- •Розділ 3. Аналіз, забезпечення й оптимізація надійності електричних мереж
- •3.1. Вихідні умови аналізу надійності електричної мережі
- •3.2. Аналіз структурної надійності простих схем електричних мереж
- •3.3. Аналіз структурної надійності складних схем електричних мереж
- •3.4. Метод прямого обчислення показників структурної надійності схем електричних мереж
- •3.5. Наближений аналіз функціональної надійності електричних мереж
- •Допустимі тривалі потужності для неізольованих сталеалюмінієвих
- •3.6. Забезпечення надійності електричних мереж на стадії проектування
- •3.7. Забезпечення надійності електричних мереж в умовах експлуатації
- •3.8. Оптимізаційні задачі надійності електричних мереж
- •Контрольні питання та завдання
3.2. Аналіз структурної надійності простих схем електричних мереж
Аналіз надійності простих схем ЕМ зручно виконувати методом структурних схем (блок-схем), описаним в роботі [20]. Цей метод універсальний, враховує всі основні чинники, що визначають надійність схеми мережі, дозволяє вести ручний розрахунок.
У методі структурних схем аналізують надійність електропостачання кожного споживача (вузла навантаження) індивідуально. Тут для кожного споживача розглядають окрему розрахункову схему надійності, де враховують тільки ті елементи мережі, які зв'язують даний споживач з джерелами живлення. Самі джерела вважають абсолютно надійними, потужність їх необмежена, їх зосереджують в одному вузлі. Лінії, трансформатори, вимикачі, шини або їх сукупності заміщають умовними блоками і задають показниками wв, Тв, wп, Тп. Враховують елементи, що формують і вітки, і вузли схеми мережі.
Для
споживача Н2
у схемі мережі рис. 3.3,а розрахункова
схема надійності має вигляд, як на рис.
3.3,б. Одноколові лінії заміщені блоками,
номери яких відповідають номерам ліній,
і задані показниками
wв,
Тв,
wп,
Тп,
взятими з табл. 3.1. Двоколова лінія W5
заміщена трьома блоками. Блоки
враховують вимикання
одного кола і задаються показниками
,
взятими з табл. 3.1 у графі «Вимкнено одне
коло». Блок
враховує вимикання
двох кіл і задається показниками
,
взятими з табл. 3.1 у графі «Вимкнено два
кола». Вузли a,
b,
c
заміщені відповідно пронумерованими
блоками. Вони враховують збірні шини
розподільних установок та зв'язані з
ними комутаційні апарати. Їх показники
wв,
Тв,
wп,
Тп,
розраховують
за даними табл. 3.2, як у прикладі 3.3.
Рис.
3.3. Складання та етапи перетворення
розрахункової схеми надійності
Суть методу полягає у поступовому спрощенні розрахункової схеми шляхом еквівалентування послідовно і паралельно сполучених блоків, як на рис. 3.3,в,г,д,е,є,ж, а також на основі використання інших перетворень, що зводять складну структуру до паралельно-послідовної. Обчислення показників надійності еквівалетних блоків виконують за певними розглянутими нижче правилами. Процес перетворень доводиться до результуючого еквівалентного блока, показники надійності якого wвi, Твi, wпi, Тпi є показниками надійності електропостачання і-го споживача, для якого складалася розрахункова схема.
Прості схеми ЕМ розглядають переважно на стадії проектування розвитку ЕЕС, оскільки тоді аналізується надійність окремих фрагментів мережі. Під час проектування визначають показники надійності ЕМ за річний період часу. Середньорічні збитки під час перерв електропостачання і-го споживача розраховують за формулою
|
(3.10) |
де
- питомі збитки, грн/(кВт×год),
під
час
перерв живлення і-го
споживача;
- недовідпущена і-му
споживачеві протягом року електроенергія;
- сумарний час перерв електропостачання
і-го
споживача; Рmax i,
Тmax i
- максимальне навантаження і час його
використання; qвi,
qпi
-
імовірності вимушених і планових перерв
електропостачання.
Показники надійності мережі з n споживачами отримують шляхом підсумовування показників усіх споживачів
|
(3.11) |
Розглянута методика вимагає деталізації щодо еквівалентування послідовно та паралельно сполучених блоків і зведення складних структур до паралельно-послідовних.
Послідовне сполучення. Параметр потоку відмов блока, еквівалетного n послідовно сполученим блокам, розраховують за формулою
|
(3.12) |
яка відображає основну властивість послідовного сполучення – відмова ланки з n елементів наступає в разі кожної відмови будь-якого з елементів.
Імовірність (коефіцієнт) вимушеного простою блока, еквівалентного n послідовно сполученим блокам, розраховують за теоремою додавання ймовірностей, нехтуючи малоймовірними суміщеннями вимушених простоїв елементів
|
(3.13) |
Середній час вимушеного простою еквівалентного блока
|
(3.14) |
Якщо в розрахунковій схемі надійності блоки сполучені послідовно, а відповідні елементи у принциповій схемі мережі - непослідовно (наприклад, блоки 1, а, 4 у схемі рис. 3.3,б), то показники планових простоїв еквівалентного блока обчислюють за формулами, аналогічними формулам для показників вимушених простоїв
|
(3.15) |
Якщо блоки в розрахунковій схемі та відповідні елементи у принциповій схемі сполучені послідовно (наприклад, блочна схема «генератор-вимикач-трансформатор»), то внаслідок суміщення планових ремонтів показники планових простоїв еквівалентного блока визначають наступним способом.
Частота планових простоїв wп.е приймається рівною частоті планових простоїв того елемента, для якого вона найбільша
|
(3.16) |
Час планового простою Тп.е розраховують за формулою
|
(3.17) |
де
n
- загальна кількість послідовно сполучених
елементів; m
- кількість складових, для яких виконується
умова
і які під
час
підсумовування
не враховують.
Перед
обчисленням значення Тп.е
елементи
необхідно впорядкувати за
ознакою
зменшення параметра Тпі.
Для і=1
значення
.
Формула (3.17) визначає усереднений час
планового простою, враховуючи той факт,
що в різні періоди ремонтують різну
кількість послідовних елементів
внаслідок різної частоти їх ремонтів.
Паралельне сполучення. Еквівалентують ланку з двох паралельних елементів. Якщо їх більше двох, то застосовують почергове еквівалентування. Відмова ланки з двох паралельних елементів і та j наступає в разі накладання відмов і-го елемента на вимушені та планові простої j-го і навпаки. Тому
|
(3.18) (3.19) |
де
Кw<1
- коефіцієнт, що враховує зниження
частоти накладань відмов на планові
ремонти, оскільки ремонти проводять в
періоди зниженої інтенсивності відмов
(приймають Кw=0,5);
-
імовірність одночасного простою
елементів, яка враховує накладання
відмов і-го
елемента на
вимушені простої j-го
і навпаки;
-
імовірність одночасного простою
елементів, яка враховує накладання
відмов і-го
елемента на планові простої j-го
(
-
навпаки).
Рис.3.4. Визначення частоти збігу відмов двох елементів
Формулу для обчислення wв.е можна пояснити, аналізуючи рис. 3.4. Тут товсті вертикальні риски - це моменти відмов і-го елемента, а заштриховані і незаштриховані області - відповідно періоди роботи та простою j-го елемента. Частота накладань відмов і-го елемента на вимушені та планові простої j-го визначається значенням wвi та відношенням сумарної ширини незаштрихованих областей до загального часу експлуатації (тобто до загальної ширини). Ці відношення, згідно з формулами (3.2) і (3.4), є сумою ймовірностей qвj та qпj, як і враховано у формулі (3.18).
Імовірність визначається за теоремою множення імовірностей
|
(3.20) |
Для
визначення ймовірності
скористатися
теоремою множення ймовірностей
не можна, оскільки добуток
враховує
не тільки накладання відмов і-го
елемента на планові простої j-го,
але й накладання планових ремонтів j-го
на аварійні ремонти і-го
елемента, чого в експлуатації не
допускають. Імовірність
можна
визначити, виходячи зі значення часу
спільного простою Твi,пj
як
|
(3.21) |
Середня тривалість Твi,пj одночасного простою елементів і та j під час накладання відмови елемента і на плановий ремонт елемента j залежить від співвідношення Твi та Тпj.
Рис.3.5. Визначення часу спільного простою двох елементів
Якщо Твi ³ Тпj, то незалежно від моменту відмови і-го елемента в межах часу Тпj час спільного простою закінчується разом з завершенням планового ремонту (рис. 3.5,а). У разі рівномірного розподілу відмов у межах часу Тпj середній час одночасного простою дорівнює
|
(3.22) |
Якщо Твi<Тпj, то в межах часу Тпj виділяються два проміжки Тпj-Твi та Твi (рис. 3.5,б). Для відмов у межах часу Тпj-Твi тривалість одночасного простою дорівнює Твi, а для відмов у межах часу Твi середня тривалість одночасного простою дорівнює 0,5Твi. Враховуючи ймовірності попадання відмови на перший і другий відрізки часу Тпj, які відповідно дорівнюють
(Тпj-Твi)/Тпj та Твi/Тпj, і використовуючи формулу математичного сподівання випадкової величини, отримуємо
|
(3.23) |
Тепер для показників qв.е і Т в.е розрахункові формули набувають вигляду
|
(3.24) (3.25) |
Під час перетворень паралельних елементів показники wп.е, Тп.е втрачаються.
Розклад схеми за базовим елементом (метод декомпозиції). У разі наявності в мережі замкнутих контурів, що не прилягають до джерел живлення, розрахункові схеми надійності можуть мати непаралельно-послідовну структуру (рис. 3.6).
Рис.3.6. Схема мережі непаралельно-послідовної структури
У
схемі вибирають базовий елемент так,
щоб у разі його закорочення (рис. 3.6,в)
та розмикання (рис. 3.6,г) структура
розрахункової схеми перетворилася в
паралельно-послідовну. Для цих двох
схем за формулами послідовного та
паралельного еквівалентування
розраховують імовірності простою
об’єкта відповідно qк
(закорочений
базовий елемент) та qр
(розімкнутий
базовий елемент). Даним схемам відповідають
два стани базового елемента: робочий
(імовірність стану
)
і неробочий (імовірність стану
).
Розглядаючи їх як гіпотези, за формулою
повної ймовірності отримують
|
(3.26) |
Частоту перерв електропостачання споживача можна визначити за формулою математичного сподівання
|
(3.27) |
У загальному випадку
|
(3.28) |
Тобто умовні ймовірності перерв електропостачання та частоти перерв можуть мати вимушену і планову складові.
Приклад 3.2. Розрахувати показники надійності електропостачання споживача Н3, що живиться від мережі напругою 220 кВ (рис. 3.7,а). Врахувати тільки лінії. Опори залізобетонні. Довжини ліній: l1=l2=l3=l4=l5=l8=l9=50 км; l6=l7=100 км.
Розв'язання. За даними табл. 3.1 та формулою (3.8) для блоків розрахункової схеми рис. 3.7,б встановлено такі значення показників надійності та планових ремонтів:
Блок схеми |
|
|
2 |
3 |
5 |
6 |
7 |
8 |
wв, рік-1 |
0,235 |
0,015 |
0,18 |
0,18 |
0,18 |
0,36 |
0,36 |
0,18 |
Тв, годин |
8,6 |
7,6 |
9,3 |
9,3 |
9,3 |
9,3 |
9,3 |
9,3 |
wп, рік-1 |
1,1 |
0,3 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
1,8 |
Тп, годин |
17 |
9,4 |
24 |
24 |
24 |
24 |
24 |
24 |
Рис.3.7.
Схема мережі (а), розрахункова схема
надійності (б) та її перетворення (в, г,
д)
На першому етапі перетворень розхрахункова схема зведена до вигляду рис. 3.7,в. Показники блоків 11 і 12 розраховано за формулами послідовного сполучення
|
Щоб
отримати показники блока 13, спочатку
блоки
зводяться паралельно, а потім їх
еквівалентний блок 10 зводиться з блоком
послідовно. Для однакових паралельних
блоків формули (3.18) і (3.24) спрощуються
|
|
|
|
Структура схеми рис. 3.7,в не паралельно-послідовна. Для подальшого спрощення схему необхідно декомпонувати. За базовий вибираємо блок 6 і розглядаємо два випадки: базовий блок працює (закорочений у схемі рис. 3.7,г); базовий блок непрацездатний (розімкнений у схемі рис. 3.7,д).
У схемі рис. 3.7,г блоки 12 і 13 сполучені між собою паралельно, а їх еквівалентний блок послідовний до блока 11. Блок, еквівалентний відзначеним трьом, паралельний до блока 5. Після відповідних перетворень отримуємо
|
У схемі рис. 3.7,д блоки 5 і 12 послідовні між собою, а їх еквівалентний блок паралельний до блока 11. Блок, еквівалентний відзначеним трьом, послідовний з блоком 13. Після відповідних перетворень отримуємо
|
Показники надійності електропостачання споживача Н3 згідно з (3.26) і (3.27) становлять
|
Показники надійності wв, qв блока, еквівалентного двом паралельним, на кілька порядків менші від показників надійності одиничного блока вихідної розрахункової схеми. Тому під час наближеного аналізу надійності схеми електричної мережі розрахункові схеми надійності можна спрощувати, вилучаючи паралельні блоки, які утворюють вітку з послідовним до них вихідним неперетвореним блоком. У схемі рис. 3.7,б можна усунути паралельні блоки . У схемі рис. 3.3,б обов'язковому врахуванню підлягають тільки блоки 2,в,3,с. Решта блоків на кінцевий результат обчислень мають мінімальний вплив. Досвід аналізу схем електричних мереж, у яких враховують лише ЛЕП одного класу напруги, дозволяє сформувати ще два правила побудови спрощених розрахункових схем:
- що структура схеми непаралельно-послідовна, то для наближеного аналізу досить розглянути лише схему з «закороченим» базовим елементом;
- що споживач одержує електроенергію трьома незалежними шляхами, то живлення вважається абсолютно надійним.
Приклад 3.3. Розрахувати показники надійності електропостачання споживачів від шин 10 кВ двотрансформаторної ПС 110/10 кВ з трансформаторами потужністю 16 МВА і малооливними вимикачами (рис. 3.8,а).
Рис. 3.8. Принципова схема ПС (а) та розрахункова схема надійності (б)
На секційному вимикачеві встановлено пристрій АВР, імовірність відмови якого під час спрацювання qАВР=0,0015. На лініях встановлено релейні захисти з імовірністю відмови під час спрацювання qР3=0,001. Загальна довжина ЛЕП, приєднаних до одної секції шин, становить 60 км.
Розв'язання. За даними табл. 3.2 встановлено значення показників надійності та планових ремонтів усіх елементів ПС і занесено в табл. 3.3. З урахуванням структурних та функціональних зв'язків ланок ПС розроблено розрахункову схему надійності електропостачання споживачів від шин 10 кВ, тобто, розрахункову схему живлення ліній 10 кВ (рис. 3.8,б).
Блок І еквівалентує ланку з семи послідовно сполучених елементів: трансформатор, вимикач 110 кВ, вимикач 10 кВ, два роз'єднувачі 110 кВ, два роз'єднувачі 10 кВ
Таблиця 3.3
Показники надійності та планових простоїв електроустаткування ПС
Показник |
|
|
|
|
Трансформатор |
0,014 |
70 |
0,75 |
28 |
Вимикач 110 кВ |
0,06 |
20 |
0,14 |
30 |
Вимикач 10 кВ |
0,09 |
20 |
0,14 |
10 |
Роз’єднувач 110 кВ |
0,01 |
11 |
0,166 |
8 |
Роз’єднувач 10 кВ |
0,01 |
7 |
0,166 |
6 |
Комірка шин 10 кВ |
0,03 |
7* |
0,166 |
5 |
* на секцію
|
Частота планових простоїв блока І визначається частотою планових ремонтів того елемента, для якого вона найбільша, тобто трансформатора
|
Середній час планових простоїв розраховують за формулою (3.17). За ознакою зменшення Тпi елементи впорядковують так: вимикач 110 кВ, трансформатор, вимикач 10 кВ, роз'єднувач 110 кВ, роз'єднувач 10 кВ. Тому
|
Блок ІІ еквівалентує вузол, утворений суміжною секцією шин. Його показники визначаються кількістю комірок шин та кількістю ліній, відмови вимикачів та захистів яких спричинюють вимикання шин.
|
де
-
частота відмов комірки шин та кількість
комірок;
-
частота відмов вимикача та кількість
зв'язаних з секцією шин вимикачів ліній;
0,6 - коефіцієнт, що враховує частоту
раптових відмов із загальної частоти
відмов вимикача;
-
сукупна частота відмов релейних захистів
ліній;
-
середній час вимушеного простою секції
шин в
разі її
пошкодження;
-
час оперативного відновлення працездатності
секції шин після її вимикання
в результаті відмови вимикача або
релейного захисту.
Визначаючи величину , враховують частоту вимог на спрацювання релейних захистів ліній, яка дорівнює частоті відмов ліній wл
|
де
-
коефіцієнт збільшення числа вимог на
спрацювання за рахунок нестійких КЗ.
Показники планових простоїв другого блока дорівнюють показникам планових простоїв секції шин
|
Блок ІІІ еквівалентує вузол, утворений секцією шин, що живить споживачів, для яких і встановлюють показники надійності електропостачання. Тут необхідно враховувати відмови секції шин, як вони враховані у блоці ІІ, а також відмови пристрою АВР та секційного вимикача під час вмикання резервного живлення. Тобто
|
де
- частота зникання напруги на секції
шин, яку наближено можна прийняти рівною
частоті відмов першого блока;
- середній час вимушеного
простою секційного вимикача.
|
Наявність показників надійності та планових простоїв усіх блоків розрахункової схеми рис. 3.8,б дозволяє виконати послідовно-паралельне їх еквівалентування та отримати показники надійності електропостачання споживачів від секції шин 10 кВ. Вони становлять
|
Наведені приклади 3.2 і 3.3 демонструють широкі можливості розглянутого методу аналізу надійності схем ЕМ щодо врахування повного спектру особливостей мереж як структурного (приклад 3.2), так і функціонального (приклад 3.3) характеру. У цьому плані метод структурних схем універсальний. Він також забезпечує високу точність результатів розрахунку. Основним недоліком методу є низький рівень формалізації структурних перетворень та розрахункових процедур.
