1. Придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Перераховані угоди є двосторонніми. При цьому з однієї сторони відбувається виникнення права власності, а з іншої - припинення такого права. Дана підстава виникає з моменту нотаріального посвідчення договорів (ст. 132 ЗКУ). При укладанні угод не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок і мети їх використання.

Купівлю земельної ділянки можуть здійснити громадяни, які мають на це право. Наприклад, відповідно до ст. 130 ЗКУ покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначеним для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи в сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

1. Безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Мова йде про безкоштовне одержання в приватну власність земельних ділянок із земель запасу та резервного фонду, що належать до державної і комунальної власності, а також в результаті приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. В даному випадку діють норми безоплатної приватизації (ст. 121 ЗКУ);

1. Приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Такі земельні ділянки можуть бути приватизовані й передані у власність громадян, яким вони надавались у користування, в порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України (ст.118 ЗКУ). В цьому випадку також слід дотримуватись норм безкоштовної приватизації (ст. 121 ЗКУ);

1. Прийняття спадщини.

Особа, якій за заповітом передана земельна ділянка, стає власником цієї ділянки лише в силу прийняття спадщини. Сам заповіт не може бути підставою виникнення права власності на земельну ділянку. Доки спадкоємець не виразить своєї волі на прийняття спадщини, він правонаступником не стане, а тому підставою виникнення права власності у даному випадку є бажання спадкоємця прийняти спадщину;

1. Виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Таке право мають працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, працівники державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа.

Ця підстава настає у випадку приватизації державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Після виділення в натурі земельна частка (пай) набуває статусу земельної ділянки, яка має певне цільове призначення (сільськогосподарське) та мету використання (ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права приватної власності на земельні ділянки на підставі:

1. Придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

На цій підставі вказані особи мають право набувати у приватну власність земельні ділянки тільки несільськогосподарського призначення, на яких як правило вже розташовані або будуть розташовані об'єкти нерухомого майна. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права на безоплатну приватизацію земельних ділянок;