Тема: Аналіз нормативної бази України з питання забезпечення сімейної політики

(семінарське заняття)

План

1. Мета, основні напрями та принципи державної сімейної політики.

2. Нормативно-правова основа соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах:

   1. Конституція України.

   2. Сімейний кодекс України.

   3. Закон України “Про охорону дитинства”.

   4. Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

   5. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”.

   6. Закон України “Про соціальні послуги”.

   7. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”.

   8. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування”.

   9. Порядок взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах.

   10. Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення.

   11. Порядок взаємодії ЦСССДМ із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги та соціальних послуг дітям та молоді.

   12. Порядок взаємодії ЦССМ із закладами охорони здоров’я з питань запобігання ранньому соціальному сирітству.

   13. Порядок взаємодії ЦСССДМ і органів праці та соціального захисту населення в наданні соціальних послуг сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах.

   14. Положення про ЦСССДМ.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати нормативні документи.

Література

1. Збірник нормативно-правових актів та методичних матеріалів щодо соціально-правового захисту дітей / Київська обласна державна адміністрація, Служба у справах неповнолітніх. – К., 2006. – 150 с.

2. Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей/ Представництво Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Державний комітет України у справах сім’ї та молоді, Академія адвокатури України, Центр “Розвиток демократії”, Інформаційно-методичний центр “Дебати”, Жіночий Консорціум України. – К., 2003. – 416 с.

3. Нормативно-правове забезпечення діяльності центрів соціальних служб для молоді / Державний центр соціальних служб для молоді. – К., 2002. – 760 с.

Схвалено

Постановою Верховної Ради України

від 17 вересня 1999 року N 1063-XIV

Концепція державної сімейної політики

Сім'я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу.

Відповідальність за утримання і виховання дітей покладена на батьків значно більшою мірою, ніж на державу. Зростає роль сім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей, їх оздоровленні і лікуванні, отриманні освіти і спеціальності. Сім'я сьогодні змушена стримувати потреби особистості в материнстві і батьківстві. Дедалі більше сімей обирають бездітність або відкладають народження дітей. Знижується народжуваність та зростає смертність населення, погіршується здоров'я дорослих і дітей, скорочується середня тривалість життя.

Рівень життя більшості сімей в Україні значно знизився, оскільки він залежить не лише від розміру доходів, а також від соціально-демографічного складу - кількості дітей, працюючих і утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільш уразливими є сім'ї з дітьми, особливо багатодітні; неповні сім'ї, в яких дітей виховує одна мати або один батько; сім'ї з дітьми-інвалідами; сім'ї людей похилого віку; сім'ї, в яких немає годувальника. Досить великою є також частка працездатних членів сім'ї, які не мають регулярного доходу, що ускладнює економічне становище сім'ї. Переважна більшість сімей в Україні мешкає у житлі, площа і комфортність якого не задовольняє елементарних потреб. Житлова проблема є однією з найважливіших перешкод у народженні бажаної кількості дітей. Викликає занепокоєння низька культура планування сім'ї, що призводить до внутрісімейних конфліктів, дестабілізації сім'ї, небажаної вагітності, безпліддя, збільшення захворюваності.

Більшість сімей недостатньо реалізує свої виховні функції. Сімейні тяготи, обмеженість батьків у часі для спілкування з дітьми призводять до розриву внутрісімейних зв'язків, обмежують можливість батьків і дітей разом проводити дозвілля і відпочинок.

Внаслідок зниження престижу сім'ї, нестабільності сімейних стосунків, відсутності необхідної культури сімейного життя, пияцтва батьків зростає кількість сімей, що розпадаються, та дітей, які потрапляють до спеціальних дитячих закладів, жебракують, бродяжать.

Відповідно до Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У Концепції визначаються шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем України - стабільного існування та розвитку сім'ї, поліпшення її життєвого рівня, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого визначення, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку особистості починаючи з дитячого віку. Вона ґрунтується на визнанні пріоритету сім'ї в житті демократичного суспільства, її ролі у гуманістичному вихованні підростаючого покоління. Державна сімейна політика має стати складовою всієї соціальної політики України.