології, плюралізм позицій. Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук. Теоретична та прикладна соціологія. Функції соціології, її завдання у вирішенні проблем реформування суспільства. Галузеві соціології, предмет їх вивчення.

Категорії соціології. Співвідношення понять “соціальне” і “сус­пільне”. Поняття “соціальні зв’язки”, “соціальні спільності”, “соціа­льні явища”, “соціальні процеси”, “соціальні відносини”.

Тема 2. Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша

Передісторія соціологічної науки. Погляди давніх філософів на соціологічні проблеми. Особливості розвитку суспільних наук у середньовіччі. Передумови та причини появи соціології як самос­тійної науки.

Особливості розвитку соціологічної науки на початковому етапі. Позитивізм Конта, його соціологічна суть і спрямування. Ідеї соці­альної фізики. Соціальна статика і соціальна динаміка. Основний метод соціологічного дослідження за О. Контом.

Соціологічна теорія Г. Спенсера: основні положення, методологія. Органічна, расово-антропологічна, географічна школа, теорія соціал-дарвінізму, їх основні положення, недоліки та надбання.

Наукові погляди К. Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки.

Сприяння Ф. Тьоніса, Г. Зіммеля самовизначенню та інституа­лізації соціології. Новий соціологічний підхід до розуміння сус­пільства Е. Дюркгейма, суть його “соціологізму” та запропонованого ним соціологічного методу. Поняття анемії. Розуміюча соціологія М. Вебера. В. Паретто, Д. Мід, їх теорії соціальної взаємодії. Емпі­рична соціологія як основний напрямок сучасної соціології. Класичний твір У. Томаса і Ф. Знанецького “Польський селянин в Європі та Америці”. Зміст індустріальної соціології, її теоретико-методо­логічні основи.

Соціологічні теорії наукового менеджменту Ф. Тейлора, Г. Форда, Г. Емерсена. Авторські експерименти Е. Мейо. Наукові розробки Херцберга, Макгрегора, Д. Карнегі, А. Файоля, Ф. Джільберта та ін.

Структурний функціоналізм Т. Парсонса і Р. Мертона. “Теорія конфлікту”, її прихильники. Ідеї “критичної теорії” у формуванні соціології особистості й культури.

Тема 3. Розвиток соціологічної думки в Україні

Витоки української протосоціології. Пам’ятки усної, писемної творчості й спроби пояснити суть соціального. Вплив українського козацтва як соціального феномена на розвиток протосоціології.

Місце творів І. Вишенського у розвитку протосоціології. Соці­ально-політичні концепції Києво-Могилянської академії. Вплив творчості Г. Сковороди на становлення української протосоціології.

Внесок у розвиток пізнання соціального представниками Кирило-Мефодіївського товариства.

Дослідження Женевського гуртка українських учених як початок самостійного соціологічного вчення науки. Вплив західних соціологів на його становлення. С. Подолинський, М. Драгоманов і Ф. Вовк, їх соціологічні погляди.

Неопозитивізм в українській соціології, вплив на його розвиток творчого доробку російсько-американського соціолога П. Сорокіна.

Погляди видатного українського соціолога І. Ковалевського, його соціологічна система.

І. Франко, роль його творчості у становленні національної сві­домості українського народу.

Внесок М. Грушевського у подальший розвиток української соціології.

Методологічні розробки у соціології Б. Кістяківського. “Теорія зв’язків” С. Дністрянського.

М. Туган-Барановський про місце соціології в системі суспіль­них наук, значення господарської діяльності у суспільному житті, класову боротьбу.

Чинники, що стримували розвиток української соціології у після­революційний період.

Дослідження Всеукраїнського інституту праці, їх вплив на розвиток соціології. Концепція “трьох категорій властивостей функ­ціонера” Ф. Дунаєвського.

Основні напрями та проблеми розвитку новітньої української соціології.