Завдання 2. Співвідношення філософії із наукою, мистецтвом та релігією.

Ознайомтеся із тим, як філософські авторитети окреслюють співвід­ношення філософії з іншими сферами духовної діяльності людини. Проаналізуйте кожне із наведених тверджень та спробуйте пояснити, що є спільного та відмінного між філософією та міфом, філософією та наукою, філософією та мистецтвом, філософією та релігією.

"Справжнє філософське бачення світу, тобто те, яке вчить нас пізнавати його внутрішню сутність, виводить нас за межі явища, не питає звідки і куди? та навіщо?, а завжди і всюди цікавить його лише що? світу..., те, що складає завжди рівну собі сутність світу, його ідею. Із такого пізнання виходить як мистецтво, так і філософія, виходить також ...і той настрій духу, який один веде до істинної святості та вивільнення від світу".

(А.Шопенгауер)

Чи згідні ви із тим, що філософія та мистецтво шукають вихідну ідею

світу?

"Від універсальної, але практичної установки міфу різко відрізняються ... непрактична «теоретична» установка філософії".

(Е. Гуссерль)

У чому полягає практицизм міфу та непрактична установка філософії? Чи може філософія бути практичною?

"Той, хто любить міфи, є в певному смислі філософом, бо міф

створюється на основі здивування".

(Арістотель)

Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? - Аргументуйте свою позицію.

"... Є багато підстав, чому філософія не може бути так легко підведена під поняття науки, як це собі звичайно уявляють. Але якщо розглядати філософію як реальний історичний продукт, якщо порівнювати між собою все те, що у духовному розвитку європейських народів називалось філософією, то таке підведення неприпустиме".

(В.Віндельбанд)

Чому, на вашу думку, В.Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними? Що саме у філософії виходить за межі науки?

"У той час як мета філософствування є мислення про дійсність самого життя, смисл оволодіння мистецтвом створює розрив між дійсністю та споглядальним зануренням у реальність".

(К. Ясперс)

"Філософія є пізнанням, що досягається за посередництвом правильного міркування та пояснює дії або явища на підставі відомих нам причин чи продуктивних засад, а також можливі похідні - на підставі відомих нам дій".

(Т.Гоббс)

До якої сфери інтелектуальної діяльності наближує Т.Гоббс філософію? Чи згодні ви з ним?

"...Філософія та поезія стоять на протилежних вершинах, але говорять одне й те саме ".

(М. Хайдеггер)

Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви із ним? - Аргументуйте свою позицію.

"Філософський світогляд повинен за своєю структурою відрізнятися від релігійного та поетичного. На відміну від релігійного філософський світогляд є універсальним, і на відміну від поетичного він є силою, яка намагається здійснити перетворюючу дію на життя".

(В. Дільтей)

Порівняйте це твердження із наведеним вище твердженням М.Хайдеггера та поясніть, якому із них ви можете надати перевагу і чому.

Вдумайтесь у наведене нижче положення М.Хайдеггера; як ви думаєте, чи заперечує воно доцільність порівняння філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності, чи прагне задати інший ракурс такого порівняння? Аргументуйте свої твердження.

"Коли в питанні, що таке метафізика (філософія), ми намагаємось пройти узвичаєними шляхами..., коли визнаємо філософію як науку, або як світоглядну пропаганду, або намагаємося порівняти філософію із мистецтвом та релігією..., то виявляється, що кожного разу ми лише ходимо кружними шляхами навколо нашого (основного) питання... При всьому тому порівняння філософії з наукою є невиправданим зниженням її єства... Метафізика (філософія) є запитування, в якому ми намагаємось охопити своїми питаннями сукупне ціле сущого (існуючого) і питаємо про нього так, що ми самі, ті хто питає, опиняємося під питанням... [Це] потреба поставити своєрідне питання - що ж значить те "в цілому ", яке називається світом? У нашому запитуванні та пошукові, в наших борсаннях та ваганнях дається взнаки скінченність людини. Метафізична думка є мисленням, що охоплює поняттями подвійне значення: думка, направлена на ціле, та думка, що охоплює екзистенцію (унікальність людського існування)".

(М.Хайдеггер)

У наступному положенні проводиться думка про те, що філософську аналітику можна розглядати як свого роду інтелектуальну гімнастику, що приносить задоволення тому, хто її здійснює. Чи можете ви на основі аналізу даного положення підтвердити або спростувати таке його тлумачення?

"Деконструювати філософію означає осмислювати генеалогію (походження) понять філософії структуральностей (eidos - образ, telos - ціль, arche - начало, energia - дія, ousia - сутність, aletheia - істина, трансцендентальність, свідомість, совість, Бог, людина тощо), але водночас виявляти немовби ззовні те, що вважається в філософії не вартим згадування... У процесі цієї циркуляції поміж внутрішньою і зовнішньою сторонами західної філософії, що с так само відкритою як і необхідною, здійснюється певна текстуальна праця, що викликає величезне задоволення".

(Ж.Дерріда)